вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2216/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ", м. Київ
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором поставки
Представники:
Від позивача: Мороз Олексій Володимирович, свідоцтво №1088 від 11.10.2012, адвокат.
Від відповідача: не з'явився.
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договорами про закупівлю газу №283/03/84В від 21.04.2021 року, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року. у загальному розмірі 7 284 157,62 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
-6 455 452 грн. 80 коп. інфляційних втрат на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 182 370 612,23 грн.), за період січень 2025 - березень 2025;
- 828 704 грн. 82 коп. 3 % річних на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22- 02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 112 028 614,23 грн.) за період з 01.01.2025 по 31.03.2025;
Ухвалою від 07.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26.05.2025.
13.05.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить:
- в задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру 3% та інфляційних втрат на 90% відмовити;
- позовні вимоги Позивача задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 26.05.2025 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 26.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 30.06.2025.
30.06.2025 Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи по суті суду не надав, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом як на участь у судовому засіданні, так і правом на відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Оголошення вступної та резолютивної частини рішення відбулося без участі сторін у зв'язку з технічними несправностями.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
30.06.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами про закупівлю газу №283/03/84В від 21.04.2021 року, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року в частині своєчасної та повної сплати заборгованості за поставлений товар.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що є єдиним в Україні підприємством, що здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-окису урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних станцій України. ДП «СхідГЗК» віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83. Пунктом 2.1 Статуту Підприємство створене з метою забезпечення потреб атомних електростанцій України в урані шляхом видобутку уранових руд, виробництва концентрату природного урану. Згідно наказу Міністерства енергетики України від 07.09.2022 № 1- ДСК ДП «СхідГЗК» внесено до переліку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, яке забезпечує потреби в ядерному паливі для атомних електростанцій, що в свою чергу створює ризики для енергетичної безпеки країни
Відповідач вказує, що в зв'язку з військовою агресією проти України впали показники виробництва продукції, було скорочено виробництво основних концентратів, скорочення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України.
Відповідач зазначає, що позивач раніше, наприклад, у 2019 році, не заявляв претензії відповідачу, а також не звертався з позовом до суду про стягнення сум за прострочення оплати поставленого товару (у такому разі відповідні нарахування були б суттєво менші), як і, з огляду на уже існуючі протермінування оплат, не припиняв подальших поставок товару.
З огляду на викладене, посилаючиь на висновки Верховного Суду викладені у Постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18, відповідач просить зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Щодо твердження відповідача про те, що відповідно наказу Міністерства енергетики України від 07.09.2022 року №1-ДСК його було віднесено до об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору позивач вважає, що вказана обставина не передбачена діючим законодавством такою, що дозволяє відповідачу не виконувати господарські зобов'язання.
Позивач вказує, що ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» також згідно Наказу Міністерства економіки України від 24.01.2025 року №657 визначено, як критично важливе підприємство для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Також позивач зазначив, що у справі що розглядається судом позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто мінімальний розмір передбачений законодавством (ч.2 ст.625 ЦК України), а не збільшений за домовленістю сторін, отже, на його думку, в даному випадку відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних, і тим більше інфляційних втрат, тому вважає, що висновки Верховного Суду викладені у Постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 не є релевантними до предмету розгляду цієї справи та не повинні враховуватись судом під час прийняття рішення.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є правомірність нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).
Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" (Постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (Споживач) було укладеного договори про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021 року, № К-ПГ-С/21-11/029 від 11.09.2021 року, № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року.
Відповідно до укладених договорів Позивач передав, а Відповідач прийняв природній газ, але не розрахувався за нього в повному обсязі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2022 року у справі № 904/1326/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" за Договором № 283/03/84В про закупівлю газу від 21.04.2021 58 799 417,95 грн. основного боргу, 1 469 081,87 грн. інфляційних нарахувань, 11 558 694,67 грн. заборгованості за поставлений товар згідно Акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021; за Договором № К-ПГ-С/21-11/029 про закупівлю газу від 09.11.2021 99 623 396,40 грн. основної заборгованості, 1 029 897,54 грн. 3 % річних, 6 837 410,87 грн. пені, 12 591 419,49 грн. інфляційних нарахувань; за Договором № К-ПГ-С/22-02/018/09П про закупівлю газу від 25.02.2022 10 569 817,83 грн. основної заборгованості, 1 162 897,88 грн. інфляційних нарахувань, 1 635 866, 36 грн. пені, 860 810,95 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили 12 грудня 2022 року.
Крім того, Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" забезпечувальний платіж за участь в процедурі публічної закупівлі в розмірі 1 835 400,00 грн., 27 531,00 грн. судового збору.
Рішення набрало законної сили 20 лютого 2023 року.
Позивач зазначає, що невиконання Відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2022 року у справі № 904/1326/22 та Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 є підставою для звернення Позивача із позовом до Відповідача про стягнення інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних (крім вимог за Договором №283/03/84В від 21.04.2021 року пунктом 6.4. якого встановлено розмір відсотків - 0% річних від простроченої суми), нарахованих на суму заборгованості, яка стягнута з Відповідача на підставі даного рішення суду.
Позивач вказує, що сума заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року, встановлена Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2022 року у справі № 904/1326/22 становить 180 551 326,85 грн. З врахуванням часткового стягнення заборгованості державною виконавчою службою: 13.03.2023 р. в сумі 12739, 98 грн. та 18.04.2023 р. в сумі 3 374,64 грн. (а.с. 95, 112, 113), основна сума заборгованості складає 180 535 212, 23 грн.
Заборгованість на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 складає 1 835 400,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2022 року у № 904/1326/22 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": за Договором № 283/03/84В про закупівлю газу від 21.04.2021 року: 58 799 417,95 грн. суми основної заборгованості; 1 469 081,87 грн. - інфляційні нарахування за період лютий-квітень 2022; 11 558 694,67 грн. - сума основної заборгованості за поставлений товар згідно Акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021; за Договором № К-ПГ-С/21-11/029 про закупівлю газу від 09.11.2021 року: 99 623 396,40 грн. суми основної заборгованості; 1 029 897,54 грн. 3 % річних, нараховані в період 31.12.2021 по 30.05.2022; 6 837 410,87 грн. - пені за прострочення Відповідачем виконання грошового зобов'язання, нарахована в період з 31.12.21 по 30.05.2022; 12 591 419,49 грн. інфляційні нарахування за період січень-травень 2022 року; за Договором № К-ПГ-С/22-02/018/09П про закупівлю газу від 25.02.2022 року: 10 569 817,83 грн. суми основної заборгованості; 1 162 897,88 грн. інфляційних нарахувань за період березень-серпень 2022 року; 1 635 866, 36 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2023 року у справі № 904/1519/23 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": за Договором № 283/03/84В про закупівлю газу від 21.04.2021року: 11 226 645,71 грн. інфляційні втрати на суму основної заборгованості, за період з 01 травня 2022 по 10 квітня 2023; за Договором № К-ПГ-С/21-11/029 про закупівлю газу від 09.11.2021: 8 553 596,58 грн. пені за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за період з 01.06.2022 по 31.08.2022; за Договором № К-ПГ-С/21-11/029 про закупівлю газу від 09.11.2021 року: 3 % річних в сумі 2 571 102,45 грн, нараховані на суму основної заборгованості за період з 01.06.2022 по 10.04.2023; за Договором № К-ПГ-С/21-11/029 про закупівлю газу від 09.11.2021 року: 13 648 405,31 грн. інфляційні втрати на суму основної заборгованості за період з 01.06.2022 по 10.04.2023; за Договором № К-ПГ-С/22-02/018/09П про закупівлю газу від 25.02.2022 року: 3 % річних в розмірі 272 788,17 грн., нарахованих на суму основної заборгованості за період з 01.06.2022 по 10.04.2023; за Договором № К-ПГ-С/22-02/018/09П про закупівлю газу від 25.02.2022 року: 1 046 411,97 грн. інфляційних втрат на суму основної заборгованості за період з 01.09.2022 року по 10.04.2023 року; за Договором № К-ПГ-С/22-02/018/09П про закупівлю газу від 25.02.2022 року: 526 381,00 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02.09.2022 по 07.12.2023; 567 679, 97 грн. судовий збір.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року у справі № 904/3945/23 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": за Договором № 283/03/84В про закупівлю газу від 21.04.2021 року: 1 060 020,95 грн. інфляційних втрат за період з 11.04.2023 по 12.07.2023; за Договором № К-ПГ-С/21-11/029 про закупівлю газу від 09.11.2021 року: 1 500 934,06 грн. інфляційних втрат за період з 11.04.2023 до 12.07.2023; за Договором № К-ПГ-С/22-02/018/09П про закупівлю газу від 25.02.2022 року: 159 245,72 грн. інфляційних втрат за період з 11.04.2023 до 12.07.2023; за Договором № К-ПГ-С/21-11/029 про закупівлю газу від 09.11.2021 року: 761 504,87 грн. 3 % річних на суму основної заборгованості, за період з 11.04.2023 до 12.07.2023; за Договором № К-ПГ-С/22-02/018/09П про закупівлю газу від 25.02.2022 року: 80 793,95 грн. 3 % річних на суму основної заборгованості за період з 11.04.2023 до 12.07.2023; 42 749,99 грн. судовий збір.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року у справі № 904/1882/23 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі: 523 261, 21 грн. інфляційних втрат за період з 11.01.2022 по 07.04.2023; на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі: 68 186 грн. 37 коп. 3% річних за період з 11.01.2022 по 07.04.2023
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04 червня 2024 року у справі № 904/1781/24 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": 3 054 378,61 грн. інфляційні втрати на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року (180 535 212,23 грн.), за період липень 2023 - квітень 2024; 87 590,85 грн. інфляційні втрати на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (1 835 400,00грн.), за період березень 2023 квітень 2024; 2 488 119,72 грн. 3 % річних на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року (110 193 214,23 грн.), за період з 13.07.2023 по 12.04.2024; 56 075,53 грн. 3 % річних на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (1 835 400,00 грн.), за період з 08.04.2023 по 12.04.2024.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року у справі № 904/3516/24 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": 5 130 450,06 грн. інфляційні втрати на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року (180 535 212,23 грн.) та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (1 835 400,00 грн.) за період травень 2024 - червень 2024 р.; 1 010 094,06 грн. 3 % річних на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року (110 193 214,23 грн.) та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (1 835 400,00 грн.) за період з 13.04.2024 по 31.07.2024 р.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року у справі № 904/4830/24 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": 3 846 196,21 грн. інфляційних втрат на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 182 370 612,23 грн.), за період липень 2024 - вересень 2024; 844 805,94 грн. 3 % річних на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 112 028 614,23 грн.) за період з 01.08.2024 по 31.10.2024.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2025 року у справі № 904/206/25 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат": інфляційних втрат у розмірі 9 458 613,14 грн. на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 і на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі № 904/2909/22 (всього 182 370 612,23 грн.), за період жовтень 2024 року - грудень 2024 року; 3% річних у розмірі 560 143,07 грн. на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 і на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 у справі № 904/2909/22 (всього 112 028 614,23 грн.) за період з 01.11.2024 по 31.12.2024.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь:
- 6 455 452 грн. 80 коп. інфляційних втрат на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 182 370 612,23 грн.), за період січень 2025 - березень 2025;
- 828 704 грн. 82 коп. 3 % річних на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 112 028 614,23 грн.) за період з 01.01.2025 по 31.03.2025.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з усталеної практики Верховного Суду, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України за спірний період.
Щодо нарахування 3% річних.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 828 704,82 грн 3% річних нараховані за період з 01.01.2025 по 30.03.2025.
Відповідач контр розрахунку не надав.
Суд перевірив розрахунки позивача ,помилок не виявив, отже позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 828 704,82 грн..
Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати розмірі 6 455 452,80 грн. за період прострочення виконання зобов'язання з 01.01.2025 по 31.03.2025.
Відповідач контр розрахунку не надав.
При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом помилок не виявлено, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 6 455 452,80 грн.
Щодо заяви Відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 90% суд зазначає таке.
В обґрунтування Відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, Позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов'язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладена правова позиція щодо права суду зменшувати розмір процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Так, у постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Вирішуючи питання, зокрема про зменшення судом розміру процентів річних у справі № 902/417/18, Велика Палата Верховного Суду врахувала конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що сума неустойки, штрафу і процентів річних у справі № 902/417/18 перевищують майже в два рази суму прострочення та очевидно є неспівмірними, оскільки наслідки невиконання боржником зобов'язань вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
За таких обставин, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 дійшла висновку щодо обмеження розміру санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовила у стягненні процентів річних з цих підстав.
У справі № 902/417/18 Верховний Суд визнав винятковим випадком для зменшення відсотків річних (які були встановлені за домовленістю сторін в розмірі 40% та 96%), нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України саме внаслідок порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності.
У справі, що розглядається судом, Позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто мінімальний розмір, передбачений законодавством (ч. 2 ст. 625 ЦК України), а не збільшений за домовленістю сторін, отже, в даному випадку відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних, і тим більше інфляційних втрат (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).
Крім того, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер.
За змістом наведеної норми закону нараховані 3 % річних та інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові
Вказані правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постановах Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17.
Передбачене ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц).
Отже, проценти та інфляційні нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.
Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Оскільки проценти та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, суд не має правових підстав для їх зменшення, тому відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача:
- 6 455 452, 80 грн. інфляційних втрат на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 182 370 612,23 грн.), за період січень 2025 - березень 2025,
- 828 704, 82 грн. 3 % річних на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22- 02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 112 028 614,23 грн.) за період з 01.01.2025 по 31.03.2025.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ: 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3А, код ЄДРПОУ: 42601505) 6 455 452, 80 грн. інфляційних втрат на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № 283/03/84В від 21.04.2021, № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22-02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 182 370 612,23 грн.), за період січень 2025 - березень 2025, 828 704, 82 грн. 3 % річних на суму основної заборгованості за Договорами про закупівлю газу № К-ПГ-С/21-11/029 від 09.11.2021 року та № К-ПГ-С/22- 02/018/09П від 25.02.2022 року та на суму неповернутого забезпечувального платежу в процедурі публічної закупівлі, стягнутого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у справі № 904/2909/22 (всього: 112 028 614,23 грн.) за період з 01.01.2025 по 31.03.2025, а також судовий збір у розмірі 87 409,89 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 02.07.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко