Справа № 712/7318/25
Провадження № 2/712/3184/25
02 липня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Пономаря В.О.,
за участю секретаря судового засідання Кеденко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Універсал Банк», в особі свого представника - Мєшніка К.І. звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.06.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником позивача Мєшніком К.І. 16.06.2025 до суду подано заяву про закриття провадження у справі № 712/7318/25 за позовом АТ «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, та про повернення позивачу сплаченого судового збору.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання позивача про закриття провадження у справі, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із заяви про закриття провадження у справі, виконання договірних зобов'язань відповідачем відбулося вже в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору.
З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: суд знає право; суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria, тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц.
Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем сплачена в процесі розгляду справи, суд, з урахуванням принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
З платіжного доручення № 37510599169 від 06.05.2025 вбачається, що АТ «Універсал Банк» за подання до Соснівського районного суду м. Черкаси позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що провадження у справі за позовом АТ «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до початку розгляду справи по суті закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, а тому заява про повернення судового збору підлягає частковому задоволенню, а саме: повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. 13, 142, 255, 256 ЦПК України,
Провадження у справі № 712/7318/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову (платіжне доручення № 37510599169 від 06.05.2025) в сумі 1 514 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений 02.07.2025.
Суддя В.О. Пономар