вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" липня 2025 р. Справа№ 910/683/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025, повний текст якого складено та підписано 22.05.2025
у справі № 910/683/25 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг"
2. ОСОБА_1
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістик"
про стягнення коштів
31.01.2025 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг", ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістик" 49 816 328,24 грн основної заборгованості за кредитом та 2 691 454,42 грн заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, посилаючись на неналежне виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за укладеним між ним та Банком договором про надання банківських послуг №LVO-ГЛ-2003 від 17.05.2024 у частині своєчасної та у повному обсязі сплати процентів за кредитом та непереданням майна в заставу, у зв'язку з чим у Банку виникло право на дострокове повернення всієї суми кредиту.
Оскільки виконання зобов'язань ТОВ "Аскет Шиппінг" перед Банком були забезпечені договорами поруки, які були укладені між ОСОБА_1 та Банком, а також ТОВ "Дунай Логістик" та Банком, ОСОБА_1 та ТОВ "Дунай Логістик" (поручителі-1,2) відповідають перед Баком як солідарні боржники.
Рішенням Господарського суду Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі № 910/683/25 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг", ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістик" на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 43126 328,24 грн заборгованості за кредитом та 2 275 863,41 грн процентів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг" на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 181 608,77 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 181 608,77 грн судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Логістик" на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 181 608,77 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 (відповідач-2) подала апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати повністю в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у цій частині відмовити повністю до моменту закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у задоволенні позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 колегією суддів встановлено, що нею не додано до апеляційної скарги доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, чим порушено приписи п. 2 ч. 3 ст. 258 ст. 258 ГПК України.
Отже, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 817 239,44 грн. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
27.06.2025 апелянт - ОСОБА_1 подала заяву, в якій, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» просить:
« 1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2025 по справі №910/683/25.
2. Зменшити розмір судового збору до 49 984,53 грн (5-ти відсотків розміру річного доходу скаржника (відповідача) - фізичної особи ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2024 рік)) за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2025 по справі № 910/683/25.».
В обґрунтування цього клопотання апелянт посилається на те, що судовий збір за подання цієї апеляційної скарги складає 817 239,44 грн, а дохід фізичної особи ОСОБА_1 за минулий 2024 рік складає 999 690,76 грн, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника. На підтвердження викладеного скаржником додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 04.06.2025.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або зменшення такого розміру, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що серед іншого, питання звільнення та зменшення розміру сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Відповідно до положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою. (Пункти 61, 70 постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20).
Отже, питання зменшення розміру та/або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.
Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2024 № 917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони, з якої вбачається, що:
«Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші)».
Такої ж правової позиції щодо доказів висловлено й в низці інших ухвалах Верховного Суду, зокрема, від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі №924/681/22.
Отже, аналіз положень Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та дотриманням статей 73, 76- 79 ГПК України.
Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.
Також колегія суддів звертає увагу скаржника, що наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
Натомість, скаржником, на підтвердження свого фінансового становища надано лише роздруківку відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплачених доходів та утримання податків, отриману на запит в електронному вигляді від 04.06.2025, за період з 1 кварталу 2024 по 4 квартал 2024. При цьому, скаржником не надано: довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них тощо станом і на дату подання апеляційної скарги та усунення недоліку.
Отже, надана ОСОБА_1 роздруківка сама собою не може бути підставою для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги, оскільки вона, у встановленому Законом порядку, не надала доказів на підтвердження того, що її майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкодив їй сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Також слід зазначити, що подання апеляційної скарги є самостійною, окремою процесуальною дією, вчинення якої регламентується законодавством, на час її вчинення.
Сплата судового збору здійснюється за законом, чинним на час вчинення процесуальної дії, з урахуванням практики на цей час.
Тому, звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру за подання заяви чи скарги в межах однієї справи (провадження), або в інших справах, не призводить до автоматичного звільнення чи зменшення розміру сплати судового збору за подання заяви чи скарги такої особи.
Вирішення питання про зменшення розміру судового збору здійснюється судом з врахуванням обставин, які існують станом на момент подання відповідної заяви чи скарги.
Колегія суддів вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору недостатньо для безумовного висновку про необхідність зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
З огляду на викладене колегія суддів, оцінивши доводи ОСОБА_1 наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору, та роздруківку відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплачених доходів та утримання податків станом на 04.06.2025, надану на підтвердження майнового стану, з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору (817 239,44 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки скаржником не вжито всіх можливих заходів задля доведення відсутності реального доходу.
Отже, у клопотанні скаржника про звільнення від сплати судового збору та у зменшенні розміру судового збору за подання апеляційної скарги у справі №910/683/25 колегія суддів відмовляє.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 19.06.2025 у справі №910/22855/17.
Оскільки до апеляційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, апеляційна скарга залишається без руху для надання скаржнику строку на усунення встановлених недоліків.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 817 239,44 грн за реквізитами, зазначеними на офіційному web-сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/affairs/sudytax/).
Отже, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження слід виконати вимоги ухвали суду від 18.06.2025.
Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260 ГПК України, має право повернути апеляційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/683/25.
2. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору до 49 984,53 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/683/25.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги відмови у відкритті апеляційного провадження.
5. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Всі документи та письмові докази подаються поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (1-й поверх) або в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд" із застосуванням електронного цифрового підпису.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова