ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/410/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ 32,
ел.пошта: energoatom@atom.gov.ua
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019
ел.пошта: info@pret.com.ua
про стягнення 10 008 866 грн 93 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Слівінська Надія Іванівна;
від відповідача: Дмитрук Олег Іванович
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про стягнення 10 008 866 грн 93 коп., з яких: 2 534 019 грн 36 коп. - 3% річних та 7 474 847 грн 57 коп. - інфляційні втрати.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 28.04.2025; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.04.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копії ухвали від 03.04.2025 доставлено до електронних кабінетів сторін 03.04.2025 о 14:35, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 03.04.2025.
17.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.04.2025 (вх.№6438/25).
22.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 22.04.2025 (вх.№6619/25).
28.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання від 28.04.2025 (вх.№6950/25) про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з участю представника у судовому засіданні Тисменицького районного суду та необхідністю подання додаткових пояснень.
В судовому засіданні 28.04.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, оскільки не визнав причини неявки представника поважними з огляду на те, що жодних доказів в обґрунтування клопотання суду не надано. При цьому зазначив, що відповідач не обмежений колом осіб для представництва в суді. Водночас, враховуючи, що встановлений судом строк на подання відповідачем заперечення не закінчився, суд відклав підготовче засідання на 13.05.2025, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою повідомленням від 28.04.2025.
За наслідками підготовчого засідання 13.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.06.2025, про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні.
В судовому засіданні 10.06.2025 перед судовими дебатами суд оголосив перерву до 23.06.2025.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов'язань, які виникли між сторонами, відповідач у період з листопада 2023 року по червень 2024 року здійснив оплату електроенергії з порушенням встановленого договором строку. За прострочення оплати електричної енергії позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.
Представник позивача зазначив, що відповідач зобов'язаний сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника системи відносин у межах спеціальних обов'язків.
Стосовно посилання відповідача на наказ Міністерствам енергетики України від 21.03.2022 №132 вказав на те, що такий нормативно-правовий акт застосовується виключно після утворення заборгованості між учасниками ринку і саме пропорційність такої заборгованості лежить в основі розрахунків згідно з цим наказом.
Також позивач вказав на те, що відповідач втратив своє право посилатися на настання таких обставин як підставу для звільнення від відповідальності, оскільки він не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин у строк, визначений у пункті 9.4 договору та не надав сертифікату Торгово-промислової палати України на підтвердження їх наявності.
Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що несвоєчасність виконання ним зобов'язання щодо здійснення оплати за договором виникла не з його вини. При цьому зазначив, що:
- згідно з Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, розрахунки між учасниками ринку здійснюються по ланцюгу, відповідно до якого кошти, отримані від попереднього учасника ринку, є джерелом оплати наступному учаснику ринку. Зазначене також підтверджується прийняттям Міністерством енергетики України на час воєнного стану наказу від 21.03.2022 № 132 "Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період";
- заборгованість перед позивачем утворилася в зв'язку з несвоєчасним отриманням відповідачем коштів по ланцюгу від попереднього учасника системи відносин у межах спеціальних обов'язків, а саме від ДП "Гарантований покупець";
- непереборна сила (введення воєнного стану в Україні) є надзвичайною і невідворотною зовнішньою подією, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що ця особа не могла її передбачити та відвернути і ця подія завдала збитків;
- позивачем не надано доказів понесення збитків внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати електричної енергії;
- станом на дату подання позовної заяви основна сума заборгованості відповідачем повністю погашена.
У зв'язку з наведеним відповідач просив суд відмовити у стягненні 3% річних та інфляційних втрат, однак якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог, просив зменшити 3 % річних.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, надавши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
24.09.2021 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом") (продавець) та ТОВ "Прикарпатенерготрейд", яке є постачальником універсальних послуг (ПУП) уклали договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00431, згідно з п.1.1 якого, цей договір уклали у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019 (зі змінами), далі - Положення про ПСО, та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021.
