вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1150/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» про ухвалення додаткового рішення
за позовом Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення збитків у розмірі 3 125 579,80 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача (заявника): не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (далі - відповідач) збитки за договором підряду № 2021/д/УКС/1155 від 25.11.2021 у загальному розмірі 3 125 579,8грн.
Рішенням від 23.06.2025 в задоволенні позову відмовлено.
24.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.
Ухвалою від 25.06.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» про ухвалення додаткового рішення на 01.07.2025.
27.06.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат до 2 000,00 грн.
01.07.2025 сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідач через систему «Електронний суд» направив заяву про проведення судового засідання без його участі, клопотання по стягнення з позивача витрат на правову допомогу підтримав у повному обсязі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято додаткове рішення у справі.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
У заяві відповідач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, ТОВ «Компанія Транс-Інвест» та АО «Глагос» було укладено Договір про надання правової допомоги № 03/03/20-1 від 03.03.2020.
Сторони уклали акт приймання-передачі наданих послуг від 23.06.2025, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 50 000,00 грн.
Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позивач вважає, що заявлена Відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, оскільки предмет спору не є складним, заявлена сума вимог не потребує специфічних математичних розрахунків, глибоких досліджень, детального аналізу господарських операцій, їх суті та наповнення; справа не є складною, не вимагає дослідження великої кількості складних документів, складних обчислень, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, оскільки заявлена до стягнення сума збитків - це сума ПДВ по двом господарським операціям, які узгоджені сторонами спору ще до звернення до суду; ведення справи адвокатом Відповідача не передбачало значного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготовки відповідних процесуальних документів, так як наприклад у справах про стягнення заборгованості за надані послуги, штрафних санкцій та сум, нарахованих за ст.625 ЦК України.
Позивач вказує, що, виходячи зі змісту заперечень на відповідь на відзив (2 арк.) є очевидним, що він практично базується на змісті відзиву на позов (1.5арк.), при підготовці якого була здійснена більша частина роботи з визначення правової позиції щодо суті спору, тому Позивач вважає, що витрати Відповідача на професійну правничу допомогу, визначені як фактично надані послуги на підготовку та подання заперечень на відповідь на відзив, підлягають лише частковому покладенню на позивача.
Позивач заперечує щодо заявлених до стягнення витрат з:
- підготовки клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки, на його думку, це є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню;
- підготовки та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи, підготовки та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, на думку Позивача, не відносяться до адвокатських витрат Відповідача, оскільки, підготовка та подання таких заяв та вчинення дій, пов'язані з виконанням Відповідачем власного процесуального обов'язку передбаченого ст.197 ГПК України та реалізації прав наданих ст.42 ГПК України. Крім того такі заяви/клопотання/дії не відносяться до заяв/клопотань/дій значної складності.
- участі адвоката Відповідача у судових засіданнях 07.04.2025, 21.04.2025, 19.05.2025, 23.06.2025 , Позивач вказує, що адвокат Відповідача брав участь у трьох підготовчих засіданнях 07.04.2025, 21.04.2025, 19.05.2025 (в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів поза межами суду: тривалість перших двох не перевищувала 05-10хв. (розгляд справи було відкладено за клопотанням Позивача) третього - 15 хв. та в одному судовому засіданні - 23.06.2025 безпосередньо в суді (до 20хв). Сумарно не більше 1 год.
Таким чином, Позивач вважає, що заявлені Відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. не відповідають п.п.2-3 ч.4 ст.126 ГПК України, є завищеними, а тому, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та обставин справи, мають бути зменшені до 2 000,00 грн.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТРАНС-ІНВЕСТ" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Глагос» (Авокатське об'єднання) було укладено Договір про надання правової допомоги № 03/03/20-1 від 03.03.2020, згідно п. 1.1. якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання щодо представництва інтересів клієнта з будь-яких питань у правоохоронний та всіх судових органах, перед юридичними та фізичними особами, в тому числі з правом подання (надсилання) претензій щодо стягнення заборгованості, позовних заяв, заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів клієнта у відділах державної виконавчої служби, приватних виконавців та нотаріусів та у відносинах з іншими підприємствами та організаціями незалежно від форми власності. Та підпорядкування.
Обсяг, умови надання, порядок оплати окремих завдань, можуть встановлюватися за замовленням клієнта шляхом підписання сторонами додаткових угод (п. 1.2. договору).
Згідно п. 3.6. договору розмір винагороди (гонорару) за 1 годину надання Адвокатським об'єднанням послуг (виконання завдань клієнта) становить 50 доларів США.
Оплата за надані послуги здійснюється в гривні за курсом НБУ станом на день виставлення відповідного рахунку шляхом безготівкового розрахунку або готівкою, за домовленістю сторін. (п. 3.7. договору).
Згідно п. 3.8. договору, факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (надалі -Акт).
Порядок, строки та розмір оплати за послуги за окремими замовленнями встановлюються сторонами при узгодженні таких окремих замовлень та фіксуються шляхом укладення відповідних додаткових угод. (п. 3.12 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Строк дії даного договору визначений моментом повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.п. 5.1., 5.2. договору).
У рамках Додаткової угоди від 31.03.2025 р. до вказаного Договору, сторони погодили представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області по справі № 904/1150/25 за позовом Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» про стягнення збитків у розмірі 3 125 579,80 грн.
Пунктом 2 даної угоди сторонами було погодженою, що вартість послуг, передбачених у п.1 цієї додаткової угоди, є фіксованою і становить 50 000,00 грн. та включає наступні послуги (в тому числі, але не виключено): аналіз позовної заяви та додатків до неї; аналіз документів клієнта; аналіз судової практики, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, заперечень; підготовка та подання інших процесуальних документів, в тому числі заяв, клопотань, додаткових пояснень; участь у судових засіданнях; підготовка клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
23 червня 2025 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг за яким Адвокатським об'єднанням надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги з надання правової допомоги:
- підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) від 02.04.2025 р.;
- аналіз позовної заяви та додатків до неї, аналіз документів Клієнта;
- аналіз судової практики, підготовка та подання відзиву на позовну заяву від 03.04.2025 р.;
- підготовка та подання заперечень (на відповідь на відзив) від 18.04.2025 р.;
- підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 02.04.2025 р.;
- підготовка та подання заперечень проти клопотання Позивача від 16.05.2025 р. (про поновлення строку на подання та долучення доказів) від 19.05.2025 р.;
- участь у судових засіданнях 07.04.2025 р., 21.04.2025 р., 19.05.2025 р., 23.06.2025 р.
- підготовка клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Вартість наданих послуг з правової допомоги, у відповідності до п. 2 Додаткової угоди, становить 50 000,00 грн.
За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів, підготовку відзиву як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на заперечення позивача, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00грн. є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.
Зважаючи на викладене, суд частково задовольняє заяву відповідача зі стягненням з позивача 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50026, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, б. 165; код ЄДРПОУ 38465370) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн., про що видати наказ.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. покласти на відповідача.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне додаткове рішення складено та підписано 02.07.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко