Справа № 638/16822/24
Провадження № 2/638/1380/25
Іменем України
23 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Луценка Д. О.,
представника позивача - Пономаренко Т. І.,
представника відповідача - Надьон В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі позивач) у вересні 2024 року звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 75 798,43 грн, зя яких: 70 164,96 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.06.2011 року по 30.09.2023 року; 366,72 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 року; 904,35 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.09.2023 року; інфляційних втрат в сумі 3 174,53 грн; 3% річних в сумі 1 187,90 грн, та судові витрати в сумі 3 117,62 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року. З 01 грудня 2021 року у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.uа 31 жовтня 2021 року. Виходячи з положень п. 4 Індивідуальних договорів, датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг. Також з 01 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року. Згідно з умовами Публічних договорів, КП «Харківські теплові мереж» зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором, а саме щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги. Виходячи з положень статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг у відповідача станом на 01.08.2024 року утворилась заборгованість у сумі 75 798,43 грн, зя яких: 70 164,96 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.06.2011 року по 30.09.2023 року; 366,72 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 року; 904,35 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.09.2023 року; інфляційних втрат в сумі 3 174,53 грн; 3% річних в сумі 1 187,90 грн. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року позивачем також нараховано 3 174,53 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1 187,90 грн. З метою захисту майнових прав, КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з цим позовом та просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 75 798,43 грн. Крім того позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та 89,62 грн інші судові витрати на отримання довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а всього судові витрати у розмірі 3117,62 грн.
Ухвалою суду від 10.09.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування послалась на відсутність належного розрахунку суми боргу станом на 01.08.2024 як зазначено в позові. Також зазначила, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат повинно відбуватись з 27.08.2021 то 27.08.2024, тобто в межах трирічного строку, що передував зверненню до суду. Крім того, відповідно до положень Постанови КМУ від 05.03.2022 року № 206до скасування воєнного стану забороняється нарахування та стагнення, зокрема, інфляційних нарахувань, % тощо. Крім того, відповідач надала до суду заяву про застосування строків позовної давності.
Представник позивача Пономаренко Т. І. надала суду відповідь на відзив, в якому просила поновити строк позовної давності з 24.02.2019 по 30.09.2023. Також представник повідомила, що заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 24.02.2019 року по 30.09.2023 року становить 49 107,01 грн.
Представник відповідача Надьон В. В. надала до суду уточнення до заяви про застосування строків позовної давності, в яких зазначила, що вимоги про стягнення заборгованості повинні були пред'явленні з 01.10.2020 року по 30.09.2023 року, загальна сума за цей період відповідно до розрахунку позивача складає 39 126,57 грн.
Представником відповідача Надьон В. В. надано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача Пономаренко Т. І. у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги, на підставах викладених у позові та відповіді на відзив, з урахуванням строку позовної давності за період з 24.02.2019 по 30.09.2023.
Представник відповідача Надьон В. В. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог з урахуванням строку позовної давності за період 01.10.2020 року по 30.09.2023 року.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання теплової енергії регулюються Житловим кодексом УРСР, Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінетів Міністрів України № 630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім'ї) від 10.09.2024 року.
Відповідно достатті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV до 01 травня 2019 року (далі Закон № 1875-IV), відповідні відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Статтею 13 даного Закону № 1875-IV визначено, що централізоване опалення відноситься до комунальної послуги.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону 1875-V унормовано, що споживачі зобов'язані укласти договір на надання житлово-комунальні послуги, підготовлений виконавцем такої послуги на основі типового договору. Аналогічна норма закріплена і в ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII в редакції з 01.05.2019 року (далі Закон №2189-VIII), а саме в пункті 1 частини 2 статті 7 Закону 2189-VIII.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
01 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» для споживачів послуг у багатоквартирних будинках набрав чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.uа 31 жовтня 2021 року.
Житлова квартира АДРЕСА_2 , обладнана централізованою системою теплопостачання. Починаючи з 01.12.2021 року надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно із п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Із п. 30 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії вбачається, що споживач вносить однію сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://hts.kharkov.ua/docs/2022_02_01_104_abonplata.pdf.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії є календарний місяць.
Відповідно до п. 34 Індивідуального договору споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктами 51, 52 Індивідуального договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.
Враховуючи положення п. 4 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг.
Після офіційного опублікування виконавцем (виробником) комунальної послуги на своєму офіційному сайті типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії відповідачі не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин, не припинили споживання зазначених послуг, здійснювали нерегулярно оплату за надані послуги, отже, здійснювали дії, що свідчать про укладення публічного договору приєднання до умов вказаного договору (ч. 7 ст. 26 ЗУ № 1875-IVта ч. 5 ст. 13 ЗУ № 2189-VIII).
Таких висновків суд дійшов також з урахуванням норм статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Нормою статті 641 ЦК України встановлено, що пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи встановлені вище обставини та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір в порядку ст. ст. 633, 634, 638, 642 ЦК України: про надання послуг з постачання теплової енергії на умовах типового договору, що були офіційно опубліковані та розміщені на сайті позивача. Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з постачання теплової енергії. Крім того, суд наголошує, що договір про надання послуг з постачання теплової енергії не потребує обов'язкового двостороннього підписання письмової форми договору.
Нарахування за особовим рахунком за надані послуги з теплопостачання здійснені позивачем згідно з Постановою НКРЕКП від 30.10.2018 №1294 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення КП «Харківські теплові мережі», відповідно до якої у 2018 р. встановлений тариф на теплову енергію для потреб населення, який становить за 1 Гкал 1075,07 грн або 31.44 за 1 м кв. З 1 січня 2019 Постановою НКРЕ № 1776 від 10.12.2018 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення КП «Харківські теплові мережі» встановлений тариф на теплову енергію для потреб населення, який становить за 1 Гкал 1539,50 грн або 39,38 за 1 м кв. Після 2019 року тарифи за надані послуги з постачання теплової енергії для населення не змінювались.
Крім того, обов'язок вносити плату за комунальні послуги, отримані споживачами таких послуг, закріплений положеннями ЖК України. Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Така сама норма закріплена і в ст. 162 Житлового кодексу України, яка передбачає обов'язок наймача, який користується жилим приміщенням зі згоди власника цього приміщення в будинку (квартирі), що належить останньому на праві приватної власності, своєчасно вносити плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно вимог пункту 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII). Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII).
Відповідно до п.п. 18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, в редакції від 30.08.2017 року, (надалі Правила № 630), якими унормовано спірний період виникнення правовідносин до початку регулювання положеннями Правил № 830 та № 1182, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Згідно з п.п. 35-38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 (надалі Правила № 830) розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Крім того, на підставі рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» «КП Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
У період з березня 2007 по червень 2022 КП «Харківські теплові мережі» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП «Жилкомсервіс».
Проте у зв?язку зі зміною у законодавстві в сфері житлово-комунальних послуг, КП «Жилкомсервіс» з 01.07.2022 року послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем більш не надає. Так, відповідно до п. 15 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, саме Виконавець цих послуг здійснює обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за умови укладення із споживачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем. При цьому, обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання здійснюється відповідно до Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 15 серпня 2018 р. № 219.
На виконання діючих змін у нормативно-правових актах, якими регулюється обов'язок позивача, як виконавця комунальної послуги, обслуговувати та здійснювати ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, позивачем були опубліковані відповідні договори.
Так, 01 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Згідно з п. 2 Публічних договорів, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.
Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.
Відповідно по п. 6 Публічних договорів технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлового комунального господарства від 17.05.2005 № 76, примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.
Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.
Враховуючи положення статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг.
Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актом готовності до опалювального сезону 2022-2023 № 173/10037 від 15.06.2022, який підписано та скріплено печатками уповноваженими представниками КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.
Вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем зазначена у Публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (розміщений на сайті www.hts.kharkov.ua), а саме: 0,818 грн/кв. м - вартість послуги з технічного (у тому числі з аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання (п. 11 Публічних договорів).
За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зважаючи на вищенаведене та на те, що в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від споживання послуги з постачання теплової енергії, послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання чи докази звернення до позивача щодо перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг, або з претензіями щодо невиконання позивачем зобов'язань з надання послуг, або надання неякісних послуг, суд дійшов висновку, що позивач надав відповідачу послуги у повному обсязі та належної якості за спірний період.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач належним чином свої зобов'язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, наданих позивачем, не виконувала, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносила, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 75 798,43 грн, зя яких: 70 164,96 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.06.2011 року по 30.09.2023 року; 366,72 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 року; 904,35 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.09.2023 року.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності за період з 01.10.2020 року по 30.09.2023 року. Крім того, позивач просить поновити строк позовної давності з 24.02.2019 року по 30.09.2023 року.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
При цьому, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово продовжено до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
У пункті 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 2120-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії воєнного, надзвичайного стану.
Суд вважає, що наявні підстави для задоволення як заяви позивача так і заяви представника відповідача щодо застосування строку позовної давності, проте, заяву представника відповідача суд задовольняє з урахуванням наступного
В уточненнях до заяви про застосування строків позовної давності представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 19 Цивільного кодексу України, який було доповнено Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ, строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу продовжують відраховуватись, однак формально не закінчуються на період дії воєнного стану. В той же час інші норми ЦК України, зокрема, про застосування позовної давності судом, наслідки її спливу є чинними і наразі. На думку представника відповідача позовну давність необхідно застосувати, зважаючи на сплив строку 01.10.2020, тобто позивач має право стягнути заборгованість за період 3 роки до звернення до суду з позовними вимогами. З такими доводами відповідача суд не погоджується.
Поняття позовна давність визначено в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, позовна давність це закріплений нормою матеріального права строк звернення до суду. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, як передбачено ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порядок обчислення позовної давності визначений статтею 260 ЦК України, а саме, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Отже, для обчислення строку позовної давності необхідно керуватися положеннями вищевказаних статей та спеціальними нормами глави 19 ЦК України, що регулюють позовну давність.
Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Отже, за встановленими обставинами спору, що розглядається, з урахуванням положень ч.5 ст.261 ЦК України, початок перебігу позовної давності, тобто строку звернення позивача до суду, починається зі спливом строку виконання зобов'язання по оплаті послуг теплопостачання. Оскільки загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, то відповідно закінчення (сплив) строку позовної давності, в межах якого позивач має право реалізувати своє право на звернення до суду, за приписами ч.1 ст.254 ЦК України, приходиться на відповідні місяць та число останнього року строку.
Суд звертає увагу, що нормами цивільного законодавства визначено поняття строку. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (стаття 251 ЦК України). З аналізу приписів статті 253 та 254, статті 251 ЦК України, можна дійти висновку, що строк позовної давності це період у часі, який має чіткий початок його перебігу та закінчення, зі спливом якого пов'язана юридично значуща дія - звернення до суду. Цивільним кодексом також визначено випадки зупинення перебігу позовної давності та переривання перебігу позовної давності (ст.263 та ст.264 ЦК України відповідно). Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у редакції, чинній до внесення змін, тобто до ухвалення Закону № 3450-IX від 08.11.2023} передбачалось, що строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії воєнного часу.
Тобто, законодавець відтермінував закінчення (сплив) строків позовної давності на період дії воєнного стану і вони дійсно (а не формально) не закінчуються, тобто не закінчується встановлений законом строк звернення до суду, який існував станом на день впровадження воєнного стану (станом на 24.02.2022).
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами 09.09.2024, в період дії воєнного стану. Період стягнення в прохальній частині, яка визначена у відповіді на відзив, в межах строку позовної давності позивач вказує з 24.02.2019 по 30.09.2023.
Відповідно до ч.3 , ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки стороною відповідача та позивача заявлено про застосування позовної давності, суд, проаналізувавши норми цивільного законодавства, які зазнали змін у зв'язку з введенням воєнного стану, обставини справи, встановлені судом, відсутність зупинення та переривання перебігу позовної давності за період з 01.06.2011 по 24.02.2019, вважає за необхідне застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог, строк позовної давності за якими сплив.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 24 лютого 2019 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 49 107,01 грн.
Обґрунтування зазначеної заборгованості відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , міститься у відомостях про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання; про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання; про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води, де зазначено інформацію щодо об'єму поставлених відповідачу послуг, їх вартість, згідно встановлених тарифів, а також відображено всі здійснені відповідачем оплати.
Зважаючи на викладене та з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач має зобов'язання щодо оплати отриманих нею комунальних послуг з постачання теплової енергії, яке на час розгляду справи відповідачем не виконано, тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 N?206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із простроченням відповідачем сплати послуг з постачання теплової енергії позивачем нараховано за період з 01.05.2019 по 01.01.2022 року в межах строку позовної давності до початку запровадження воєнного стану 3 174,53 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1 187,90 грн.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3 % річних та індексу інфляції, оскільки позивачем правильно застосовані приписи ст. 625 ЦК України в межах заявленого періоду щодо зобов'язання боржника сплатити інфляційні втрати та 3% річних в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, розрахунок здійснено відповідно до вимог закону, він є арифметично вірним.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 11121 від 22.07.2024, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, у розмірі 2 186,82 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, крім інших, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 89,62 грн в рахунок відшкодування інших судових витрат, оскільки витрати на отримання довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осоіб, не пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, як того вимагає п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.
Крім того, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, підстави стягнення та розмір здійснених витрат підтверджується надамини відповідачем доказами.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-78, 81, 247, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_2 , в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119, адреса: вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037) заборгованість в сумі 54 740,51 грн, зя яких: 49 107,01 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 24.02.2019 року по 30.09.2023 року; 366,72 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 року; 904,35 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.09.2023 року; інфляційних втрат в сумі 3 174,53 грн; 3% річних в сумі 1 187,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_2 , в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119, адреса: вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037) судовий збір у розмірі 2 186,82 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (ЄДРПОУ 31557119, адреса: вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 30.06.2025 року.
Суддя В. В. Щепіхіна