Справа № 169/312/25
Провадження № 1-кп/169/62/25
02 липня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Свинарин Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має професійно-технічну освіту, неодружений, є громадянином України, раніше несудимий,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 246 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_5 26 лютого 2025 року у лісовому масиві 70 кварталу 3 виділу Осівського лісництва філії «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» Державного підприємства «Ліси України», що належить до загальнозоологічного заказника місцевого значення «Осівський», який утворений рішенням Волинської обласної ради № 16 від 19 березня 2024 року і відповідно до статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до заказника, територія якого входить до складу природно-заповідного фонду України, розташованого на території Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, в порушення вимог статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, пунктів 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», відповідно до яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером), статей 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 3, 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» умисно з корисливих мотивів та з метою власної наживи за допомогою бензопили «STIHL» незаконно зрізав до ступеня припинення росту, відокремивши їх повністю від кореня, чотири дерева породи «Дуб» з діаметрами пнів 17 см, 20 см, 26 см, 32 см, чим вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду та заподіяв істотну шкоду державним інтересам в особі Турійської селищної ради та навколишньому природному середовищу на загальну суму 81989.60 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і суду показав, що після обіду 26 лютого 2025 року поїхав гужовим транспортом, що належить його батькові, у ліс на території заказника місцевого значення «Осівський» поблизу села Оса з метою нарізати дерев на дрова для опалення будинку. Батькові про це нічого не казав. Зрізав чотири дерева породи дуб, які у нього вилучили. Цивільний позов визнав повністю та вказував, що має намір влаштуватися на роботу для того, щоб відшкодувати завдані збитки. Просив суворо не карати.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду був повідомлений. У заяві від 14 травня 2025 року просив цивільний позов задовольнити та розглядати кримінальне провадження без його участі.
З урахуванням думки учасників судового розгляду та відповідно до вимог статті 325 Кримінального процесуального кодексу України судом визнано за можливе проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого.
Наведені вище показання обвинуваченого є детальними, чіткими та послідовними і цілком узгоджуються з фактичними обставинами справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Судом з'ясовано, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, та роз'яснено їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи, що у суду немає жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, судом за згодою всіх учасників судового провадження відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися в незаконній порубці дерев, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду, вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 246 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу винного, який є здоровою працездатною особою молодого віку, не працює, неодружений, неповнолітніх чи непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується добре, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлені.
З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності та достатності покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк у межах санкції частини третьої статті 246 Кримінального кодексу України.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Водночас, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також інші наведені вище обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе і без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільняє обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України обов'язків.
Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження суд вважає за можливе не обрати останньому запобіжний захід до набрання цим вироком законної сили.
Відповідно до частини першої статті 129, абзацу 7 пункту 2 частини третьої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, про що у вироку зазначаються відповідні підстави.
Турійська селищна рада пред'явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди у розмірі 81989.60 гривень (а. к. п. 18-20).
Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до розрахунку внаслідок здійсненої ОСОБА_5 незаконної порубки дерев розмір завданої шкоди становить 81989.60 гривень (а. к. п. 23).
За таких обставин, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання цивільним відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову потерпілого в повному об'ємі.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на підставі положень статті 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 04 березня 2025 року, відповідно до вимог частини четвертої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України слід скасувати.
Керуючись статтями 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 246 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Цивільний позов Турійської селищної ради задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Турійської селищної ради завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду в розмірі 81989 (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Речові докази:
гужову підводу, яка знаходиться на зберіганні в ОСОБА_6 , залишити у користуванні останнього;
бензопилу марки «Still», яка знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, повернути власнику ОСОБА_6 ;
лісодеревину породи «Дуб» близько 1.1 м3, яка знаходиться на зберіганні на території Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» в селі Свинарин Ковельського району Волинської області, конфіскувати в дохід держави;
зрізи пнів дерев породи «Дуб» в кількості 4 штуки, зрізи колод дерев породи «Дуб» в кількості 4 штуки, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2025 року на гужову підводу, деревину породи «Дуб» близько 1.1 м3, бензопилу марки «Still», скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий