печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26394/25-к
пр. 1-кс-23434/25
25 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 від 23.04.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12025100060000520 від 20.03.2025,
30.05.2025 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка 06.06.2025 передана слідчому судді ОСОБА_1 , на постанову старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 від 23.04.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12025100060000520 від 20.03.2025.
В обґрунтування скарги зазначається, що постанова слідчого є необґрунтованою, невмотивованою та прийнятою з суттєвим порушенням КПК України, що є підставою для скасування рішення слідчого.
Особа, що подала скаргу, в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином. ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримує та просить задовольнити.
Слідчий, рішення якого є предметом оскарження, в судове засідання не з'явився, про час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
За правилами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060000520 від 20.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
ОСОБА_3 звернувся до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із клопотанням від 16.04.2025 про визнання останнього потерпілим в кримінальному провадженні № 12025100060000520.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 від 23.04.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_3 потерпілим, відмовлено.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою та у строки, передбачені КПК України.
Аргументуючи рішення слідчий вказав, що в ході здійснення досудового розслідування не встановлено обставин, які б вказували на завдання матеріальної чи моральної шкоди заявнику або іншим особам.
Проте слідчий суддя, з висновками слідчого у постанові від 23.04.2025 погодитися не може, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно із ч.2 ст.55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч.5 ст.55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий, дізнавач або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як зазначено у ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень..
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави слідчому судді дійти до висновку про законність та вмотивованість рішення слідчого, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що таких не має та як наслідок вважає за необхідне скасувати постанову від 23.04.2025, як таку, що є передчасною, та яка не відповідає вимогам ст. 55 КПК України, оскільки оскаржувана постанова слідчого є недостатньо вмотивованою в частині відсутності, на думку слідчого, завдання шкоди ОСОБА_3 або ж відсутності такої шкоди у кримінальному провадженні № 12025100060000520 від 20.03.2025.
Разом з тим, слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльність службових осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060000520, оскільки, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено визнання бездіяльності.
Керуючись ст. ст. 55, 303-304, 307, 309, КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 від 23.04.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12025100060000520 від 20.03.2025.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1