Справа № 345/1893/25
Провадження № 22-ц/4808/1167/25
Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.
Суддя-доповідач Барков В. М.
02 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Баркова В. М., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2025 року, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору №б/н від 11 травня 2022 року в розмірі 63 097, 43 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 49 875,34 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 13 222, 09 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення.
Апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване складним матеріальним становищем апелянта, відсутністю постійного доходу, майна та проживанням в умовах воєнного стану, що ускладнює можливість працевлаштування та отримання стабільного доходу.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначені норми закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться у безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15 липня 2024 року № 917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони, з якої вбачається, що:
«Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21 жовтня 2022 року у справі № 905/1059/21 та від 30 листопада 2022 року у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші)».
Такої ж правової позиції щодо доказів висловлено й в низці інших ухвалах Верховного Суду, зокрема, від 26 квітня 2024 року у справі № 910/5346/23, від 18 липня 2024 року у справі № 924/681/22.
Отже, аналіз положень Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану.
Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.
Разом з тим, подаючи відповідне клопотання, ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища, а саме відомостей про розмір його доходу за попередній рік,тобто за 2024 рік. Інших правових підстав для звільнення, відстрочки чи розстрочки від сплати судового збору, апелянт не надав, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 ( 3028,00 грн.) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 частини 1 стаття 176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом за яким стягнення проводиться у безспірному(безакцептному) порядку.
В частині 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана до суду у 2025 році.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Таким чином, з огляду на категорію справи, ставки судового збору, розмір судового збору, що підлягає сплаті апелянтом становить 4 542, 00 грн (3028,00 х150%).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101, код ЄДРПОУ: 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - UA418999980313131206080009612, наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди, назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» необхідно зазначити: *;101;__________(ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначити паспортні дані); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Платіжний документ направити в апеляційний суд.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено рішення або ухвала, що оскаржуються.
Як вбачається з відомостей ЄДРСР, рішення у справі 345/1893/25 було ухвалено Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 12 червня 2025 року. При цьому у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2025 року в справі № 345/1893/25 .
Ураховуючи викладене, апелянту необхідно уточнити яке судове рішення ним оскаржується та вірно викласти прохальну частину апеляційної скарги.
Також всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України у апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність у АТ КБ «ПриватБанк» електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Таким чином, апелянту необхідно надати уточнену апеляційну скаргу, вказавши відомості про наявність або відсутність у АТ КБ «ПриватБанк» електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Як передбачено частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2025 року - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У випадку невиконання у встановлений строк вказаних вимог апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя: В. М. Барков