ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/479/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Заруцького Петра Феліксовича від 13.06.2025 (вх.№5301/25 від 13.06.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: фізичної особи-підприємця Заруцького Петра Феліксовича
АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"
78436, урочище Центр, буд. 5 Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
про стягнення 559 062 грн 90 коп. заборгованості
представники сторін не з'явилися
ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 частково задоволено позов фізичної особи-підприємця Заруцького Петра Феліксовича; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" на користь фізичної особи-підприємця Заруцького Петра Феліксовича 559 033 грн 72 коп. заборгованості, з них: 355 010 грн 00 коп. основного боргу, 33 308 грн 70 коп. 3% річних, 170715 грн 02 коп. інфляційних втрат, а також 6 708 грн 40 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.
13.06.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява від 13.06.2025 (вх.№5301/25) про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2025, суд призначив судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на 26.06.2025.
Сторонам ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копії ухвали від 17.06.2025 доставлено до електронних кабінетів сторін 18.06.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 18.06.2025.
Позиція заявника (позивача). Заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу мотивована тим, що в зв'язку з розглядом справи позивач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн, які просить стягнути з відповідача.
Позиція відповідача. Правом на участь у судовому засіданні представника та надання заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач не скористався, хоча у відповідності до статей 120, 242 ГПК України, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивач зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи орієнтовно становлять 10000 грн.
У заяві від 13.06.2025 (вх.№5301/25 від 13.06.2025) про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано:
- договір про надання правничої допомоги №1/12/2024 від 30.12.2024;
- акт №2 про надання правничої допомоги від 11.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №1/12/2024 від 30.12.2024.
Як вбачається зі змісту договору про надання правничої допомоги №1/12/2024 від 30.12.2024, укладеного між адвокатом Жупаном Артуром Юрійовичем (адвокат) та фізичною особою-підприємцем Заруцьким Петром Феліксовичем (клієнт), клієнт доручив, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України прийняв на себе зобов'язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін щодо врегулювання правовідносин, що виникли внаслідок виконання договору про надання послуг (виконання робіт) №1/07 від 26.07.2021 та договору про надання послуг (виконання робіт) №1/01 від 10.01.2022, укладених між фізичною особою-підприємцем Заруцьким Петром Феліксовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС".
Згідно з п. 2.1 договору, на виконання доручення клієнта адвокат:
- надає усні і письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз'яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів;
- складає заяви, звернення, позовні заяви, відзиви, заперечення, пояснення, скарги (включаючи апеляційні та касаційні) та інші документи правового характеру;
- забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських, інших судах України створених відповідно до законодавства;
- забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час процедур адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, інших актів суб'єктів владних повноважень в контролюючих (податкових, митних) органах всіх рівнів;
- представляє інтереси клієнта у правовідносинах з третіми особами, зокрема, але не обмежуючись, з підприємствами, установами, організаціями; правоохоронними органами, органами державної влади та управління, місцевого самоврядування;
- надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення клієнта.
Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовились, що сума гонорару та перелік робіт зазначаються адвокатом в актах про надання правничої допомоги, які формуються ним в міру необхідності за виконану роботу та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового зв'язку за його місцезнаходженням чи засобами комунікаційного зв'язку (електронною поштою).
Оплата підлягає перерахуванню клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок адвоката зазначений в розділі 11 договору (п. 4.8. договору).
Як вбачається із змісту акту №2 про надання правничої допомоги від 11.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №1/12/2024 від 30.12.2024, підписаного сторонами, адвокат надав, а клієнт прийняв таку правничу допомогу: складання та подання до Господарського суду Івано-Франківської області позовної заяви про стягнення з ТОВ "ПБС" заборгованості за надані послуги (виконані роботи) за договором №1/01 від 10.01.2022 - 9 000 грн; участь 13.05.2025 та 09.06.2025 у розгляді справи №909/479/25 - 3000 грн. Всього підлягає до оплати 12000 грн.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно зі ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в т.ч. якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У позовній заяві позивач зазначив про те, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000 грн.
За приписами ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заява позивача від 13.06.2025 (вх.№5301/25 від 13.06.2025) про ухвалення додаткового рішення та стягнення 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу подана в межах строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України на подання такої заяви.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у договорі таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 16.02.2023 у справі № 911/1779/21, від 16.01.2025 у справі № 921/112/24.
Надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу при розгляді справи №909/479/25 підтверджується: договором про надання правничої допомоги №1/12/2024 від 30.12.2024 та актом №2 про надання правничої допомоги від 11.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №1/12/2024 від 30.12.2024.
Водночас, у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та зазначається про те, що сума гонорару та перелік робіт зазначаються адвокатом в актах про надання правничої допомоги.
Таким чином, у суду відсутня об'єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Жупаном Артуром Юрійовичем та фізичною особою-підприємцем Заруцьким Петром Феліксовичем щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України).
Враховуючи, що спір між сторонами у цій справі вирішено шляхом часткового задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно задоволених вимог (позов задоволено на 99,99%).
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 11 998 грн 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву фізичної особи-підприємця Заруцького Петра Феліксовича від 13.06.2025 (вх.№5301/25 від 13.06.2025) про стягнення 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі №909/479/24 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, урочище Центр, буд. 5 Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872788) на користь Фізичної особи-підприємця Заруцького Петра Феліксовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 11 998 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 02.07.2025
Суддя О.В. Рочняк