Справа №295/18219/24
Категорія 67
2/295/267/25
20.06.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомир у складі головуючого судді Перекупка І.Г., за участю секретаря судового засідання Конончук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні Богунського районного суду м. Житомир цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання місця проживання дитини,-
До Богунського районного суду м. Житомир звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання місця проживання дитини. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 16.07.2021 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 1016.Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2024 року по справі № 295/8852/24 шлюб розірвано.Від шлюбу сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , народжену ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 07.06.2024 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після фактичного припинення шлюбних відносин дитина проживає разом зі своєю матір'ю. Позивачка повністю опікується її вихованням, навчанням та розвитком, ОСОБА_3 зростає в почутті турботи та любові. Також, позивачка забезпечує дочку всім необхідним для життя і нормального розвитку, що відповідає її інтересам. За адресою їх місця проживання ( АДРЕСА_1 ) повністю створено умови для комфортного проживання дитини відповідного віку.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання №10-14/22205, виданої 09.11.2020 р. Управлінням ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, фактично ОСОБА_3 проживає разом із своєю матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 98, виданою 28.10.2024 р. Копачівською сільською радою Луцького району Волинської області.
При цьому ОСОБА_3 із 04.09.2024 р. відвідує Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти села Улянки» Копачівської сільської ради Волинської області, що підтверджується характеристикою, наданою за підписом директора закладу.
Позивачкою, як законним представником, в інтересах дочки 02.08.2024 р. підписано з ТОВ «Медикал Плюс» декларацію № 0001-М5ХТ-59А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.
При цьому, позивачка має стабільний дохід, у змозі забезпечувати потреби малолітньої дочки в повному обсязі, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 24.10.2024 р. та довідкою форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) від 31.10.2024 р.
Мати дитини працює у Луцькій філії ТОВ «Телесвіт» на посаді фахівця сектору включень, що підтверджується відповідною довідкою від 22.11.2024 р. за № 480.
Також, позивачка не зловживає алкогольними та наркотичними речовинами, веде нормальний спосіб життя, вад здоров'я, які б унеможливлювали виховання та утримання дитини не має.
Проте, згоди між батьками дитини щодо визначення місця проживання дочки не досягнуто, відтак існує спір з цього приводу.
Так, відповідач неодноразово силоміць, без згоди позивачки, забирав дочку з постійного місця проживання дитини та довгий час відмовлявся її повертати. При цьому, територіально батько дитини проживає в іншому населеному пункті, відмінному від місця постійного проживання дитини.
Тож, аби уникнути подібних випадків у майбутньому, які, безумовно, травмують дитину, адже відповідач забирає її із звичного для неї середовища, порушивши звичний для дитини графік та спосіб життя, слід визначити місце проживання дитини з матір'ю, яка піклується про дочку на постійній основі, дбаючи про її найкращі інтереси.
Згоди між батьками щодо нагального вирішення тих чи інших питань життєдіяльності дитини також досягти вкрай важко, адже відповідач уникає спілкування із позивачкою.
При цьому, позивачка жодним чином не перешкоджає спілкуванню відповідача із дочкою. Батько дитини у разі визначення місця проживання дитини з матір'ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дочкою, турботою стосовно неї та участі у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір'ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.
З огляду на наведене, з метою захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини, яка має усталені соціальні зв'язки за місцем її проживання з матір'ю, враховуючи ту обставину, що батько дитини проживає в іншому населеному пункті, вдається до заходів з відібрання у позивачки дитини, виникла необхідність визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з її матір'ю - ОСОБА_1 , аби закріпити його на законному рівні.
Позивачка, представник позивача до суду не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином. Представник позивача направила суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача та наполягала на задоволені позовних вимог. (а. с. 127)
Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради направив до суду лист яким пояснив, що висновок не може зробити, так як висновок повинен робити орган за місцем фактичного проживання дитини. Разом з тим направив до суду Акт обстеження житла за місцем проживання батька: АДРЕСА_3 . Щодо визначення місця проживання дитини - категорично заперечував проживання дитини з матір'ю. (а. с. 97-102).
Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області направив до суду лист з проханням справу розглядати без представника служби. Направив висновок зі змісту якого вважають за доцільне проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 . (а. с. 42, 97)
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи головуючим по справі визначено суддю Перекупка І.Г. (а. с. 22).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 06.01.2025 р. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 12.00 год. 05 лютого 2025 р. (а. с. 25-26).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , народжену ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 11).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2024 року по справі № 295/8852/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а. с. 12).
ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 13).
Зі змісту Довідки Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а. с. 14).
Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради направив до суду лист яким пояснив, що висновок не може надати, так як висновок повинен робити орган за місцем фактичного проживання дитини. Разом з тим направив до суду Акт обстеження житла за місцем проживання батька: АДРЕСА_3 . Щодо визначення місця проживання дитини - категорично заперечував проживання дитини з матір'ю. (а. с. 97-102).
Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області направив до суду лист з проханням справу розглядати без представника служби. Направив висновок зі змісту якого вважають за доцільне проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 . (а. с. 42, 97)
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог в частині визначення місця проживання дитини, суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як зазначено у ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою.
Відповідно до частин 1-2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 р. у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
У справах щодо здійснення одним із батьків прав на спілкування стаття 8 Конвенції передбачає батьківське право на вжиття заходів з метою возз'єднання зі своєю дитиною та обов'язок національних органів влади сприяти такому возз'єднанню настільки, наскільки інтереси дитини передбачають, що має бути зроблено все для збереження особистих стосунків, і, за необхідності, «відновлення» сім'ї; обов'язок держави полягає не у досягненні результату, а у вжитті заходів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кацпер Новаковський проти Польщі» пункт 74, від 10.01.2017 р.).
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 р. по справі № 542/1428/18 зазначив, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Право взаємного спілкування одного з батьків та дитини становить основоположний елемент «сімейного життя» у розумінні статті 8 Конвенції.
Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка в змозі забезпечити доньку належними умовами проживання, виховання та розвитку.
Механізм визначення місця проживання дитини з одним із батьків не має на меті обмеження іншого з батьків у правах.
Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суд враховує об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема, поведінку батьків щодо дитини.
Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, стан його розвитку, незалежно від того з ким остання буде проживати.
При цьому, визначення місця проживання дитини з батьком не впливатиме на її взаємовідносини з матір'ю, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 19, 104, 112-115, 160-161, 171, 180, 182, 183, 185 СК України, статтями 7, 8, 12, 13, 81, 141, 142, 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XII суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Служби (управління) у справах дітей Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання місця проживання дитини, задовольнити.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2025 р.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомир І. Г. Перекупка