Справа № 756/9300/25
Провадження № 2-н/756/254/25
Оболонський районний суд міста києва
Іменем україни
30 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Резіденсис» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшла зазначена заява, у якій заявник просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних та інфляційні втрати за період з 21.09.2022 по 31.05.2025 включно у розмірі 488 600,54 грн та сплачений судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження(загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За ч. 2 ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 3 ст. 19 ЦПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 5 ст. 19 ЦПК України, умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Відповідно до положень п. 1, 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», визначено у 2025 р. прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2025р. - 3 028,00 грн.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить в порядку наказного провадження стягнути суму, розмір якої становить в загальній сумі 488 600,54 грн, що перевищує поріг допустимої ціни позову для малозначних справ (90 840,00 грн), та які можуть бути визнані малозначними (242240 грн), відтак його не можна віднести до грошових сум незначного розміру, для стягнення яких цим кодексом призначено інститут наказного провадження.
За таких обставин, враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу не є незначною, з підстав ч. 3 ст. 19, п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Резіденсис» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пп. 3-6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО