Справа № 165/2316/25
Провадження № 2/165/752/25
01 липня 2025 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Василюк А.В., оглянувши у матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
30 червня 2025 року ТзОВ «ФК «ЕЙС» в особі Тараненка А.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись до суду, позивач в позовній заяві зазначає, що постійне місце проживання відповідача значиться в м. Нововолинську Волинської області.
Однак, згідно з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.7 ст.28 ЦПК України позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Однак, з долучених позивачем до позову документів неможливо встановити, що позов виник із діяльності філії, або представництва юридичної особи, що знаходиться в м. Нововолинську.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Більше того, статтею 376 ЦПК України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або частково, п. 1 ч.3 даної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Згідно із ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України. Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки справа належить до територіальноїюрисдикції Старовижівського районного суду Волинської області, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі справи в порядку ст.31 ЦПК України, за підсудністю на розгляд суду, якому територіально підсудна ця справа.
Керуючись ст.31 ЦПК України,
постановив:
Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за підсудністю передати на розглядСтаровижівського районного суду Волинської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На ухвалу може бути подано скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя підпис А.В. Василюк