печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25744/25-к
пр. 1-кс-23028/25
16 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні № 12023162480001609 від 16.11.2023,
29.05.2025 у провадження Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 12023162480001609 від 16.11.2023.
В обґрунтування своїх доводів підозрюваний вказує, що на теперішній час відсутні факти, які б вказували, що під час перебування у ДУ «Київський слідчий ізолятор» існували загрози життю чи здоров'ю підозрюваного. Зокрема, внаслідок утримання в Ізоляторі тимчасового тримання № 5 ГУНП в Київській області підозрюваний ОСОБА_3 , обмежений у можливості побачень зі своїми близькими та адвокатом, у зв'язку з чим порушуються його процесуальні права як підозрюваного, зокрема право на захист.
Заявник в судове засідання в режимі відеоконференції не з'явився та на зв'язок не вийшов, про місце і час розгляду скарги повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином. Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення на скаргу.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Вказана конституційна норма
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480001609 від 16.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції від 28.04.2023), ч. 5 ст. 190, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.
06.03.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 від 12.03.2025 про застосування безпеки у кримінальному провадженні № 12023162480001609 від 16.11.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано заходи безпеки та утримування його в Ізоляторі тимчасового тримання № 5 ГУНП в Київській області.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Як визначено у ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Статтею 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» передбачено, що підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну. Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича; звернення керівника відповідного державного органу; отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб; отримання прохання Міжнародного кримінального суду про вжиття заходів забезпечення безпеки.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», за наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи, зазначеної у статті 2 цього Закону. Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дослідивши оскаржуване рішення, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч. 2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України та Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», так як постанова містить зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви прийняття, їх обґрунтування.
Разом з тим, скарга ОСОБА_3 не містить обґрунтованих підстав, що дозволяють слідчому судді дійти висновку про невідповідність рішення органу досудового розслідування фактичним обставинам, а відтак в задоволенні скарги слід відмовити, з залишенням оскаржуваної постанови в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 22, 24, 40, 93, 110, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Скаргу залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1