вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
02.07.2025м. ДніпроСправа № 904/3497/25
за позовом Виконувача обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290993824) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького,75, ідентифікаційний код 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем ММ" (49000, м. Дніпро, ж/м Червоний камінь, буд. 4, кв. 102, ідентифікаційний код 45815802)
про зобов'язання вчинити дії та скасування державної реєстрації
Суддя Крижний О.М.
Виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у кому просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем ММ" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Мирослава Скорика (колишня назва Казакевича) 6-В, площею 0,0128 га та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва будівлі загальною площею 111.1 кв.м. (реєстраційний номер нерухомого майна 3063786212020);
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем ММ" на об'єкт нерухомого майна - будівлю загальною площею 111.1 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 3063786212020), розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Мирослава Скорика (колишня назва Казакевича) 6-В проведену 31.01.2025 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Балтаксою І.В. (номер запису про право власності 58280148) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 3063786212020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2024 державним реєстратором Верхівцевської міської ради Дніпропетровської області Хабло К.О., на підставі технічного паспорту серія та номер: ТІ01:0016-5100-9126-5040 від 11.12.2024 та довідки серія та номер: 258, виданої 02.03.2005 КП "Земград" ДМР, вперше зареєстровано право власності на закінчений об'єкт будівництва - будівлю, загальною площею 111,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Казакевича, 6-В, за Лобанок Іриною Іванівною (індексний номер рішення 76635999) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 3063786212020.
У подальшому, 31.01.2025 на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Балтаксою І.В. на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 95 виданий 31.01.2025, укладений тим же нотаріусом, зареєстровано право власності на закінчений будівництвом об'єкт - будівлю, загальною площею 111,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Казакевича, 6-В, за ТОВ "Тандем ММ" (код ЄДРПОУ 45815802) (індексний номер рішення 76941408).
Разом з цим, окружною прокуратурою встановлено, що об'єкт нерухомого майна, на який зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрований без наявності правових підстав, а майно яке перебуває на території самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Мирослава Скорика (колишня назва Казакевича), 6-В, є самочинно збудованим.
Разом із позовною заявою виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тандем ММ" (код ЄДРПОУ 45815802) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі, загальною площею 111,1 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Мирослава Скорика (колишня назва Казакевича) 6-В (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 3063786212020).
Заява обґрунтована тим, що предметом позову є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до відповідача про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом припинення володіння майном, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Мирослава Скорика (колишня назва Казакевича) 6-В, із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна. Зазначає, що в умовах вільного володіння ТОВ "Тандем ММ" має достатні можливості для розпорядження спірним об'єктом нерухомості, а саме будівлею, загальною площею 111,1 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Мирослава Скорика (колишня назва Казакевича), 6-В, в тому числі шляхом подальшого укладення правочинів, спрямованих на відчуження майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора.
У зв'язку з чим прокурор вважає за необхідне здійснити забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії на нерухоме майно з метою унеможливлення відчуження майна та зміну його адреси. Зауважує, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ТОВ "Тандем ММ", оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки предметом позову є усунення перешкод у користуванні зайнятою земельною ділянкою та скасування державної реєстрації, тобто позовні вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна.
Відповідно припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим.
У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Також суд вважає правомірним забезпечення способу шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, нежитлову будівлю магазин продовольчих та непродовольчих товарів літера А, площею 81,1 кв.м, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Лісового, 13Б, оскільки здійснення вказаних дій також може призвести до зміни користувачів цього майна, що потягне за собою необхідність звернення з новими позовами до суду.
Отже, наявні підстави для забезпечення позову щодо предмету спору.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
Вжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача (заявника).
Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву керівника виконувача обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тандем ММ" (49000, м. Дніпро, ж/м Червоний камінь, буд. 4, кв. 102, ідентифікаційний код 45815802) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі, загальною площею 111,1 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Мирослава Скорика (колишня назва Казакевича) 6-В (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 3063786212020).
Стягувач: Центральна окружна прокуратура міста Дніпра (49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290993824) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького,75, ідентифікаційний код 26510514)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем ММ" (49000, м. Дніпро, ж/м Червоний камінь, буд. 4, кв. 102, ідентифікаційний код 45815802)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 02.07.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 02.07.2028.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.М. Крижний