печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20949/25-к
пр. 1-кс-19329/25
17 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора групи прокурорів Офісу Генерального прокурора, у межах кримінального провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна,
05.05.2025 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у межах кримінального провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024, що полягає у неповерненні вилученого майна, у якій просив зобов'язати слідчого у вказаному кримінальному провадженні повернути майно, вилучене 27.03.2025 під час проведення обшуку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 27.03.2025 було проведено обшук за вказаною адресою, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2025 у справі №757/12296/25-к, під час виконання якої вилучено грошові кошти 76 000 грн., 1 383 доларів США, 1 350 Євро, що належать ОСОБА_4 , на які до цього часу не накладено арешт та які не мають відношення до даного кримінального провадження, а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000000297 від 01.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
20.03.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва, задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 та надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності: ОСОБА_4 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення, речей, предметів, оригіналів та копій документів, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, містять в собі відомості, що мають значення для досудового розслідування, а саме: оригіналів та копій документів у паперовій формі і у електронному вигляді, які містять в собі інформацію щодо фінансово-господарської, цивільно-правової, бухгалтерської діяльності суб'єктів господарювання, фізичних осіб, в тому числі документів щодо провадження незаконної діяльності та подальшого виведення у легальний обіг грошових коштів, отриманих під час цієї діяльності; чорнових записів, записів так званої неофіційної («чорної») бухгалтерії, нотаток, заміток, роздруківок, блокнотів, робочих зошитів, записних книжок; банківських карт, криптогаманців, сім карт та карткоутримувачів, пристроїв та приладів, які забезпечують SIP, IP-телефонію та VoIP, пристроїв та приладів з інстальованими програмними продуктами (платформ), пристроїв та приладів, які забезпечують доступ до локальної мережі, всесвітньої інформаційної систем загального доступу Інтернет, лише шляхом зняття копії інформації з них; ключів доступу до систем Інтернет-банкінгу, систем відео-аудіоконтролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонів, пристроїв та приладів, на які передається та записується інформація (серверів), пристроїв, приладів та засобів доступу до рахунків, на які надходять електронні грошові кошти, або з яких у подальшому останні виводяться у легальний обіг, лише шляхом зняття копії інформації з них; грошей у будь-якій валюті готівкою, лише тих, на які не надано доказів правомірності їх походження; комп'ютерної техніки та носіїв інформації (електронно-обчислювальних машин, комп'ютерів, системних блоків персональних комп'ютерів (СБПК), ноутбуків, моноблоків, макбуків, (ППК), серверів, бездротових жорстких дисків, Applecapsule, планшетів, флеш-накопичувачів, флеш-карт будь-якого формату, USB-носіїв, носіїв на жорстких магнітних дисках (HDD), носіїв на твердотільних дисках (SSD), дисків для лазерних систем зчитування, карт пам'яті, іншої комп'ютерної техніки, моніторів та гарнітур, комплектуючих комп'ютерної техніки, зовнішніх переносних пристроїв зберігання інформації, мобільних терміналі (телефонів), електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, лише шляхом зняття копії інформації з них.
В ході проведення обшуку, згідно протоколу від 27.03.2025 року, було вилучено майно, згідно переліку, в тому числі грошові кошти 76 000 грн., 1 383 доларів США, 1 350 Євро, які поміщено до сейф-пакету RIC 2139905.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Подаючи скаргу, особа, яка її подала посилається на те, що на вилучені 27.03.2025 року під час обшуку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , грошові кошти 76 000 грн., 1 383 доларів США, 1 350 Євро, арешт накладено не було, проте жодних документів на підтвердження цього до суду не надано.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1