вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1719/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", м. Верхівцеве, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Усенко Аліна Олександрівна, посвідчення № 2879 від 19.02.2021, адвокат
від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю " ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ"(далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (далі - відповідач) грошову заборгованість за договором на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ВПАТ-042-ВОЕЗ-О від 23.01.2024 у загальному розмірі 2 472 903,36 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 2 423 894,85 грн - основна заборгованість ;
- 16 256,15 грн - пеня за п.5.5 Договору;
- 19 391,12 грн - інфляційні втрати;
-13 361,24 грн - 3% річних за користування грошовими коштами.
Ухвалою від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.05.2025.
28.04.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить:
- відмовити у задоволені вимог ТОВ "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" щодо нарахування відсотків річних органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, з дня винесення рішення до моменту його фактичного виконання за відповідною формулою вказаною в позові .
- зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень.
- витрати по сплаті судового збору розподілити між Позивачем та Відповідачем.
02.05.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить :
- позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 06.05.2025 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, повідомлень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 06.05.2025 відкладено підготовче засідання на 27.05.2025.
15.05.2025 від Позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій він просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський Олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ: 36933660, юридична адреса: Україна, 51660, Кам'янський район, Дніпропетровська область, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50, літера А, +380 (56) 234-69-52, soloma@dniproagro.com) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ: 45027038, юридична адреса: Україна, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, будинок 12, офіс 505, засоби зв'язку: +380 (98) 104-13-83, офіційна електронна адреса: lotusoiltreiding@gmail.com) грошову заборгованість в розмірі 2 472 903, 36 грн., яка складається із суми основної заборгованості 2 423 894, 85 грн, пені за п.5.5. Договору в розмірі 16 256, 15 грн., інфляційних втрат в розмірі 19 391, 12 грн. та нарахованих 3 % річних за користування грошовими коштами в сумі 13 361, 24 грн.
- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування до моменту виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1719/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ: 45027038, юридична адреса: Україна, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, будинок 12, офіс 505, засоби зв'язку: +380 (98) 104-13-83, офіційна електронна адреса: lotusoiltreiding@gmail.com) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ: 36933660, юридична адреса: Україна, 51660, Кам'янський район, Дніпропетровська область, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50, літера А, +380 (56) 234-69-52, soloma@dniproagro.com) в наступному порядку: 3 % річних від суми основної заборгованості за формулою: сума непогашеної заборгованості x 3% річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році, починаючи з 03.04.2025 року (з урахуванням дати закінчення розрахунку поданого позову) у відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський Олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ: 36933660, юридична адреса: Україна, 51660, Кам'янський район, Дніпропетровська область, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50, літера А, +380 (56) 234-69-52, soloma@dniproagro.com) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ: 45027038, юридична адреса: Україна, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, будинок 12, офіс 505, засоби зв'язку: НОМЕР_1, офіційна електронна адреса: lotusoiltreiding@gmail.com) судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000, 00 грн., та у разі повного або часткового задоволення позовних вимог 70 000, 00 грн. "Гонорару успіху", що передбачено укладеною Додатковою угодою б/н від 30.04.2025 року до Договору про надання правничої допомоги б/н від 07.04.2025 року.
В судовому засіданні 27.05.2025 Позивач проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечив.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, повідомлень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 27.05.2025 прийнято заяву Позивача про зміну предмету позову. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 01.07.2025.
В судовому засіданні 01.07.2025 розпочато розгляд справи по суті..
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
01.07.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ВПАТ-042-ВОЕЗ-О від 23.01.2024 в частині здійснення своєчасної та повної оплати за послуги перевезення.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов просить відмовити в вимогах Позивача щодо нарахування відсотків річних органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, з дня винесення рішення до моменту його фактичного виконання за відповідною формулою, вказаною в позові з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 та вказує, що одночасне нарахування пені та відсотків до моменту виконання рішення суду є помилковим і таким, що не відповідає приписам ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку зі скрутним становищем з березня 2025 року було вимушено поступово призупинити діяльність, що підтверджується звітністю підприємства. Для повноцінного поновлення роботи за основним видом діяльності, а саме виробництво олії та тваринних жирів, підприємству необхідно закупати в великих об'ємах насіння соняшника, оборотних активів підприємству не достатнє, у зв'язку із чим підприємство звертається до банків щодо отримання кредитів для закупівлі, в тому числі сировини.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначив, що не просить суд одночасно нараховувати пеню та відсотки річних, до моменту фактичного виконання рішення особою, що буде здійснювати примусове виконання рішення суду, що й вбачається із матеріалів справи (позову), а просить вірно нарахувати в частині стягнення відсотків річних.
Така вимога, на думку позивача, повністю відповідає висновкам Верховного Суду при застосуванні ч. 10 ст. 238 ГПК України та ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України.
Щодо додатково навантаження, яке наразі відчувається відповідачем у зв'язку із ситуацією, яка склалась в Україні позивач зазначив, що відповідач знаходиться в однакових умовах на рівні з позивачем. Відповідно, провадивши свою діяльність відповідач мав передбачити й ризики, які можуть настати в результаті їх діяльності (тієї чи іншої події).
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин щодо надання позивачем послуг з транспортного перевезення за укладеним із відповідачем договором та щодо виконання/невиконання останнім своїх договірних зобов'язань з їх оплати.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (далі - замовник) був укладений договір на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ВПАТ-042-ВОЕЗ-О від 23.01.2024 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору перевізник зобов'язується протягом усього строку дії цього договору за завданнями замовника в обумовлені сторонами строки приймати довірений йому замовником вантаж, доставляти цей вантаж власним автомобільним транспортом до пункту призначення та видавати його визначеній замовником особі, яка має право на одержання такого вантажу, а замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.
Пункт 2.1 договору встановлює, що перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової або усної заявки замовника, у якій зазначається вся необхідна для виконання умов цього договору інформація, а саме: найменування замовника; найменування та реквізити вантажовідправника; найменування та реквізити вантажоодержувача; інформація про вантаж (найменування, характеристика, кількість, об'єм, пакування, тощо): адреса, дата та час (години) місць завантаження і розвантаження вантажу; вартість послуги.
Заявка на перевезення вантажів подається замовником не менше, ніж за одну добу до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. К разі термінового перевезення вантажів за згодою сторін замовник подає, а перевізник приймає до виконання заявку в той самий день, але не менше, ніж за одну годину до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. Перевізник протягом однієї години з моменту отримання заявки від замовника зобов'язується підтвердити прийняття заявки або надання відмови від її виконання з обов'язковим обґрунтуванням поважності причин такої відмови. У разі направлення перевізником на адресу замовника підписаної уповноваженою особою перевізника отриманої заявки, така заявка вважається погодженою сторонами і прийнятою до виконання перевізником. У разі відсутності у замовника жодної відповіді перевізника щодо заявки замовника протягом однієї години з моменту отримання перевізником заявки, така заявка вважається прийнятою до виконання перевізником автоматично (пункт 2.2 договору).
За приписами пункту 4.1 договору надання послуг по цьому договору фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника та засвідчується печатками сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування перевізника та замовника; вантажовідправника та вантажоодержувача; інформація про перевезений вантаж; дата і маршрут перевезення; інформація про транспортний засіб; вартість перевезення.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що загальна сума цього договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (послуг).
Згідно з пунктом 4.5 договору факт надання послуги з перевезення підтверджується: документами, що підтверджують передавання вантажу від вантажовідправника перевізнику, передавання вантажу перевізником вантажоодержувачу згідно чинного законодавства України, товарно-транспортною накладною, актом виконаних робіт (послуг).
Замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником від перевізника належним чином оформлених документів згідно пункту 4.5 цього договору. При здійсненні оплати замовник має право вартість послуг за рахунком-фактурою зменшити на суми заборгованості перевізника перед замовником відповідно до пунктів 5.3, 5.4.1 цього договору (пункт 4.6 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до договору, а у випадках неврегульованих умовами договору згідно діючого законодавства України, сторони відшкодовують одна одній збитки, заподіяні неналежним виконанням своїх зобов'язань по цьому договору.
Пункт 5.5 договору визначає, що у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених пунктами 4.8, 4.9 та розділом 6 цього договору, замовник зобов'язаний на вимогу перевізника сплатити, пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024. Строк дії цього договору автоматично продовжується до 31 числа грудня місяця наступного календарного року якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення (пункт 9.1 договору).
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку. При цьому, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору.
На виконання умов вищезазначеного договору позивач надав відповідачу транспортні послуги, на загальну суму 2 423 894,85грн, що підтверджується наступними актами надання послуг та товарно-транспортними накладними: актом надання послуг № 3933 від 18.12.2024 року на суму 37 206, 61 гри. та товарно-транспортною накладною № 000009306 від 13.12.2024 року; актом надання послуг № 3934 від 18.12.2024 року на суму 36 414, 19 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009309 від 13.12.2024 року; актом надання послуг № 3935 від 18.12.2024 року на суму 34 691, 77 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009310 від 13.12.2024 року; актом надання послуг № 3924 від 18.12.2024 року на суму 38 520, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009356 від 14.12.2024 року; актом надання послуг № 3925 від 18.12.2024 року на суму 38 100, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009357 від 14.12.2024 року; актом надання послуг № 3936 від 18.12.2024 року на суму 39 136, 64 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009341 від 14.12.2024 року; актом надання послуг № 3937 від 18.12.2024 року на суму 36 294, 19 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009343 від 14.12.2024 року; актом надання послуг № 3926 від 18.12.2024 року на суму 38 460, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009365 від 15.12.2024 року; актом надання послуг № 3927 від 18.12.2024 року на суму 38 850, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009367 від 15.12.2024 року; актом надання послуг № 3928 від 18.12.2024 року на суму 38 340, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009368 від 15.12.2024 року; актом надання послуг № 3929 від 18.12.2024 року на суму 37 260, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009369 від 15.12.2024 року; актом надання послуг № 3930 від 18.12.2024 року на суму 37 980, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009370 від 15.12.2024 року; актом надання послуг № 3938 від 18.12.2024 року на суму 38 599, 03 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009364 від 15.12.2024 року; актом надання послуг № 3939 від 18.12.2024 року на суму 37 236, 61 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009366 від 15.12.2024 року; актом надання послуг № 3931 від 18.12.2024 року на суму 38 460, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009393 від 16.12.2024 року; актом надання послуг № 3932 від 18.12.2024 року на суму 38 550, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009395 від 16.12.2024 року; актом надання послуг № 3944 від 18.12.2024 року на суму 38 370, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009390 від 16.12.2024 року; актом надання послуг № 3945 від 18.12.2024 року на суму 38 479, 03 грн. та товарно-транспортною накладною № 000009416 від 17.12.2024 року; актом надання послуг № 3946 від 31.12.2024 року на суму 36 691, 20 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-000009518 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3947 від 31.12.2024 року на суму 32 847, 04 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009519 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3948 від 31.12.2024 року на суму 36 691, 20 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-000009521 від 25.12.2024 року; Актом надання послуг № 3949 від 31.12.2024 року на суму 37 008, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009522 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3950 від 31.12.2024 року на суму 37 699, 20 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009523 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3951 від 31.12.2024 року на суму 37 238, 40 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009524 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3952 від 31.12.2024 року на суму 37 094, 40 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009528 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3953 від 31.12.2024 року на суму 35 146, 68 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009529 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3954 від 31.12.2024 року на суму 35 668, 93 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009539 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3955 від 31.12.2024 року на суму 35 666, 28 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009540 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3956 від 31.12.2024 року на суму 37 699, 20 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009541 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3957 від 31.12.2024 року на суму 37 728, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009542 від 25.12.2024 року; актом надання послуг №3958 від 31.12.2024 року на суму 37 134, 82 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009549 від 25.12.2024 року; актом надання послуг № 3959 від 31.12.2024 року на суму 37 497, 60 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009560 від 26.12.2024 року; актом надання послуг № 3960 від 31.12.2024 року на суму 32 589, 29 гри. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009570 під 26.12.2024 року; актом надання послуг № 3961 від 31.12.2024 року на суму 36 616, 42 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009572 від 26.12.2024 року; актом надання послуг № 3962 під 31.12.2024 року на суму 37 450, 16 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009573 від 26.12.2024 року; актом надання послуг № 3963 від 31.12.2024 року на суму 35 178, 13 гри. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009599 від 26.12.2024 року; актом надання послуг № 3964 від 31.12.2024 року на суму 35 839, 08 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009600 від 27.12.2024 року; актом надання послуг № 3965 від 31.12.2024 року на суму 37 324, 80 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009609 від 27.12.2024 року; актом надання послуг № 3966 від 31.12.2024 року на суму 36 892, 80 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009610 від 27.12.2024 року; актом надання послуг № 3967 від 31.12.2024 року на суму 36 604, 80 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009613 від 27.12.2024 року; актом надання послуг № 3968 від 31.12.2024 року на суму 36 460, 80 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009618 від 27.12.2024 року; актом надання послуг № 3969 від 31.12.2024 року на суму 34 835, 18 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009636 від 27.12.2024 року; актом надання послуг № 3970 від 31.12.2024 року на суму 36 702, 82 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009637 від 28.12.2024 року; актом надання послуг № 3971 від 31.12.2024 року на суму 34 485, 73 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009638 від 28.12.2024 року; актом надання послуг № 3972 від 31.12.2024 року на суму 37 008, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009641 від 28.12.2024 року; актом надання послуг № 3973 від 31.12.2024 року на суму 37 670, 40 грн. та товарно-транспортною накладною № АФ-00009668 від 29.12.2024 року; актом надання послуг № 92 від 16.01.2025 року на суму 37 411, 20 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000016 від 10.01.2025 року; актом надання послуг № 93 від 16.01.2025 року на суму 34 528, 78 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000025 від 10.01.2025 року; актом надання послуг № 94 від 16.01.2025 року на суму 36 700, 40 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000027 від 11.01.2025 року; актом надання послуг № 95 від 16.01.2025 року на суму 37 612, 80 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000028 від 11.01.2025 року; актом надання послуг № 96 від 16.01.2025 року на суму 34 737, 34 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000041 від 11.01.2025 року; актом надання послуг № 97 від 16.01.2025 року на суму 36 183, 14 гри. та товарно-транспортною накладною № 000000042 від 11.01.2025 року; актом надання послуг № 98 від 16.01.2025 року на суму 36 327, 14 гри. та товарно-транспортною накладною № 000000048 від 12.01.2025 року; актом надання послуг № 99 від 16.01.2025 року на суму 36 864, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000049 від 12.01.2025 року; актом надання послуг № 100 від 16.01.2025 року на суму 37 592, 05 гри. та товарно-транспортною накладною № 000000050 від 12.01.2025 року; актом надання послуг № 101 від 16.01.2025 року на суму 37 612, 80 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000058 від 12.01.2025 року; актом надання послуг № 102 від 16.01.2025 року на суму 37 736, 05 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000060 від 13.01.2025 року; актом надання послуг № 103 під 16.01.2025 року на суму 37 448, 05 гри. та товарно-транспортною накладною № 000000061 від 13.01.2025 року; актом надання послуг № 118 від 24.01.2025 року на суму 34 576, 22 гри. та товарно-транспортною накладною № 000000229 від 23.01.2025 року; актом надання послуг № 119 від 24.01.2025 року на суму 36 244, 24 гри. та товарно-транспортною накладною № 000000230 від 23.01.2025 року; актом надання послуг № 120 від 24.01.2025 року на суму 35 209, 40 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000233 від 23.01.2025 року; актом надання послуг № 121 від 24.01,2025 року на суму 35 697, 47 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000237 від 23.01.2025 року; актом надання послуг № 122 від 24.01.2025 року на суму 34 289, 34 грн. та товарно-транспортною накладною № 00000024] від 23.01.2025 року; актом надання послуг № 123 від 24.01.2025 року на суму 36 576, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000242 від 23.01.2025 року; актом надання послуг № 124 від 24.01.2025 року на суму 34 863, 80 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000248 від 24.01.2025 року; актом надання послуг № 125 від 24.01.2025 року на суму 37 267, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000000249 від 24.01.2025 року.(т.1, а.с.77-250,т.2, а.с.1-23).
Вказані акти надання послуг підписані сторонами та скріплені печатками без заперечень.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг та направив засобами електронного зв'язку (т.2, а.с.25-29).
Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги з перевезення не розрахувався, у зв'язку із чим, у нього виникла заборгованість у сумі 2 423 894,85грн.
Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2024 по 12.03.2025, за яким відповідач визнає наявність заборгованості у сумі 2 423 894,85грн., однак, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення вантажу.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом частини першої статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Частиною першою статті 919 цього Кодексу передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідач факту надання йому позивачем послуг не заперечив та не спростував, доказів належного виконання зобов'язань в частині оплати вартості отриманих послуг суду не надав.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 2 423 894,85грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 2 423 894,85грн.
Правомірність нарахування пені.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 16 256,15 грн. за загальний період прострочення з 16.01.2025 по 02.04.2025, суд зазначає таке.
Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Водночас, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пунктів 5.5 договорів у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених пунктами 4.8, 4.9 та розділом 6 цього договору, замовник зобов'язаний на вимогу перевізника сплатити, пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Відповідач контррозрахунку пені не надав, проти нарахованої пені не заперечив.
При перевірці розрахунків судом виявлено помилку в частині визначення початку періоду нарахування, з огляду на таке.
Пунктом 4.6. договору визначено, що Замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником від перевізника належним чином оформлених документів згідно пункту 4.5 цього договору, а не календарних, як рахував позивач.
Отже, враховуючи те, що рахунки на оплату були направлені 08.01.2025, 13.01.2025,31.01.2025 та 05.02.2025, то початок періодів нарахування має бути 18.01.2025, 23.01.2025, 12.02.2025 та 15.02.025 відповідно.
Таким чином, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача пені в розмірі 15 771,17 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 484,98 грн. слід відмовити.
Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період прострочення з 16.01.2025 по 02.04.2025 в розмірі 13 361,24 грн.
Відповідач контррозрахунку 3% річних не надав, проти нарахування 3% річних не заперечив.
Суд перевірив розрахунки позивача, виявив аналогічну помилку, що і при нарахуванні пені, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 12 962,56 грн.
В частині стягнення 3% річних в розмірі 398,68 грн. слід відмовити.
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Отже, суд вважає за можливе у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, вказати в рішенні органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування та стягнення 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 03.04.2025 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: сума непогашеної заборгованості x 3% річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про зазначення в рішенні про нарахування 3% річних з 03.04.2025 до моменту виконання рішення, оскільки розрахунок 3% річних у позовній заяві здійснений по 02.04.2025.
Суд не приймає заперечення відповідача про те, що одночасне нарахування пені та відсотків до моменту виконання рішення суду є помилковим і таким, що не відповідає приписам ч. 10 ст. 238 ГПК України, оскільки позивач не просить суд одночасно нараховувати пеню та відсотки річних, до моменту фактичного виконання рішення особою, що буде здійснювати примусове виконання рішення суду, що й вбачається із матеріалів справи.
Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 19 391,12 грн. за період прострочення лютий 2024.
Відповідач контррозрахунку інфляційних втрат не надав, проти нарахування інфляційних втрат не заперечив.
Суд перевірив розрахунки позивача, помилок не виявив, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 19 391,12 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 2 423 894,85 грн., пені в розмірі 15 771,17 грн., 3% річних у розмірі 12 962,56 грн., інфляційних втрат у розмірі 19 391,12 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 484,98 грн., 3% річних у розмірі 398,68 грн. слід відмовити.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул.. Нова, буд. 50, літера А, код ЄДРПОУ: 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" (49000, м. Дніпро, вул.. Гоголя, буд.12, офіс 505, код ЄДРПОУ: 45027038) основний борг у розмірі 2 423 894,85 грн., пеню в розмірі 15 771,17 грн., 3% річних у розмірі 12 962,56 грн., інфляційні втрати в розмірі 19 391,12 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 37 080,30 грн.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, з 03.04.2025 нарахувати 3% річних від суми основної заборгованості за формулою: сума непогашеної заборгованості x 3% річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році, та отриману суму відсотків стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул.. Нова, буд. 50, літера А, код ЄДРПОУ: 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ" (49000, м. Дніпро, вул.. Гоголя, буд.12, офіс 505, код ЄДРПОУ: 45027038), у відповідності до ч.10 ст. 238 ГПК України.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 02.07.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко