Справа №:755/10478/25
Провадження №: 2/755/8882/25
про повернення позовної заяви
"02" липня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, зняття з реєстрації,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, зняття з реєстрації.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Підставами для залишення позову без руху визначено необхідність уточнення суб'єктного складу учасників справи, зазначення даних законних представників неповнолітніх осіб та подання позовної заяви у новій редакції.
Частиною першою статті 272 ЦПК України встановлено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Частиною п'ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року про залишення позову без руху було вручено позивачеві 19 червня 2025 року, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У даному випадку строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався - 20 червня 2025 року, тобто, встановлений судом триденний строк тривав до 23 червня 2025 року (включно).
23 червня 2025 року (вхід. № 36018) позивачем подано до суду уточнену позовну заяву.
Уточнена позовна заява містить такі вимоги: 1) визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення; 3) зняти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 з реєстраційного обліку за адресою:
АДРЕСА_1 .
Як уже зазначалося раніше пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до частини третьої статті 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно із частиною першою статті 55 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Позивачем заявлено вимоги про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття вказаних осіб з реєстраційного обліку.
Отже, рішення по справі має прямий вплив на права та інтереси малолітніх ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . Водночас, позивач не зазначив процесуальний статус вказаних осіб, чим вимоги ухвали про залишення позову без руху в цій частині не виконав.
Також, як уже зазначалося раніше, позивач самостійно вказав, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 є малолітніми.
Згідно із вимогами частини першої статі 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до частини першої-третьої статті 45 ЦПК України під час розгляду справи, крім прав та обов'язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; 2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд роз'яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до частини шостої статті 56 ЦПК України орган державної влади та орган місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень.Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас, всупереч вимогам ухвали про залишення позову без руху позивач також не зазначив інформації про законних представників малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .
Суд враховує, що позивач не зазначає про неможливість надання інформації про представників малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та про їх законних представників. З відповідним клопотанням про витребування доказів також не звертався.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, зняття з реєстрації, - вважати такою, що не подана, та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити суб'єкту звернення, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова