Справа № 727/2131/25
Провадження № 2/727/825/25
(заочне)
01 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Гавалешка П.С.,
при секретарі судового засідання: Бринзилі Б.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 березня 2022 року по справі № 727/11770/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
В період шлюбу в сторін народились двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану від 16 липня 2024 року № 00046023048 було змінено прізвище сину ОСОБА_5 на ОСОБА_4 .
Судовим наказом Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 грудня 2021 року справа № 727/12277/21, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку на користь ОСОБА_6 , починаючи з 20 грудня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 травня 2023 року по справі № 727/2092/23, за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, було задоволено у повному обсязі вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 досягла повноліття, а відповідач ухиляється від утримання дитини та матеріальної допомоги не надає, заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 03 квітня 2023 року по справі №727/1710/23, було задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання.
Оскільки відповідач не сплачував аліменти на підставі судового наказу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 грудня 2021 року по справі № 727/12277/21, заочним рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 16 листопада 2023 року по справі №727/10532/23 було задоволено вимоги позивача ОСОБА_7 , щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату та несплату аліментів у розмірі 58795 (п?ятдесят вісім тисяч сімсот дев?яносто п?ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.
Відповідно до вищезазначеного, було відкрито два виконавчих провадження ВП № 72781710 (по справі №727/1710/23) та ВП № 72827935 (по справі № 727/12277/21).
Відповідно до розрахунків заборгованості по сплаті аліментів ВП № 72781710, сукупний розмір заборгованості становить 63 491,30 гривень, ВП № 72827935, сукупний розмір заборгованості становить 56 099,50 гривень.
Крім того, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.09.2023 року ВП № 68087739, у зв?язку з досягненням повноліття доньки та у зв?язку з видачею нового виконавчого документу, про зміну розміру аліментів на сина, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці від 07.09.2023 року № 727/2092/23, борг по аліментах становить 58795,48 грн.
Станом на 24 січня 2025 року аліментний борг по трьом виконавчих провадженнях становить 178 386,28 грн.
Загальна сума пені по двох виконавчих проваджень № 72827935 та № 72781710: 95 405,78 +96985,80=192391,58 гривень.
Та оскільки як вказує ст.196 Сімейного кодексу України розмір нарахованої пені
не повинен перевищувати 100% заборгованості, то розмір пені який підлягає стягненню з відповідача становить 178 386,28 грн.
Тому на підставі вищевикладеного просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 178 386,28 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилась, в її інтересах діяв представник, який звернувся до суду з заявою про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували, про що зазначено у вказаній заяві.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Справа слухалась у відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання незважаючи на те, що вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив і не подав відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною стороною у справі, та яка повернулася в суд у зв'язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано відзиву.
Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та не направив відзиву, а представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні вирішено про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 березня 2022 року по справі № 727/11770/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 14-15).
В період шлюбу в сторін народились двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 квітня 2005 року, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 лютого 2024 року (а.с. 16-17).
Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 16 липня 2024 року № 00046023048 було змінено прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_4 (а.с. 18-21).
Судовим наказом Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 грудня 2021 року справа № 727/12277/21, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку на користь ОСОБА_6 , починаючи з 20 грудня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 22).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 травня 2023 року по справі № 727/2092/23, за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, було задоволено у повному обсязі вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 23-28).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 03 квітня 2023 року по справі № 727/1710/23, було задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання (а.с. 29-33).
Заочним рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 16 листопада 2023 року по справі №727/10532/23 було задоволено вимоги позивача ОСОБА_7 , щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату та несплату аліментів у розмірі 58795 (п?ятдесят вісім тисяч сімсот дев?яносто п?ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок (а.с. 34-38).
Згідно положень ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до розрахунків заборгованості по сплаті аліментів ВП № 72781710, сукупний розмір заборгованості становить 63 491,50 гривень, ВП № 72827935, сукупний розмір заборгованості становить 56 099,50 гривень (а.с. 39-41).
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.09.2023 року ВП № 68087739, у зв?язку з досягненням повноліття доньки та у зв?язку з видачею нового виконавчого документу, про зміну розміру аліментів на сина, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці від 07.09.2023 року № 727/2092/23, борг по аліментах становить 58795,48 грн.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У відповідності до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахування аліментів банком. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Тобто відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає в усіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
З системного аналізу наведеного вбачається, що в даному випадку діє презумпціюя вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, у зв'язку з цим на неї покладається тягар доведення протилежного, однак відповідач не спростував належним чином обставин позову, передбачених ст. 196 СК України, які є підставою для покладення відповідальності зі сплати відповідної неустойки, зокрема за наслідками судового розгляду даного спору судом не встановлено належними і допустимими доказами, що прострочення сплати аліментів стало можливим через несвоєчасну виплату відповідачеві заробітної плати чи пенсії, що мало місце неправильне перерахування аліментів банківськими установами, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав вважати, що вина відповідача у справі в прострочення сплати аліментів відсутня, а тому приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в порядку ст. 196 СК України.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Таких правових висновків щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) питання стягнення пені зі сплати аліментів вирішено аналогічно у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, проте, помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.
Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: ?p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Обчислюючи розмір неустойки, суд виходить із розміру заборгованості, який був визначений державним виконавцем у розрахунках від 24.01.2025 року та 27.01.2025 року і який не спростований будь-якими належними та допустимими доказами.
За таких обставин, розмір пені за період з листопада 2023 року по грудень 2024 року за ВП № 72827932 становить 95405,78 грн., розмір пені за період з листопада 2023 року по грудень 2024 року за ВП № 72781710 становить 96985,80 грн.
Загальна сума пені за прострочення сплати аліментів по двох виконавчих провадженнях становить 192391,58 грн.
Загальна сума заборгованості за аліменти становить 178386,28 грн.
Матеріали справи не містять відомостей про застосування до відповідача заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
З матеріалів справи вбачається, що загальна сума неустойки (пені) за несплату аліментів значно перевищує 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів, натомість враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України про те, що розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами, з відповідача на користь позивача слід стягнути 178386,28 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
За змістом ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з даним позовом позивач була звільнена від сплати судового збору, а відомості про те, що відповідач відноситься до категорії осіб, які звільненні від сплати судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.196 СК України, ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 178 386 грн 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя П.С. Гавалешко