Відповідно до п. 2.1 договору, продавець зобов'язався продати, а ПУП зобов'язався купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_M) для постачання побутовим споживачам ПУП.
За змістом п. 2.2 договору, обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору ПУП електричної енергії.
В п. 3.1 договору визначено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі - період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
Згідно з п. 3.3 договору, обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором, у періоді постачання дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році, зазначається в аукціонному свідоцтві та у додатковій угоді для періоду постачання.
Відповідно до п. 4.1 договору, купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною індекс РДН (ринок "на добу наперед") BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць, яка зазначається в аукціонному свідоцтві та Додатковій угоді для періоду постачання.
Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну 1 (один) МВт·год, та зазначається у Додатковій угоді для періоду постачання (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.3 договору, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.
В п. 4.6 договору передбачено, що оплата за цим договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати ПУП за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.
За змістом п. 6.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбаченому цим договором та законодавством України.
Відповідно до п. 6.4 договорпу, у разі наявності у ПУП заборгованості перед продавцем за цим договором, продавець інформує про це гарантованого покупця.
Згідно з п.9.2 договору, у випадку виникнення форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин.
В п. 9.4 договору визначено, що сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим договором через форс-мажорні обставини, зобов'язана не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати настання таких обставин письмово інформувати іншу сторону про настання обставин непереборної сили та про їх наслідки.
Не повідомлення однієї із сторін про настання форс-мажорних обставин або припинення їх дії веде до втрати права цієї сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов'язань за цим договором (п.9.5 договору).
За змістом п.11.1 договору, цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (в тому числі кваліфікованим електронним підписом (КЕП)) та діє на період чинності Положення про ПСО. У частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до їх повного виконання.
У період з жовтня 2023 року по травень 2024 року між сторонами було укладено додаткові угоди №№27-35 до договору.
В п.5 додаткових угод №№ 27-29, 31-35 до договору визначено ціну електричної енергії.
Так, згідно з додатковою угодою №27 від 23.10.2023 ціна електричної енергії становить 4006,26 грн за 1 МВт .год без ПДВ;
- згідно з додатковою угодою №28 від 21.11.2023 - 3710,14 грн за 1 МВт. год без ПДВ;
- згідно з додатковою угодою №29 від 28.12.2023 - 3759,61 грн за 1 МВт. год без ПДВ;
- згідно з додатковою угодою №31 від 24.01.2024 - 4040,95 грн за 1 МВт. год без ПДВ;
- згідно з додатковою угодою №32 від 20.02.2024 - 3654,13 грн за 1 МВт .год без ПДВ;
- згідно з додатковою угодою №33 від 21.03.2024 - 3370,30 грн за 1 МВт. год без ПДВ;
- згідно з додатковою угодою №34 від 26.04.2024 - 3100,54 грн за 1 МВт .год без ПДВ;
- згідно з додатковою угодою №35 від 27.05.2024 - 2908,09 грн за 1 МВт .год без ПДВ.
За змістом п.6 вищевказаних додаткових угод, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.
Відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін актів купівлі-продажу електричної енергії №1332 від 30.11.2023, №1525 від 31.12.2023, №18 від 31.01.2024, №125 від 29.02.2024, №215 від 31.03.2024, №341 від 30.04.2024, №455 від 31.05.2024, №541 від 30.06.2024, позивач на виконання договірних зобов'язань з листопада 2023 по червень 2024 року продав відповідачу електричну енергію на загальну суму 2 044 249 358 грн 96 коп., яку відповідач оплатив з порушенням встановлених договором строків, що підтверджується наданою позивачем інформацією про надходження коштів на рахунки АТ "НАЕК "Енергоатом" за період з 01.10.2023 по 28.02.2025.
За порушенням грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00431 від 24.09.2021, позивач нарахував відповідачу 2 534 019 грн 36 коп. 3% річних та 7 474 847 грн 57 коп. інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Сторони у цій справі належать до учасників ринку електричної енергії (пункт 96 частини першої статті 1 цього Закону).
Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За встановлених судом обставин, на виконання умов договору позивач з листопада 2023 року по червень 2024 року продав відповідачу електричну енергію на загальну суму 2 044 249 358 грн 96 коп., яку відповідач оплатив з порушенням встановлених договором строків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.
Відповідно до розрахунку розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу за період з 23.11.2023 по 26.06.2024 - 2 534 019 грн 36 коп. 3% річних та 7 474 847 грн 57 коп. інфляційних втрат.
Контррозрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідач суду не надав.
Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до Положенням про ПСО розрахунки між учасниками ринку здійснюються по ланцюгу, а саме, що кошти, отримані від попереднього учасника ринку, є джерелом оплати наступному учаснику ринку, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (Положенням про ПСО).
Відповідно до п. 1 Положенням про ПСО, з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки на учасників ринку відповідно до статті 62 Закону України Про ринок електричної енергії у порядку, передбаченому цим Положенням, тимчасово покладаються спеціальні обов'язки.
Згідно з п. 4 Положенням про ПСО, спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: виробників електричної енергії, перелік яких наведено у додатку 1 (далі - виробники); постачальників універсальних послуг; гарантованого покупця; операторів систем розподілу виключно в частині обов'язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням; постачальника останньої надії; оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника останньої надії.
В п.5 Положення про ПСО встановлено, що до спеціальних обов'язків належить:
- постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3;
- надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;
- надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;
- придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні об'єднаної енергосистеми України, за результатами проведення електронних аукціонів у акціонерного товариства НАЕК Енергоатом стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні об'єднаної енергосистеми України за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні об'єднаної енергосистеми України (бази) за період М-3, де М - розрахунковий місяць.
Відповідно до п. 7 Положення про ПСО виробники зобов'язані: укласти з гарантованим покупцем договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (далі - договір 1); оплачувати своєчасно та у повному обсязі гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця.
За змістом п. 8 Положення про ПСО, гарантований покупець зобов'язаний: укласти з виробниками договори 1 та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (далі - договір 2); оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед акціонерним товариством НАЕК Енергоатом за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.
Згідно з п. 9 Положення про ПСО, постачальники універсальних послуг зобов'язані: здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам.
Пунктом 16 Положення про ПСО встановлено, що виконання спеціальних обов'язків, передбачених цим Положенням, повинне забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на їх виконання. Джерелами фінансування витрат виробників за виконання спеціальних обов'язків є відповідна компенсація, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії, у тому числі "виробників електричної енергії", "постачальників універсальних послуг" та "гарантованого покупця", а саме шляхом укладення між ними окремих відповідних договорів у визначеній цим положенням схемі відносин.
Учасники ринку організували свої відносини за схемою визначеною Положенням про ПСО, зокрема, позивач та відповідач уклали договір, що за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а тому вони повинні дотримуватися положень постанови КМУ №483 від 05.06.2019 у частині встановлених прав та обов'язків, а саме, АТ "НАЕК "Енергоатом" повинно передати визначений договором об'єм електричної енергії, а ТОВ "Прикарпатенерготрейд" зобов'язане прийняти та сплатити її вартість.
Щодо грошових розрахунків між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" за укладеними договорами, суд зазначає, що ані умови примірних договорів, ані умови укладених між сторонами договорів не містять умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов'язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов'язків за Положенням про ПСО з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Тобто, вони не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов'язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Отже, постанова КМУ №483 від 05.06.2019 та затверджене нею Положення, примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для "постачальників універсальних послуг", а тому ТОВ "Прикарпатенерготрейд" зобов'язане сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №909/1083/23 від 12.02.2025.
Стосовно посилання відповідача на наказ Міністерства енергетики України № 132 від 21.03.2022 "Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період" та похідних від нього наказів Міністерства енергетики України в підтвердження того, що взаєморозрахунки здійснюються по певному колу осіб, то такі твердження судом оцінюються критично, оскільки наведеними наказами визначалися суми коштів, які виділялися для здійснення розрахунків між сторонами, а також встановлювався обов'язок перерахувати ці кошти у визначені терміни (фактично негайно: постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного), проте, такими наказами не встановлювалися інші строки оплати за укладеними між виробником та постачальниками універсальних послуг договорами купівлі-продажу електричної енергії.
Таким чином, вказані накази Міністерства енергетики України жодним чином не впливають на строки виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00431 від 24.09.2021, а тому "Прикарпатенерготрейд" повинно сплачувати кошти у відповідності до договірного графіку та розміру.
Посилання відповідача на несвоєчасність виконання зобов'язань з оплати електричної енергії іншими учасниками ринку, введення на території держави воєнного стану та інші обставини, на які вказує відповідач, не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Також суд зазначає, що у відповідності до п. 9.5 договору, відповідач втратив своє право посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу, що звільняє його від відповідальності, оскільки він у встановлений пунктом 9.4 договору строк не повідомив позивача про настання таких форс-мажорних обставин та не надав відповідних доказів.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів своєчасного виконання договірних зобов'язань, як і доказів сплати інфляційних втрат та 3% річних суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 534 019 грн 36 коп. 3% річних та 7 474 847 грн 57 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 Цивільного кодексу України, положення якої надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови).
В ухвалі від 18.12.2024 у справі №922/444/24 Велика Палата Верховного Суду підтримала свої висновки стосовно права суду зменшувати за певних умов розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та зазначила, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не обґрунтував, у чому саме є складність тлумачення та застосування статті 625 Цивільного кодексу України та правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 щодо права суду, враховуючи конкретні обставини справи, зменшити розмір процентів річних.
У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22, Велика Палата Верховного Суду також підтвердила наведений вище висновок та зазначила, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
Ухвалою від 21.02.2025 у справі №922/444/24 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила справу повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки поставлені скаржником у касаційній скарзі питання щодо правильного / неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 625 Цивільного кодексу України у вирішенні питання щодо зменшення 3 % річних, в межах повноважень, визначених у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, мають бути вирішені колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка була визначена автоматизованою системою документообігу суду з урахуванням спеціалізації.
Також об'єднана палата звернула увагу, що фактично питання, порушені колегією суддів, стосуються можливості / неможливості зменшення процентів річних, нарахованих за статтею 625 Цивільного кодексу України. Однак ці питання не можуть бути підставою для відступу від усталеної практики застосування означених норм та не є такими, які потребують узагальнення судової практики.
Об'єднана палата зазначила, що зменшення розміру штрафних санкцій та/або відсотків річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України обумовлено індивідуальним характером правовідносин. У кожній конкретній справі, де постає питання про зменшення відсотків річних, суд має враховувати унікальні обставини, що супроводжують невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, а тому питання про зменшення процентів не підлягає узагальненню через свою індивідуальну природу. Для формування єдиної практики зазвичай розглядаються питання, які мають спільні риси в багатьох судових справах. У випадку зі штрафними санкціями та відсотками, кожен спір має унікальні фактичні обставини, що унеможливлює вироблення універсального підходу.
При цьому у вирішенні питання наявності чи відсутності підстав для зменшення розміру відсотків річних правовідносини у кожному спорі про їх стягнення є відмінними. Кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних фактичних обставин, які встановлені у справі та якими обумовлене таке зменшення і які підлягають дослідженню та оцінці судом у порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.
В межах цієї справи відповідачем належним чином не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру 3% річних, у зв'язку з чим суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних.
З огляду на викладене, позов належать до задоволення в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 42129720) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 24584661) 10 008 866 (десять мільйонів вісім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 93 коп., з яких: 2 534 019 (два мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі дев'ятнадцять) грн 36 коп. 3% річних та 7 474 847 (сім мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім) грн 57 коп. інфляційних втрат, а також 120 106 (сто двадцять тисяч сто шість) грн 40 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.07.2025
Суддя О.В. Рочняк