Справа № 624/590/25
провадження №2/624/327/25
30 червня 2025 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп-С» до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності,
Позивач в особі адвоката Князєва В.В. звернувся до Кегичівського районного суду Харківської області з цивільним позовом до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: 1) будівлю автогаражу загальною площею 1037,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , .вартістю 18020,86 (вісімнадцять тисяч двадцять) гривень 89 копійок; 2) блок пункт ГСМ загальною площею 58,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2926,38 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) гривень 38 копійок; 3) будівлю прохідної загальною площею 21,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 562,27 (п'ятсот шістдесят дві) гривень 27 копійок; 4) виробниче приміщення загальною площею 97,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4894,33 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) гривень 33 копійок; 5) виробниче приміщення загальною площею 27,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1392,90 (одна тисяча триста дев'яносто дві) гривень 90 копійок; 6) склад цех загальною площею 227,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 39 170 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто сімдесят гривень).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Промгруп-С», код за ЄДРПОУ 40200303, надалі - ТОВ “Промгруп-С» створено та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.12.2015, номер запису 14521020000000670. Засновник ТОВ “Промгруп-С» Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроцентр ЛТД», код за ЄДРПОУ 37447151, у відповідності до протоколу №1 установчих зборів ТОВ “Промгруп-С» від 23.12.2015 та протоколу №7 загальних зборів учасників ТОВ “Агроцентр ЛТД» від 17.12.2015, згідно Акту приймання - передачі нерухомого майна від 25.12.2015 передало до Статутного капіталу ТОВ “Промгруп-С», а ТОВ “Промгруп-С» в свою чергу прийняло від ТОВ “Агроцентр ЛТД» вищезазначене нерухоме майно. Всього внесок ТОВ “Агроцентр ЛТД» до Статутного капіталу ТОВ “Промгруп-С» був здійснений на загальну суму 39 170 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто сімдесят гривень). Вказане нерухоме майно на момент його передачі до Статутного капіталу ТОВ “Промгруп-С» належало ТОВ “Агроцентр ЛТД» на праві приватної власності та було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягами з цього реєстру: №26919937 від 17.09.2014, №26918591 від 17.09.2014, №26912221 від 17.09.2014, №26917564 від 17.09.2014, №26910690 від 17.09.2014, №26916217 від 17.09.2014.
В березні 2025 року позивач звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області (третя особа) із заявою щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №77831553 від 17.03.2025 Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області (державний реєстратор прав на нерухоме майно Вєлєва А.О.) відмовив позивачу у проведенні реєстраційних дай щодо вказаного нерухомого майна. Мотивуючи свою відмову реєстратор послався на те, що відомості про заявлений об'єкт до реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва - відсутні та подані документи не відповідають вимогам пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 травня 2023 року № 432.
Зазначив, що позивачем були подані до державного реєстратора згідно заяви про реєстрацію нерухомого майна документи у відповідності до вимог п.48 Порядку за виключенням виконання вимоги про засвідчення підписів на документі, а саме акту передачі-приймання нерухомого майна, відповідно до Закону України “Про нотаріат». Цю вимогу позивач не має об'єктивної можливості виконати, оскільки акт передачі- приймання складався 25.12.2015, а вищевказана вимога почала діяти згідно постанови КМУ з 02.05.2023.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 757/60260/19-ц (провадження № 61-739св23).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
За загальним правилом, передбаченим у частині першій статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 20 ГПК України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських і цивільних справ у кожній конкретній справі визначальною ознакою є характер спірних правовідносин та суб'єктний склад.
Таким чином, ураховуючи суть та суб'єктний склад спірних правовідносин, вказаний спір належить до юрисдикції господарських судів.
Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку ЦПК України, вважаю за необхідне, на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, відмовити у відкритті провадження у вказаній цивільній справі, роз'яснивши позивачу його право звернутися із таким позовом до відповідного господарського суду за правилами підсудності, встановленими ГПК України.
Керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп-С» до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права із цими вимогами звернутися з позовною заявою за правилами Господарського процесуального Кодексу України до Господарського суду Харківської області.
Копію ухвали та додані матеріали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Богачова