Справа № 279/3445/25 провадження №3/279/1098/25
02 липня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.123 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340148 від 24.05.2025, ОСОБА_1 24.05.2025 о 10.06 гол. в м.Коростені по вул.Шатрищанська, 1 керував транспортним засобом ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух на увімкнений червоний сигнал світлофора на переїзді та увімкнений звуковий сигнал , чим порушив п.20.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.123 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв, клопотань суду не надавав (повістку про виклик до суду отримав особисто 22.06.2025). За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 у відповідності до ст.268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 123 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КУпАП в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами всправі проадміністративне правопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган (посадова особа)встановлює наявністьчи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №340148 від 24.05.2025, суд вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, оскільки жодного доказу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 окрім протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, суду не надано.
При перегляді відеозапису, наданого працівниками поліції у якості доказу до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що відеозапис починається з моменту, коли працівники поліції стоять біля автомобіля та розмовляються з ОСОБА_1 , тобто на відеозаписі не зафіксовано порушення та відсутні будь-які інші докази, які підтверджували б вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а один протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення вини останнього, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснив виїзд на залізничний переїзд при увімкненому забороненому сигналі світлофора.
Згідно ст.62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Отже, суд дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає не доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.123 КУпАП, адже у справі відсутні допустимі докази вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, справа підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.123 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом