Справа № 642/3706/18 Номер провадження 22-ц/814/2446/25Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
01 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка участі у справі не приймала ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Колісниченко Артуром Сергійовичем,
на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 16 січня 2024 року, постановлену суддею Турченко Т.В., про закриття провадження,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
23.07.2018 ОСОБА_2 звернувся в Ленінський районний суд м.Харкова із указаним позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму боргу в розмірі 1 551 000,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору, які склали 8 810,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 19.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 03.03.2023 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
16.01.2024 представник відповідача - адвокат Ткаченко Ю.О. звернулася в суд із клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 16.01.2024 клопотання задоволено.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
При постановленні ухвали районний суд виходив із того, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а правонаступники по справі відсутні.
Із такою ухвалою суду першої інстанції не погодилася особа, яка участі у справі не приймала - ОСОБА_1 , в інтересах якого адвокат Колісніченко А.С., оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що позовні вимоги у справі стосуються стягнення грошових коштів за борговим зобов'язанням, підтвердженим розпискою від 10.09.2015. Такі позовні вимоги є майновими та, відповідно до положень статті 1218 ЦК України входять до складу спадщини, оскільки належать до прав, що не припиняються зі смертю спадкодавця.
Повідомляє, що спадкоємцями ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дружина); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (дочка).
Проте суд першої інстанції викладене залишив поза увагою, неправильно застосувавши пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України, вважаючи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, як передумову закриття провадження у справі.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.04.2025 відкрито провадження у справі; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 22.05.2025.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи в суді апеляційної, в судове засідання не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.07.2018 ОСОБА_2 звернувся у Ленінський районний суд м.Харкова із позовом про стягнення з ОСОБА_3 на його користь суму боргу в розмірі 1 457 500,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору, які склали 8 810,00 грн./а.с.2-9/
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 19.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження./а.с.35-36/
08.10.2018 позивач уточнив позовні вимоги, заявивши до стягнення з ОСОБА_3 на його користь суму боргу в розмірі 1 551 000,00 грн./а.с.44-48/
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 29.10.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі №642/359/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу./а.с.69/
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 03.03.2023 відновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження./а.с.79/
16.01.2024 представник відповідача - адвокат Ткаченко Ю.О. звернулася в суд із клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2 . В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача посилається на те, що під час розгляду справи №642/644/20 йому стало відомо, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаній справі жоден правонаступник не залучався, а отже існують підстави вважати, що відсутній спір по справі. Припускає, що правонаступники позивача не бажають приймати участь у даній справі, оскільки не вважають порушеними права./а.с.202, 205/
Як убачається із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян установлено щодо актового запису про смерть від 05.04.2023 №00039157766 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ./а.с.205-206/
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, районний суд виходив із того, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а правонаступники по справі відсутні.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміна кредитора у зобов'язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом наведеної норми закону у позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається у тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо шляхом залучення правонаступників померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.
Пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, обмежившись самим лише фактом смерті позивача, залишив поза увагою, що спірні правовідносини щодо стягнення грошових коштів за борговим зобов'язанням, підтвердженим розпискою від 10.09.2015, допускають правонаступництво. Такі позовні вимоги є майновими та, відповідно до положень статті 1218 ЦК України, входять до складу спадщини, оскільки належать до прав, що не припиняються зі смертю спадкодавця.
Відтак, установивши факт смерті позивача процесуальним обов'язком суду було застосування пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України та вжиття заходів щодо встановлення спадкоємців позивача, які мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.
Суд першої інстанції не виконав наведені вимоги процесуального закону та мотивуючи свої висновки припущеннями щодо відсутності спадкоємців у позивача дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
При цьому, апеляційним судом на підставі доказів, наданих особою, яка участі у справі не приймала, ОСОБА_1 , установлено, що 18.01.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шефель Д.С. після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 була відкрита спадкова справа №2/2021, зареєстрована в Спадковому реєстрі 18.01.2021 за №67073243. Спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийняли: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дружина); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (дочка). Із заявами про відмову від спадщини ніхто не з'являвся.
Наведене підтверджує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що порушує права ОСОБА_1 , як спадкоємця позивача. Проте питання залучення до участі у справі усіх правонаступників позивача на даному етапі судового провадження виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції, а тому має бути вирішено судом першої інстанції.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала районного суду - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.367, 368, 379 п.4, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка участі у справі не приймала ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Колісниченко Артуром Сергійовичем, - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 16 січня 2024 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01.07.2025.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак