номер провадження справи 4/38/25
02.07.2025 Справа № 908/1087/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 14), представник позивача адвокат Хандога Василь Васильович, (49000, м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 5, офіс 507)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8)
про стягнення 290950,00 грн.
21.04.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 21.04.2025, (вх. № 1186/08-07/25 від 21.04.2025) Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя про стягнення 290950,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар за договором про закупівлю товарів № 0863-СК-Д від 19.11.2024.
Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 справу № 908/1087/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1087/25 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/38/25, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 06.08.2025.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 525, 526, 612, 625, 629, 712 ЦК України, ст., ст. 42, 162, 193 ГК України, договором про закупівлю товарів № 0863-СК-Д від 19.11.2024, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 290950,00 грн. заборгованості (основного боргу) за непоставлений товар.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40308189) є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвалою суду від 28.04.2025 у справі № 908/1087/25 відповідачу запропоновано у строк до 15.05.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 28.04.2025 про відкриття провадження у справі № 908/1087/25 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» - 28.04.2025 18:14, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Моїсправи».
Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1087/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 28.04.2025 у справі № 908/1087/25 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У зв'язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 28.05.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.
Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 02.07.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
19.11.2024 між Державною спеціалізованою установою «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) укладений Договір про закупівлю товарів № 0863-СК-Д (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Замовнику товар: паливно-мастильні матеріали (бензин А-95 в талонах) за кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (ДК 021:2015:09132000-3 Бензин) відповідно до Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник прийняти і оплатити такий Товар. Асортимент (найменування, кількість, вартість за одиницю) Товару, що є предметом поставки за цим Договором, зазначається у специфікації, яка є невід'ємним Додатком № 1 до Договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору).
В пункті 1.4 Договору, зокрема, визначено, що Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром.
Відповідно до п.п. 3.2., 4.5 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюється на підставі п.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України. Постачальник надає на адресу Замовника наступні документи: видаткова накладна, документи, що підтверджують якість товару.
Строк поставки товарів: товар повинен бути поставлений Замовнику до 25.12.2024 року (включно) за попередньою усною або письмовою заявкою Замовника в кількості та у строки, що не перевищує 5-ти робочих днів з моменту отримання заявки Замовника (п. 4.1 Договору).
Згідно з умовами пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору Постачальник зобов'язаний поставити товар у строк, встановлений цим Договором.
Відповідно до п. 9.1 Договору Договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань по ньому.
Сторонами підписано Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), в якій вказані: найменування товару Бензин А-95, його кількість 600 літрів, ціна за одиницю 55,00 грн з ПВД та загальна вартість з ПДВ 330 000,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що сторонами були складені та підписані наступні видаткові накладні:
- № 0001/0004204 від 19.11.2024 на товар Бензин А-95 у кількості 4270,00 літрів загальною вартістю 234850,00 грн з ПДВ;
- № 0001/0004254 від 21.11.2024 на товар Бензин А-95 у кількості 1730,00 літрів загальною вартістю 95150,00 грн з ПДВ.
Позивачем здійснено оплату за паливно-мастильні матеріали (бензин А-95 в талонах), а саме: за платіжною інструкцією № 1414 від 21.11.2024 перераховано на рахунок ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» суму 234850,00 грн (згідно накладної № 0001/0004204 від 19.11.2024), за платіжною інструкцією №1427 від 22.11.2024 перераховано на рахунок ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» суму 95150,00 грн (згідно накладної №0001/0004254 від 21.11.2024).
Як зазначено у позові, після надання (видачі) відповідачем талонів на бензин А-95 на підставі вищезазначеного Договору про закупівлю товарів, позивач не мав змоги отримати придбані паливно-мастильні матеріали за талонами, оскільки при зверненні до автозаправних станцій мережі «АВІАС» працівники цієї мережі відмовлялись здійснити заправлення автомобілів позивача, посилаючись на відсутність палива. На теперішній час на всіх автозаправних станціях мережі «АВІАС» відсутня інформація про наявність палива та його вартість; заправні станції не працюють або відмовляють водіям в заправці належного позивачу автомобільного транспорту паливом.
У зв'язку з вказаним обставинами, як вказує позивач, залишились невикористаними талони на бензин А-95, які придбані за Договором на 5290 літрів палива на суму 290 950,00 грн.
Наявність невикористаних талонів на зазначену суму підтверджується Бухгалтерською довідкою Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи»№ 1858 від 03.04.2025 (номіналом 15 л- 164 шт. (2460 літрів), на суму 135300,00 грн., номіналом 10 л. - 283 шт (2830літрів) на суму 155650,00 грн. та копіями цих талонів, перелік яких міститься у бухгалтерській довідці №1858 від 03.04.2025.
04.02.2025позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 719,в якій позивач у зв'язку із неможливістю отримувати паливно-мастильні матеріали через відмову на автозаправних станціях у заправці автомобільного транспорту позивача, просив протягом 7 днів з дати отримання цієї вимоги здійснити повернення вартості невикористаних талонів на паливо.
На підтвердження направлення та отримання ТОВ «ІНКАМ-ФІНАНС» вищезазначеної претензії до позовної заяви додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900500066488 з відбитком поштового штемпеля від 10.02.2025.
Претензія позивача залишилась без відповіді та задоволення.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за попередньо оплаченими талонами/скретч-картами у визначені договором спосіб та строк і, як наслідок, повернення вартості невикористаних талонів на паливо відповідачем не здійснено, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню, з наступних підстав.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кошти за скретч-карти на суму 234 850, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1414 від 21.11.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 №1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Згідно з п. 9 вказаних Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання,транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
З огляду на викладене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить, що відповідач свої зобов'язання щодо видачі товару за талонами/скретч-картками належним чином не виконав, вартість недопоставленого товару становить 290950,00 грн.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його в установлений строк.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є, за своїм змістом, правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.20 по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зі змісту п. 4.1 Договору вбачається, що сторонами чітко визначений строк поставки, а саме до 25.12.2024.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених Договором умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості та строк, відтак у нього виник обов'язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем.
Відповідач позовні вимоги не спростовував, доказів передачі (відпуску) позивачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати або повернення позивачу попередньої оплати за частину непоставленого товару суду не надав.
Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов'язань за умовами Договору належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 290950,00 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів № 0863-СК-Д від 19.11.2024 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 444 від 18.04.2025 сплатив судовий збір в розмірі 4364,25 грн. (290950,00 грн.х1,5).
Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач, із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору, мав сплатити судовий збір у розмірі 3491,40 грн. Тобто позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 872,85 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 872,85грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
З урахуванням викладеного та відповідно до положень статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 3491,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8,ідентифікаційний код 40308189) на користь Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 14, ідентифікаційний код 01985239) 290950 (двісті дев'яносто тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості та 3491 (три тисячі чотириста дев'яносто одну) грн. 40 коп. судового збору.
Повне судове рішення складено « 02» липня 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.