вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2514/25
За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", м. Дніпро
відповідача-2: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Шилов С.О., адвокат, ордер серії АЕ №1387270 від 16.05.2025
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:
- визнати припиненими трудові відносин між директором (керівником) ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" з 15 травня 2025 року у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України;
- зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК".
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що порушень з боку суб'єкта державної реєстрації департаменту відносно позивача не було, а тому просить не покладати на департамент сплату судових витрат. Справу просить розглянути без участі уповноваженого представника.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 справу №904/2514/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 21.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 закрито підготовче провадження у справі №904/2514/25 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 01.07.2025.
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалу суду від 21.05.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача-1 21.05.2025 (о 18:44год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 34).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 06.06.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 187 ГПК України).
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
23 червня 2025 року від відповідача-2 до господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі за наявними в матеріалах справи.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 01.07.2025 проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
11 жовтня 2017 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №12241020000082948, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місцезнаходження юридичної: Україна, 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Філософська, будинок 84, кімната 214. Керівник ОСОБА_1 ; засновник та кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 (а.с. 40-42).
ОСОБА_1 призначено керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" за рішенням №24/6-19 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", ОСОБА_2 від 24.06.2019 (а.с. 8).
Згідно з наказом ТОВ "Лібра ТК" №186-к від 25 червня 2019 року, ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ "Лібра ТК" з 25 червня 2019 року, відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис №12241070007082948 від 25.06.2019).
Рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", №24/6-19 від 24.06.2019, затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" (а.с. 17-19).
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" (далі за текстом - товариство) є юридичною особою приватного права з моменту його державної реєстрації, та діє відповідно до чинного в Україні законодавства, в тому числі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" тощо, та до статуту товариства.
Засновниками та учасниками товариства є особи, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 1.4 Статуту).
Органами управління товариством є:
- вищий орган товариства - Загальні збори учасників товариства;
- одноосібний виконаний орган товариства із назвою директор товариства.
Повноваження та обов'язки органів товариства визначаються чинним законодавством України, в тому числі Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", та Статутом товариства (п. 2.1 Статуту).
До компетенції Загальних зборів учасників товариства належать питання, що віднесені Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю та не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства.
Також до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства віднесено вирішення наступних питань, зокрема: відкликання (звільнення) директора товариства; тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора товариства та повернення його до виконання обов'язків; обрання (призначення) та відкликання (звільнення) тимчасово виконуючого обов'язки директора товариства; прийняття інших рішень (п. 2.2 Статуту).
Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, або в іншому місці, попередньо погодженому всіма учасниками товариства на умовах, визначених чинним законодавством України. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються шляхом направлення кожному учаснику письмового повідомлення поштою, електронними засобами зв'язку (факс, електрона пошта) або особисто під розписку учасника (керівного органу учасника або повноважного представника учасника) із зазначенням часу і місця проведення, порядку денного Загальних зборів (п. 2.3 Статуту).
Рішення загальних зборів учасників товариства з усіх питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, окрім рішень, які відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 2.4 Статуту).
До компетенції директора товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства (п. 2.6 Статуту).
За рішенням Загальних зборів учасників директор товариства може бути достроково відкликаний (звільнений) або тимчасово усунений від виконання своїх обов'язків з цієї посади. У цьому разі Загальні збори учасників товариства призначають тимчасово виконуючого обов'язки директора товариства, іншу уповноважену особу, яка відповідатиме за ведення бухгалтерського обліку та подання звітності, і діятиме до обрання (призначення) нового виконавчого органу товариства. Тимчасово виконуючому обов'язки директора товариства, уповноваженій особі надаються всі повноваження директора, передбачені статутом товариства (п. 2.7 Статуту).
02 квітня 2025 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ "Лібра ТК" заяву від 02.04.2025, в якій просив звільнити його з посади директора з 15.05.2025, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП (а.с. 10). До матеріалів справи долучено поштову накладну АТ "Укрпошта" та опис вкладення, в якості доказу направлення заяви (а.с. 11).
Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №4908700060310, направлена заява вручена відповідачу 08.04.2025 (а.с. 12).
02 квітня 2025 року ОСОБА_1 направив на адресу єдиного учасника ТОВ "Лібра ТК" заяву від 02.04.2025 про звільнення та вимогу про прийняття рішення єдиним учасником товариства від 02.04.2025, з наступних питань:
1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Лібра ТК" 15 травня 2025 року.
2. Про обрання директора ТОВ "Лібра ТК".
3. Про проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Лібра ТК", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У вказаній вимозі позивач просив єдиного учасника ТОВ "Лібра ТК" рішення із вказаних питань із нотаріальним засвідченням підпису єдиного учасника ТОВ "Лібра ТК" направити поштою на адресу ТОВ "Лібра ТК" або на адресу позивача не пізніше ніж за 5 днів до 15 травня 2025 року (а.с. 13). До матеріалів справи долучено поштову накладну АТ "Укрпошта" та опис вкладення, в якості доказу направлення заяви (а.с. 14).
Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №4908700060337, направлені заява та вимога вручені єдиному учаснику товариства 04.04.2025 (а.с. 16).
Позивач стверджує, що відповідачем-1 не здійснено дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", чим було порушено охоронювані законом права позивача.
Наведене стало підставою для звернення з цим позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує права й охоронювані законом інтереси.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначила, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
За загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників або в окремих випадках - наглядової ради товариства. Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Установлено, що ОСОБА_1 призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" за рішенням №24/6-19 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", ОСОБА_2 від 24.06.2019 (а.с. 8).
Відомості щодо укладання трудового договору у формі контракту в порядку, передбаченому частиною дванадцятою ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в матеріалах справи відсутні. Одночасно суд зауважує, що позивач у тексті позовної заяви наполягає на виникненні трудових відносин, а відповідачем такі твердження ОСОБА_1 жодним чином не спростовано.
Суд враховує, що у вирішенні цього спору не є визначальним питання укладання письмового договору з директором, а основним є дотримання директором процедури скликання загальних зборів товариства з метою припинення своїх повноважень та обрання нового директора.
За приписами частини першої статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства, прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників (ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 1-3 ст. 99 ЦК України).
Частиною тринадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 2-5, 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
У постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт "є" пункту 8.5 Статуту). При цьому директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.
Отже, директор товариства користується такими ж правами як і будь-який інший працівник.
Разом з тим, особливість звільнення директора із займаної посади полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Водночас, за приписами частини першої статті 37 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті (ч. 2 статті 37 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.06.2025 єдиним засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" є ОСОБА_2 .
Отже, у даному випадку положення ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства виконавчим органом не застосовуються.
Системний аналіз положень статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 145 Цивільного кодексу України, статей 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" дає підстави для висновку, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.
Суд зазначає, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Як встановлено судом, позивач надіслав на адреси ТОВ "Лібра ТК" та засновника (учасника) ТОВ "Лібра ТК" заяву від 02.04.2025 про звільнення з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем були вчинені всі необхідні, передбачені законодавством та статутом залежні від нього дії для звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК".
Однак, до цього часу заява позивача про звільнення у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.
У випадку відсутності рішення одноособового учасника товариства про звільнення керівника, останньому із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Позивач просить визнати припиненими трудові відносини з 15.05.2025. Зазначена в позовній заяві дата звільнення, була обрана з урахуванням двотижневого строку, передбаченого ч. 1 ст. 38 КЗпП України, а також з урахуванням строку, достатнього для прийняття єдиним учасником ТОВ "Лібра ТК" рішення про звільнення позивача з посади директора товариства та обрання на посаду директора товариства іншої особи.
У даній справі позовні вимоги спрямовані, насамперед, на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Оскільки, матеріали справи не містять укладеного трудового договору (контракту) між позивачем та товариством, спір не виник стосовно припинення такого правочину. Відтак у спірних правовідносинах судом не застосовуються норми статті 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення (ст. 16 ЦК України).
Слід врахувати, що суд не може вирішити (визначити юридичний факт) про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення саме суд, а не позивач вирішує яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу судів, що відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.
Принцип "jura novit curia", з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов'язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі "Гусєв проти України" (скарга № 25531/12)).
При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20 від 06.09.2023.
За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
З огляду на те, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю, однак відповідач-1 не вчинив жодних дій на припинення трудових відносин, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом припинення трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" та ОСОБА_1 з дати набрання законної сили рішенням суду у справі, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Державний реєстратор при здійсненні будь-яких реєстраційних дій керується Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який є спеціальним Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб-підприємців.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
У частині першій статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Заявлена позивачем вимога про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомостей про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" є похідною від вимоги про визнання припиненими трудових відносин між директором (керівником) ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" з 15 травня 2025 року, у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Суд вважає, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про те, що ОСОБА_1 є директором (керівником) Товариства з обмеженої відповідальності "Лібра ТК" порушує його права, оскільки дана інформація є у вільному доступі та використовується користувачами реєстру.
Позивач позбавлений можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника відповідача у встановлений Законом спосіб та порядок, шляхом надання державному реєстратору документів визначених статті 17 Закону про реєстрацію, при цьому уповноважений на звільнення керівника орган підприємства не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов'язки, тим самим допустив порушення трудових прав позивача.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин позивача з відповідачем-1 та з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту і унеможливлення необхідності вчинення будь-яких інших заходів задля захисту визначеного інтересу позивача, суд дійшов висновку про те, що із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" підлягає виключенню відомості про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК".
Водночас, частинами першої - третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц).
Зі змісту та характеру відносин між учасниками цієї справи вбачається, що позивач має спір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК".
Державний реєстратор здійснює реєстрацію змін відомостей щодо юридичної особи на підставі поданих йому документів.
Отже, позовні вимоги, спрямовані на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем. Адже Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не було порушено прав позивача.
Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомостей про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", за рішенням суду, є підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії. Остання вчиняється будь-яким державним реєстратором/приватним нотаріусом, а не лише Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Із набранням законної сили відповідним судовим рішенням виникає юридичний факт, з яким законодавство пов'язує юридичні наслідки, зокрема, обов'язок реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію.
Отже, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не є належним відповідачем за вимогами позивача.
Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові (п. 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20).
За викладеного, в задоволенні вимог до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради судом відмовлено.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 844,80грн, що підтверджується платіжною інструкцією №69 від 16.05.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 26, 29).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 в розмірі 4 844,80грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК", відповідача-2: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Припинити трудові відносини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" (ідентифікаційний код 41656726; вул. Філософська, буд. 84, кімн. 214, м. Дніпро, 49006) з дня набрання рішенням законної сили, у зв'язку зі звільненням із займаної посади за власним бажанням на підставі ч. 1 ст.38 Кодексу законів про працю України.
Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи" відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" (ідентифікаційний код 41656726; вул. Філософська, буд. 84, кімн. 214, м. Дніпро, 49006).
В іншій частині позову - відмовити.
В задоволенні вимог до відповідача-2, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра ТК" (ідентифікаційний код 41656726; вул. Філософська, буд. 84, кімн. 214, м. Дніпро, 49006) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4 844,80грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 00коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено - 02.07.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва