номер провадження справи 15/8/25
16.06.2025 Справа № 908/431/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали
за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача Акціонерного товариства “Мотор-Банк», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників буд. 54-Б
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Михайловський Д.С., самопредставництво, посвідчення № 1108 від 17.02.2023, виписка з ЄДР від 26.06.2023,
від відповідача (в режимі відеоконференції): Зеленько Ю.В., представник, довіреність № 766/25 від 01.01.2025,
установив
19.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Акціонерного товариства “Мотор-Банк» про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.12.2012 № 231010004000782 за період з 03.04.2017 по 31.08.2024 в розмірі 2 039 568,19 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025, справу № 908/431/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/431/25. Справі присвоєно номер провадження 15/8/25. Розгляд справи призначено здійснювати за загальними правилами позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.03.2025 об 11:20 год.
Через підсистему “Електронний суд» суд отримав:
- 18.03.2025 від відповідача - відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за березень - грудень 2022 включно в сумі 666 485,30 грн; застосувати наслідки пропуску позовної давності стосовно вимог про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.12.2012 № 231010004000782 за період з 03.04.2017 по 31.08.2024 в розмірі 2 039 568,19 грн та відмовити в стягненні заборгованості за період 2017-2021 включно в сумі 1 201 480,46 грн; відмовити в частині стягнення судового збору в сумі 22 415,60 грн;
- 26.03.2025 від позивача - відповідь на відзив з наведенням спростувань доводів відповідача.
Ухвалою суду від 08.04.2025 задоволено заяву представника відповідача - Зеленько Юрія Васильовича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
17.04.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 17.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 01.05.2025 о 12:15 год.
29.04.2025 судом отримано подані відповідачем через підсистему “Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, сформовані у підсистемі 28.04.2025, в яких відповідач просив у задоволенні позову відмовити в частині стягнення нарахованої позивачем заборгованості за березень - грудень 2022 року включно у 2022 році у сумі 666 485,30 грн, застосувати наслідки пропуску позивачем позовної давності, відмовити в частині стягнення нарахованої позивачем заборгованості за 2017-2021 роки включно в сумі 1 201 480,46 грн.
Ухвалою суду від 30.04.2025 відмовлено Акціонерному товариству “Мотор-Банк у поновленні процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви і повернуто зустрічну позовну заяву.
30.04.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
01.05.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою суду від 01.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/431/25 до судового розгляду по суті в засіданні на 20.05.2025 о 12:15 год.
15.05.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача отримано додаткові пояснення у справі.
16.05.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача отримано додаткові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 20.05.2025 відкладено розгляд справи по суті в засіданні на 16.06.2025 об 11:30 год.
13.06.2025 через підсистему “Елепктронний суд» від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
Засідання 16.06.2025 проводилось з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Судом перевірені повноваження присутніх в засіданні представників учасників. Відводів складу суду не заявлено.
Позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі в частині сплати орендних платежів, внаслідок чого за період з 03.04.2017 по 31.08.2024 утворилась заборгованість за період в загальній сумі 2 039 568,19 грн, що є предметом спору у даній справі. На орендованій відповідачем земельній ділянці знаходиться належний відповідачу на праві власності об'єкт нерухомого майна. 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016, яке було оприлюднене 14.07.2015 в газеті “Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року. Позивачем здійснено розрахунок орендної плати з урахуванням встановлено з 2016 нормативної грошової оцінки земель у місті Запоріжжі, враховано здійснені відповідачем протягом спірного періоду часткові оплати орендних платежів. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості з орендних платежів за договором. Відповідачем заборгованість не була сплачена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечив щодо позову з тих підстав, що озивач не повідомляв відповідача про зміну розміру орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач намагався самостійно отримати у компетентних державних установ актуальні відомості про розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, однак відповідну інформацію отримував із значним затриманням. У період часу з 12.03.2022 по 31.12.2022 територія міста Запоріжжя відповідно до чинного законодавства України була віднесено до території, на яких ведуться бойові дії, і відповідач був звільнений від сплати плати за землю з урахуванням законодавчо визначеної пільги, тому вимоги позивача про стягнення орендної плати за вказаний період відповідач вважає безпідставними. Крім того, у період часу з 2022 по 2025 будівля відповідача, яка розташована на орендованій за спірним договором земельній ділянці, зазнала декількох бомбардувань зі сторони збройних формувань країни - агресора /російської федерації/, внаслідок чого будівля на сьогодні практично зруйнована і не підлягає експлуатації. Земельні ділянка, що є предметом спірного договору оренди, не використовується відповідачем та не буде використовуватись до звершення воєнного стану в Україні та відбудову зруйнованих будівель. Відповідач вважає,що позивачем пропущено визначений ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності , тому просить застосувати наслідки пропуску позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У відповідності до вимог Податкового кодексу України рішення міської ради за № 7 від 30.06.2015 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ», отже, набрало чинності з 01 січня 2016 року. Публікація в офіційних виданнях засобів масової інформації про ухвалене рішення органом місцевого самоврядування звільняє Запорізьку міську раду від обов'язку надсилання відповідних повідомлень на адресу кожного орендаря окремо. Оскільки нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя із 01.01.2016 не змінювалась, для визначення щорічного розміру орендної плати, у відповідача не було необхідності кожного року отримувати нові витяги із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в силу вимог ст. 289 Податкового кодексу України, відповідач мав щорічно індексувати розмір нормативної грошової оцінки на коефіцієнти індексації. Щодо стягнення заборгованості за період березень-грудень 2022 року, то позивач, з огляду на положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, вважає, що відповідач мав право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, яка розташована в місті Запоріжжя. На думку позивача Закон України № 3050 від 11.04.2023 щодо внесення змін в законодавство стосовно звільнення від сплати, у т.ч. плати за землю та податку на нерухоме майно, не імперативно звільнив платників орендної плати від обов'язку декларування та сплати орендної плати, а надав право таким платникам при умові подання основної податкової декларації, відкоригувати такі нараховані податкові зобов'язання за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій. Щодо позовної давності, то позивач не вважає, що ним пропущений строк позовної давності за заявленими вимогами,ю оскільки спочатку законом України від 30.03.2020 № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк позовної давності був продовжений на період дії карантину, який був неодноразово був продовжений постановами Кабінету Міністрів України аж до 30.06.2023. У подальшому, Законом України № 2120-IX від строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України був продовжений на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Законами та Указами Президента України, та зрештою, на сьогоднішній день подовжений. Щодо пошкодження майна відповідача в результаті обстрілів з боку країни агресора, то позивач вказує, що відповідач лише 24.02.2025 (після подачі даного позову) звернувся з письмовою заявою до позивача (вих. № 15/303 від 18.02.2025) щодо фіксації пошкоджень нерухомого майна. При цьому, у поданій заяві відповідач повідомив про пошкодження та часткове руйнування нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників 54-Б, що є відмінним від нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці. Жодних інших звернень щодо пошкодження іншого нерухомого, зокрема за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників 42, на адресу Запорізької міської ради від позивача не надходило.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач, зазначив, що до податкового органу направлялась уточнююча податкова декларація з плати за землю по орендній платі за земельну ділянку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 42, 02.04.2025. При цьому, наявність карантину або воєнного стану сама по собі не є безумовною підставою для зупинення позовної давності, про що зауважував Верховний Суд у постановах від 26.05.2022 у справі № 750/12785/19, від 27.07.2023 у справі № 904/3458/21. Щодо пошкодження майна відповідача в результаті обстрілів з боку країни агресора, то з 2022 року по 2025 рік будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42 - зазнали 4 (чотири) бомбардування КАБами/ракетні обстріли (з пожежею, що тривала близько 8 годин) та на сьогодні ці будівлі фактично знищені на 100% (три об'єкта) та на 90% зруйновані (два об'єкти) і не підлягають експлуатації. Знищено біля 700 одиниць основних засобів (банкомати, касовий вузол, меблі, комп'ютерна техніка, тощо). З 2022 року по сьогодні чинне законодавство України щодо фіксації руйнувань внаслідок бойових дій зазнавало змін та вдосконалень. Відповідачем, у відповідності з вимогами Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, було проведено інвентаризацію пошкодженого та знищеного майна, яке обліковуються на балансі у межах об'єктів, які знаходилися за вказаною адресою. Результати вищезазначеної інвентаризації були відображені у Акті обстеження стану майна від 14.07.2022, складеному відповідачем із представниками Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя. Крім того був отриманий Експертний висновок № О-1106 від 29.07.2022р. Запорізької Торгово-промислової палати (бланк серії ЕВ № 001325) щодо первинного фіксування стану майна, пошкодженого або зруйнованого внаслідок бойових дій. Після ракетного обстрілу 29.09.2024 його наслідки були зафіксовані згідно Акту обстеження стану майна від 19.12.2022, складеному відповідачем із представниками Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя. Наслідки третього та четвертого обстрілів об'єкта оренди були зафіксовані 15.01.2025 Комісією у складі представників відповідача та Запорізької міської ради (Позивача), було оглянуто будівлю банку з метою фіксації пошкоджень, здійснених від обстрілів/ бомбардування 29.09.2024 та 08.01.2025, про що складено Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації № 395/111 від 15.01.2025, у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2022 № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації".
Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що сам факт подачі відповідачем уточнюючої податкової декларації зі сплати за землю за 2022 рік, не свідчить про те, що така декларація буде прийнята податковою службою, а податкові зобов'язання - відкориговані. Станом на сьогоднішній день відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що уточнююча податкової декларації зі сплати за землю за 2022 рік подана із дотримання норм Податкового кодексу України, прийнята в роботу ГУ ДПС України в Запорізькій області та податкові зобов'язання зі сплати орендної плати у 2022 році відкореговані. Надані акти / протоколи обстеження стану майна від 14.07.2022 та 19.12.2022, не є належними та допустимими доказами для звільнення відповідача від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. На підставі акту від 14.07.2022 Запорізькою торгово-промисловою палатою було складено фактично аналогічний за змістом до акту / протоколу від 14.07.2022, експертний висновок № О-1106 від 29.07.2022. Зазначеними актами / протоколами зафіксовано факт знищення рухомого майна, офісного обладнання та техніки, при цьому зафіксувала незначні пошкодження об'єктів нерухомого майна, які можливо відновити шляхом поточного ремонту. 04.12.2024 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 103 «Про внесення змін до рішення від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати , яким було внесено зміни в частині розмірів орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) та викладено Додаток до рішення в новій редакції. Зазначене рішення набрало чинності 10.12.2024. Пунктами 18, 19, 20 Додатку до зазначеного рішення встановлений пільговий розмір орендної плати для земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, дані про пошкодження яких та дані про земельні ділянки, на яких розташовані зазначені об'єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. Відповідач має право скористатися вказаними преференціями за умови внесення відповідних даних до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. Що стосується акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 15.01.2025, то відповідно до його змісту, орієнтовна дата пошкодження об'єкта - 29.09.2024 та 08.01.2025, що не входить у період позовних вимог. Стосовно наданого відповідачем сертифікату Запорізької торгово-промислової палати № 2300-25-0698 від 28.04.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), то Цивільний кодекс України не містить поняття "форс-мажор". Стаття 617 Цивільного кодексу України підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання визначає випадок або непереборну силу. Причому, настання форс-мажорних обставин може звільнити виконавця грошового зобов'язання лише від сплати штрафних санкцій, та у жодному разі не від виконання основного зобов'язання. Оскільки предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором оренди землі, без застосування до відповідача будь-яких додаткових штрафних санкцій, то в цій частині доводи відповідача є безпідставними.
Відповідач у додаткових поясненнях зазначив наступне, що з 25.05.2022 по 08.01.2025 будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42 - зазнали 4 (чотири) бомбардування КАБами/ ракетні обстріли (з пожежею, що тривала близько 8 годин) та на сьогодні ці будівлі фактично знищені на 100% (три об'єкта) та на 90% зруйновані (два об'єкти) і не підлягають експлуатації. Знищено біля 700 одиниць основних засобів (банкомати, касовий вузол, меблі, комп'ютерна техніка, тощо). Земельна ділянка, на якій розташована вказана будівля, зазнавала кожного разу забруднень ракетним паливом, вибухонебезпечними предметами, та наразі забруднена уламками (які неможливо прибрати) від колишніх будівель. Внаслідок вищезазначених обставин земельна ділянка не може використовуватись за цільовим призначенням з 25.05.2022 і по сьогодні, до повного відновлення або побудови нових будівель, придатних для використання як офісу банківської установи (за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі). 2022 року по сьогодні чинне законодавство України щодо фіксації руйнувань внаслідок бойових дій зазнавало змін та вдосконалень. У 2022 році взагалі не була передбачено можливість внесення до будь-яких реєстрів інформації щодо пошкодження нежитлової нерухомості, що належала юридичним особам. Була можливість реєстрації лише житлової нерухомості. Керуючись ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідач звернувся до позивача із клопотанням № 15/377 від 21.03.2025 про звільнення від сплати або зменшення розміру орендної плати за земельну ділянку за адресою м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42 у зв'язку із неможливістю використання об'єкту оренди за цільовим призначенням. Отриманий відповідачем сертифікат № 2300-25- 0698 від 28.04.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Запорізької торгово-промислової палати, який засвідчує "форс?мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (ракетні обстріли, наслідком яких стало руйнування офісної будівлі, що розташована на орендованій земельній ділянці); використання земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:077:0019, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42, за її цільовим призначенням, а саме - розташування відділення банку та офісних приміщень, у термін: з 25.05.2022 року, за договором оренди землі № 231010004000782 від 12.12.2012, і зазначені обставини непереборної сили унеможливили його виконання (використання земельної ділянки за цільовим призначенням) в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 25 травня 2022 року; - дата закінчення: тривають на 28 квітня 2025 року." Факти неодноразових руйнувань нерухомого майна, що знаходилось на вказані земельній ділянці, підтверджені як Шевченківською районною адміністрацією м. Запоріжжя, так і позивачем згідно Акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації № 395/111 від 15.01.2025р. Збройна агресія, відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», є обставиною непереборної сили, за яку відповідач не відповідає. 05.05.2025 відповідач отримав відповідь позивача № 3051/01/01-07/3233 від 28.04.2025 на клопотання відповідача № 15/377 від 21.03.2025 щодо звільнення або зменшення розміру орендної плати по договору оренди землі у зв'язку із практично повним знищенням спору, що знаходились на відповідній земельній ділянці. В цій відповіді позивач запропонував укласти додаткову угоду до договору оренди землі про застосування пільгових ставок орендної плати за землю по пошкодженим в результаті бойових дій об'єктам відповідно до рішення Запорізької міської ради № 103 від 04.12.2024. 20.05.2025 відповідачем була направлена відповідь № 15/708 від 20.05.2025 на цей лист позивача, в якій відповідач повідомив про існування його права на звільнення від сплати орендної плати на встановлених законом підставах та в черговий раз просив звільнити його від сплати орендної плати по договору оренди землі починаючи з 26.05.2022 (з наступного дня після першого бомбардування будівлі Банку) у зв'язку із практично повним знищенням споруд, що знаходяться на відповідній земельній ділянці (неможливістю цільового використання земельної ділянки), та у зв'язку із отриманням доказу настання обставини, за яку не відповідає відповідач - Сертифікату № 2300-25-0698 від 28.04.2025р про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Запорізької торгово-промислової палати. На вищезазначене клопотання № 15/708 від 20.05.2025 відповідача відповіді з боку позивача немає по сьогодні. Таким чином, позивач, пропонуючи відповідачу умови сплати орендної плати за землю за пільговими ставками, визнає факт пошкодження та/або знищення нерухомого майна, що знаходилось та знаходиться на земельній ділянці за адресою м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42, та відповідну неможливість її використання відповідачем за цільовим призначенням. Відповідач наполягає на неможливості цільового використання вищезазначеної земельної ділянки та на підставі ч. 6 ст.762 Цивільного кодексу України просить суд визнати факт звільнення відповідача від сплати орендної плати по договору оренди землі починаючи з 26.05.2025 до моменту виникнення можливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням та, відповідно, відмовити позивачу у стягненні з відповідача орендної плати за оренду земельної ділянки за період з 01.06.2022 по 31.08.2024 в сумі 2 030 727,47 грн.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо обставин справи зазначає наступне.
12.12.2012 між Запорізькою міської радою (орендодавець за договором) та Публічним акціонерним товариством “Мотор-Банк» (орендар за договором) укладено договір оренди землі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис № 231010004000782 (надалі - договір оренди).
Відповідно до п. 1 договору оренди, орендодавець, відповідно до рішення двадцять першої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №78/53 від 27.04.2012 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3924 га, кадастровий номер земельної ділянки : 2310100000:07:077:0019 (п. 2 договору).
Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та забудовами орендаря (п. 4 договору).
За умовами п. 17 договору земельна ділянка передається в оренду для розташування відділення банку та офісних приміщень (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 092 112,00 грн в цінах 2012 року (п. 5 договору).
Невід'ємною частиною договору є витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за вих. № 1872 від 24.05.2012 стосовно орендованої земельної ділянки за договором площею 3924,00 м2, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42, із визначенням НГО в розмірі 3 092 112,00 грн у цінах 2012 року.
У пункті 10 договору визначено, що він укладений до 02.06.2030 року. На час вирішення спору в суді договір є чинним.
За умовами п. 46 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2012 за № 231010004000782.
Відповідно до п. 21 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.
Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем земельної ділянки за умовами договору підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, копія якого міститься в матеріалах справи.
У пункті 11 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 154 605,60 грн, що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2012 року.
Відповідно до п. 12 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Із змісту п. 13 договору слідує, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя.
У п. 14 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку (п. п. 14.2.); підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п.п. 14.3.).
Рішенням Господарського суду Запорізької області у складі судді Алейнікової Т.Г. від 02.03.2015 у справі № 908/6284/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015, внесено зміни до укладеного сторонами договору, зокрема, викладено п. 11 в наступній редакції « 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 247 368,96 грн, що складає 8% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2014 року».
Відповідно до Інформаційної довідки №410182853 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (дата формування інформаційної довідки 29.01.2025), відповідач - Акціонерне товариство “Мотор-Банк» є власником об'єктів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 42.
Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя (п. 1 рішення); затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн (п.3 рішення). Також вказаним рішенням затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя, значення коефіцієнтів місцерозташування Км2 згідно з додатком 1, значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2 (п. п. 5, 6). Згідно з п. 7 цього рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.01.2016.
Також 30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення № 6 “Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю). Відповідно до Додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Дане рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2016 (п. 7 рішення).
Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 “Про встановлення розміру орендної плати за землю» установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). У п. 3 рішення вказано, що рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2019.
Тексти вищезазначених рішень (з додатками) знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланнями: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/4150, https://zp.gov.ua/uk/sessions/45/resolution/4153, https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564).
Позивач стверджує, що за відповідачем обліковується заборгованість з оплати орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.08.2024, розмір якої становить 2 039 568,19 грн.
З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача була направлена претензія від 30.01.2025 № 01/02-11/0133 з вимогою невідкладно сплатити суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 2 039 568,19 грн, яка рахується за відповідачем станом на 01.09.2024.
Відповідачем заборгованість з орендної плати не була сплачена у добровільному порядку.
Неналежне виконання Публічним акціонерним товариством “Мотор-Банк» зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за період з 03.04.2017 по 31.08.2024 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача вищезазначеної суми заборгованості.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України “Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ст. 13 Закону України “Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України “Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ “Податок на майно») об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
За положеннями ст. 24 Закону України “Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.
Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).
Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
За умовами п. 12 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням ї цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Згідно з п. п. 33.4, 33.6 договору орендар взяв на себе, серед іншого, обов'язок своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, а також самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
За інформацією з офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1,15 та за 2023 рік - 1,051.
Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цінах 2024 року склала 12 083 212,44 грн, про що свідчить наданий позивачем до матеріалів справи Витяг № НВ-2300134882024 від 04.10.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до Витягу Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 2420/207-19 від 08.08.2019 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:07:077:0019, місце розташування земельної ділянки: Запорізька область, місто Запоріжжя, просп. Моторобудівників, 42, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 29.04.2019 становила - 9 086 335,92 грн.
Позивачем до позовної заяви надано Витяг № НВ-2300134882024 від 04.10.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:077:0019 нормативна грошова оцінка становить 12 083 212,44 грн.
З приводу застосування нормативної грошової оцінки землі суд зазначає наступне.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку землі»).
За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України «Про оцінку землі»).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які містяться у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 07.09.2020 у справі № 922/3671/19, від 28.09.2020 у справі № 922/4073/19, від 02.06.2021 у справі № 904/2269/19, від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20.
Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору (постанова Верховного Суду від 01.03.2023 справі № 751/1543/19).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов'язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.
Використовуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки за Витягом № НВ-2300134882024 від 04.10.2024, значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період з 2017 по 2023, позивачем розраховано розмір орендної плати земельної ділянки, яка орендується відповідачем, з урахуванням 8 % від нормативної грошової оцінки за рік (визначено рішенням запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015, оскільки земельна ділянка надана в оренду фінансовій установі): за період з 03.04.20147 по 31.12.2017 - в розмірі 541 266,84 грн; за 2018 - в розмірі 727 074,91 грн; за 2019 - в розмірі 727 074,91 грн; за 2020 - в розмірі 666 485,33 грн; за 2021 - в розмірі 727 074,91 грн; за 2022 - в розмірі 799 782,40 грн; за 2023 - в розмірі 919 749,76 грн; за період з 01.01.2024 по 31.08.2024 - в розмірі 644 438,00 грн. розрахунок додано до позову.
За спірний період відповідачем була частково сплачена орендна плата, а саме: за 2017 рік - в сумі 349 373,64 грн; за 2018 рік - в сумі 469 307,95 грн; за 2019 рік - в сумі 469 307,95 грн; за 2020 рік - в сумі 430 198,95 грн; за 2021 рік - в сумі 469 307,95 грн; за 2022 рік - в сумі 516 238,75 грн; за 2023 рік - в сумі 593 674,56 грн; за 2024 рік в сумі 415 969,12 грн.
В результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної сплати орендної плати утворилась заборгованість з орендної плати в загальній сумі 2 039 568,19 грн (191 893,20 грн /за період з 03.04.2017 по 31.12.2017/ + 257 766,96 грн /за 2018 рік/ + 257 766,96 грн /за 2019 рік/ + 236 286,38 грн /за 2020 рік/ + 257 766,96 грн /за 2021 рік/ + 283 543,65 грн /за 2022 рік/ + 326 075,20 грн /за 2023 рік/ + 228 468,88 грн /за період з 01.01.2024 по 31.08.2024/).
Відповідач свого контррозрахунку суду не надав.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельними ділянками за договорами.
На підставі викладеного, враховуючи що за відповідачем рахується прострочена заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку, яка відповідно до умов договору та чинного законодавства підлягає сплаті відповідачем, судом вимоги позивача про стягнення з відповідача не сплаченої суми орендної плати є обґрунтованими та правомірними.
При вирішенні спору у даній справі судом враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 908/929/24 щодо тимчасового, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, звільнення від плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено, і який наразі триває.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14 відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06.05.2023, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне:
За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції чинній з 06.05.2023 свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.
На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.
Як свідчать матеріали справи, відповідач орендує земельну ділянку площею 0,3924 га, кадастровий номер кадастровий номер 2310100000:07:077:0019 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників 42, тобто на території міста Запоріжжя.
Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.
При цьому, у пункті 2.3 вказаного Переліку по коду UA23060000000070350 не міститься виключень щодо територіальних громад Запорізького району.
З огляду на вказане вище правове регулювання, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, відповідач мав право у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 не сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, яка розташована в місті Запоріжжя.
Твердження позивача про те, що звільнення від сплати орендної плати за період березень-грудень 2022 мають тільки ті платники, які подали до податкового органу уточнюючу декларацію, а відповідач не надав доказів того, що подана ним декларацію була прийнята фактично податковим органом, суд вважає безпідставним, оскільки з аналізу вищенаведений положень законодавства вбачається, що незалежно від подання (чи не подання) уточнюючої декларації з земельного податку, платник такого податку звільняється від сплати податкового зобов'язання в силу включення території м. Запоріжжя до території активних бойових дій у період з 01.03.2022 по 31.12.2022.
При розрахунку розміру заборгованості Акціонерного товариства “Мотор - Банк» з орендної плати у спірний період (з 03.04.2017 по 31.08.2024) позивачем враховано фактично сплачену орендарем орендну плату за землю за вказаний період, згідно з відомостями, зазначеними у доданій до позовної заяви копії листа Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України №12198/5/08-01-04-01 від 28.10.2024.
Позивачем здійснено нарахування орендної плати за весь 2022 рік (з 01.01.2022 по 31.12.2022), тобто без урахування вищенаведених приписів підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 і, відповідно, розрахунок позивача в частині нарахування боргу за березень - грудень 2022 року є безпідставним.
З урахуванням наведеного, здійснивши перерахунок орендної плати за 2022 рік, а саме: за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, суд встановив, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму коштів у розмірі 382 941,65 грн.
Щодо наведених відповідачем доводів щодо пропуску позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позивач звернувся з позовом до суду 18.03.2025 про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі за період з 03.04.2017 по 31.08.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (із змінами і доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Отже в період часу з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину"; Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено, зокрема пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Як вже зазначалось, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Питання щодо того, чи продовжуються строки, які мали би спливти під час карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, але до моменту набрання чинності Законом №540-ІХ, тобто у період з 12.03.2020 до 02.04.2020 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що початок зупинення строку звернення до суду потрібно пов'язувати саме із моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом №540-ІХ (про таке зазначено, зокрема, в пункті 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №167/1058/20).
За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №910/18489/20.
Таким чином, з урахуванням введення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 12.03.2020, а також введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, строк дії якого продовжено по даний час, трирічний строк позовної давності, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України, не сплив та був продовжений на строк дії такого карантину, а в подальшому зупинений у зв'язку із введенням воєнного стану, отже позивачем позов пред'явлено у межах строку позовної давності.
Щодо посилань відповідача на ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України щодо звільнення його від сплати орендних платежів за договором з 25.05.2022 через неможливість використання земельної ділянки за цільовим призначенням з незалежних від відповідача причин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Одночасно в ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 по справі № 910/7495/16 дійшла висновку, що ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає. Відсутність у цій статті вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначено, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
При цьому на орендаря покладається обов'язок з доведення належними та допустимими доказами наявність факту неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.
Також потрібно зазначити про те, що звільнення від орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, тому може застосовуватись за виключних обставин.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань.
В якості обставин, які зумовили неможливість відповідачу використовувати орендовану за договором земельну ділянку за призначенням, відповідач вказує на те, що з 2022 по 2025 будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42 зазнали 4 бомбардування КАБами/ракетні обстріли (25.05.2022, 19.12.2022, 29.09.2024 та 08.01.2025), внаслідок яких на сьогодні ці будівлі фактично знищені на 100%. Відповідач вказує, що з 2022 по сьогодні чинне законодавство України щодо фіксації руйнувань внаслідок бойових дій зазнавало змін та вдосконалень. У 2022 році взагалі не була передбачено можливість внесення до будь-яких реєстрів інформації щодо пошкодження нежитлової нерухомості, що належала юридичним особам. Була можливість реєстрації лише житлової нерухомості. Згідно з вимогами Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879, відповідачем було проведено інвентаризацію пошкодженого та знищеного майна, яке обліковуються на балансі у межах об'єктів, які знаходилися за адресою: м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 42. Результати вищезазначеної інвентаризації були відображені у Акті обстеження стану майна від 14.07.2022, складеному відповідачем із представниками Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя. Крім того був отриманий Експертний висновок № О-1106 від 29.07.2022 Запорізької Торгово-промислової палати (бланк серії ЕВ № 001325) щодо первинного фіксування стану майна, пошкодженого або зруйнованого внаслідок бойових дій.
Однак, як свідчить наданий відповідачем Акт/протокол обстеження стану майна від 14.07.2022, комісією у складі представників відповідача та представника районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району було проведено обстеження стану майна за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42, яке належить на праві власності відповідачу. За підсумками обстеження комісія дійшла висновку, що об'єкти нерухомого майна за результатами візуального огляду визначено як незначно пошкоджені та такі, що можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту (ар. 3 акту).
Висновків про неможливість подальшого використання за призначенням земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 42, Акт /протокол обстеження стану майна від 14.07.2022 не містить.
Стосовно висновку Запорізької торгово-промислової палати №О-1106 від 29.07.2022, то суд враховує позицію Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 19.08.2022 по справі № 908/2287/17, зокрема, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
В силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України існування обставин непереборної сили, внаслідок яких сталося порушення зобов'язання, може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не підставою для звільнення від фактичного виконання такого зобов'язання.
Відносно нерухомого майна відповідача в експертному висновку вказано, що на момент проведення первинного фіксування зовнішнім оглядом та фото-фіксацією стану будівлі частково ведуться роботи по відновленню об'єктів нерухомого майна шляхом поточного ремонту.
Так само, як і в Акті/протоколі обстеження стану майна від 14.07.2022, в експертному висновку Запорізької торгово-промислової палати № О-1106 від 29.07.2022 не здійснено висновок про неможливість подальшого використання за призначенням земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, будинок 42.
Відповідачем надано суду Акт /протокол обстеження стану майна від 19.12.2022, згідно з якою комісією у складі представників відповідача та Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району було проведено обстеження стану майна відповідача внаслідок обстрілів зі сторони агресора-російської федерації 18.11.2022.
Зокрема в Акті /протоколі обстеження стану майна від 19.12.2022 комісією за наслідками обстеження зроблений висновок, що об'єкти нерухомого майна відповідача (за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42) за результатами візуального огляду визначені як незначно пошкоджені та такі, що можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту.
Будь-яких пояснень та висновків щодо неможливості подальшого використання відповідачем за цільовим призначенням земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42, комісією в Акті /протоколі обстеження стану майна від 19.12.2022 не зазначено.
Щодо сертифікату Запорізької торгово-промислової палати № 2300-25-0698 від 28.04.2025 про форс-мажорні обставини, яким такі форс-мажорні обставини, як військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного сатану, унеможливили виконання відповідачем, у т.ч. договору оренди землі № 2310100040007825 від 12.12.2012 у визначений у ньому термін, суд зазначає наступне.
Вказаним сертифікатом Запорізька торгово-промислова палата засвідчила настання 25.05.2022 для відповідача форс-мажорних обставин , що унеможливили виконання ним, серед інших, і спірного договору оренди.
Проте засвідчені у сертифікаті обставини не стали на заваді відповідачу для проведення сплати орендних платежів за договором частково, у т.ч. за період з 25.02.2022 по 31.08.2024.
Аргументи відповідача щодо наслідків здійснених країною-агресором бомбардувань м. Запоріжжя 29.09.2024 та 15.01.2025 і пошкодження внаслідок цих обстрілів майна відповідача, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42, суд не приймає до увагу та не досліджує, оскільки вказані події мали місце поза строком, за який позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендних платежів за договором оренди землі (спірний період з 03.04.2017 по 31.08.2024).
Щодо доводів відповідача про затримки в отриманні витягів про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки.
Частиною 3 статті 20 Закону України “Про оцінку земель» передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Отже результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу.
Відповідач вказує, що неодноразово звертався до регіонального органу Держгеокадастру та Центру надання адміністративних послуг стосовно отримання актуального витягу з ДЗК щодо нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, то відповідач, не був позбавлений можливості оскаржити бездіяльність відповідних державних органів в судовому порядку, та звернутися з відповідним зверненням до позивача щодо вказаних обставин.
З приводу аргументів відповідача про те, що позивач не повідомив відповідача про зміну розміру нормативної грошової оцінки земель у м. Запоріжжі.
Відповідач вказує, що договором оренди землі не визначений конкретний механізм отримання інформації орендарем про зміну орендної плати.
Як вже зазначалось вище, 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.
Рішення за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті “Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
Таким чином з 01.01.2016 - початок застосування нової нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя - змінилися права та обов'язки сторін договору оренди землі №231010004000782 від 12.12.2012 в частині розміру орендної плати.
Отже рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя було прийняте Запорізькою міською радою 30.06.2015, оприлюднене 14.07.2015, а набуло чинності майже через пів року - з 01.01.2016, і на переконання суду, міська рада, як власник та розпорядник земель комунальної власності вжила всіх належних від неї заходів щодо повідомлення всієї територіальної громади (як фізичних, так і юридичних осіб) про зміни в нормативній грошовій оцінці земельних ділянок в межах міста Запоріжжя.
У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати
У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України “Про оцінку земель», статті 21 Закону України “Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Щодо листування відповідача з позивачем з приводу звільнення від сплати або зменшення розміру орендної плати за земельну ділянку.
Відповідач надав суду клопотання (вих. № 15/377 від 21.03.2025), направлене позивачу, в якому відповідач просить звільнити його від сплати орендної плати за земельну ділянку за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42 (кадастровий номер: 2310100000:07:077:0019) на підставі фактичного знищення/пошкодження нерухомого майна, що знаходиться на зазначеній земельній ділянці.
Обґрунтованих пояснень щодо строків звернення з клопотанням про звільнення від сплати орендної плати за земельну ділянку у 2025 році з підстав неможливості користування земельною ділянку з травня 2022 року - відповідач не навів.
28.04.2025 Департамент управління активами Запорізької міської ради листом № 3051/01/01-07/3233 запропонував надати відповідачу проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі в частині сплати орендної плати у відповідній кількості примірників, а також додатково до підтверджуючих документів щодо внесення пошкодженого майна до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
В підтвердження фактичного знищення нерухомого майна відповідача на вказаній земельній ділянці відповідач надає Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 15.01.2025, складений комісією з обстеження пошкоджених об'єктів внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, в присутності представника відповідача.
Як вказано в даному Акті, за підсумками обстеження комісія дійшла висновку, що з метою визначення обсягів пошкоджень будівлі інв. № К345000 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 42, отримання висновку щодо дійсного стану конструктивних елементів будівлі, можливості проведення ремонтно-відновлювальних робіт (робіт з реконструкції, капітального ремонту) з метою її подальшої експлуатації (за цільовим призначенням), власнику (представнику) рекомендовано здійснити проведення технічного обстеження пошкодженої будівлі фахівцями спеціалізованої організації, підприємства, установи, яка має ліцензію на проведення зазначених робіт (відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257).
Доказів того, що станом на день вирішення спору було проведено технічне обстеження пошкодженої будівлі відповідача фахівцями спеціалізованої організації, підприємства, установи, яка має ліцензію на проведення зазначених робіт (відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257), відповідач суду не надав.
Доказів прийняття Запорізькою міською радою рішення про звільнення відповідача від сплати орендної пати за землю або внесення змін до договору оренди щодо зменшення розміру орендної плати, внаслідок знищення або пошкодження нерухомого майна сторонами у справі не надано.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ч. 1 ст. 63 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідач доказів належного виконання договірних зобов'язань по сплаті в повному обсязі орендної плати за заявлений позивачем період суду не надав.
З урахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку про часткове обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів у розмірі 1 656 626,54 грн. В частині стягнення суми 382 941,65 грн суд відмовляє у зв'язку із безпідставним нарахуванням.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства “Мотор-Банк» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 54-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 35345213) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) заборгованість за договором оренди землі від 12.12.2012, зареєстрованим за № 231010004000782, в сумі 1 656 626,54 грн (один мільйон шістсот п'ятдесят шість тисяч шістсот двадцять шість гривень 54 коп.). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Мотор-Банк» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 54-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 35345213) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; ідентифікаційний код юридичної особи 02140892) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, в розмірі 19 879,52 грн (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 52 коп.) отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ідентифікаційний код юридичної особи 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.07.2025.
Суддя І. С. Горохов