печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27008/25-к
пр. 1-кс-23879/25
18 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2023, у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020, -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №757/52919/23-к, на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0024 та 2611092000:15:001:0023, із забороною їх відчуження та розпорядження.
Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також, посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.
Так, заявник вказує, що у клопотанні про накладення арешту на майно та доданих до нього матеріалах стороною обвинувачення не наведено жодних доказів вчинення власницею майна будь-яких злочинних дій, в тому числі щодо майна, наведеного в клопотанні про накладення арешту.
За наявними даними, у даному кримінальному провадженні станом на день подання клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування підозра ОСОБА_4 не оголошувалась.
Представник особи, в інтересах якої подано клопотання адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, про час, дату та розгляд клопотання повідомлявся належним чином. Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2023 у справі №757/52919/23-к накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0024 та 2611092000:15:001:0023, що належать ОСОБА_4 , шляхом заборони їх відчуження та розпорядження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2023, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, набуте внаслідок незаконної діяльності та є доказом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи вказане, відсутні правові підстави для подальшого арешту майна, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт майна накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2023 у справі №757/52919/23-к у межах кримінального провадження № 12020000000000441 від 06.05.2020, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611092000:15:001:0024 та 2611092000:15:001:0023, що належить ОСОБА_4 .
Скасувати заборону відчуження та розпорядження майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1