79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" червня 2025 р. Справа № 914/3246/24
Суддя Західного апеляційного господарського суду Бонк Т.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 бн від 24.06.2025 (вх. суду від 24.06.2025 № 01-05/1938/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 (повне рішення складено 16.06.2025, суддя Мазовіта А.Б.)
у справі № 914/3246/24
за позовом: Акціонерного товариства «Сенс Банк», м. Київ
до відповідача 1: Приватного підприємства «Річойл», м. Львів
відповідача 2: ОСОБА_1 , с. Раковець, Львівська обл.
відповідача 3: ОСОБА_2 , м. Винники
відповідача 4: ОСОБА_3 , м. Алмата, Республіка Казахстан
про: солідарне стягнення 7 963 435,08 грн,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/3246/24 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «Річойл», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 3 042 565,72 грн. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «Річойл», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 1 957 434,28 грн заборгованість по процентам в розмірі 2 963 435,08 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач 2 оскаржив рішення суду першої інстанції.
До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у цій справі.
Клопотання ОСОБА_1 мотивоване тим, що сума судового збору, що підлягає сплаті перевищує 5% розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, а відтак підлягає застосуванню п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 р. у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Суд зазначає, що норми статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 р. у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, суд зауважує, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 р. у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 р. у справі № 905/1060/21.
Зокрема Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 26.04.2024 р. у справі № 910/5346/23, від 24.01.2024 р. у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 р. у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 р. у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 р. у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 р. у справі № 922/1775/19).
Апелянт долучив до матеріалів справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит в електронному вигляді від 02.06.2025).
Суд зазначає, що долучення до апеляційної скарги виключно таких відомостей не є підтвердженням скрутного майнового становища заявника, так як апелянтом не надано довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.
Подібний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23.
Отже, надання апелянтом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків без одночасного надання довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7, документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них тощо унеможливлює застосування судом апеляційної інстанції положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відтак суд дійшов висновку про відмовову у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Оскільки, згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи оскарження апелянтом рішення суду першої інстанції в частині присуджених до стягнення процентів в розмірі 2 963 435,08 грн, то за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в розмірі 53 341,83 грн (2 963 435,08х1,5%х150%х0,8).
Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснення апелянту, що протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, останній мають право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 53 341,83 грн.
Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі №914/3246/24.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 бн від 24.06.2025 (вх. суду від 24.06.2025 № 01-05/1938/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 у справі № 914/3246/24 - залишити без руху.
3. Скаржнику у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати апеляційному суду докази сплати судового збору в сумі 53 341,83 грн в порядку, встановленому Законом України “Про судовий збір».
4. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Т.Б. Бонк