справа № 619/979/25
провадження № 2/619/757/25
іменем України
01 липня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Калиновської Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дергачівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просила:
- встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 на 1/4 частки будинка АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_5 , про що 22.11.2013 складено відповідний актовий запис №83 виконавчим комітетом Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківській області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), який є батьком ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29.05.1998, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду радгосп «Берізка», встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою Р. Лозова, радгосп «Берізка» належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам сім'ї ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , син померлого. Позивач вказує, що на момент смерті батька вона мешкала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 проживав разом з донькою - ОСОБА_1 по зазначеній вище адресі. За час спільного проживання останні вели спільне домашнє господарство, мали спільний бюджет, обробляли город, несли спільні витрати, ремонтували оселю. Після смерті батька, позивач вступила в управління його часткою в квартирі, проводила ремонтні роботи, розпоряджається його майном та особистими речами на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька. Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виявили бажання приймати спадщину після смерті ОСОБА_5 та не заперечували, щоб саме за позивачем було визнано право власності на частку ОСОБА_5 у зазначеному вище помешканні, то позивач 08.10.2024 звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. з питань оформлення спадщини за законом та видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 . Листом приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. від 08.10.2024 повідомлено позивача, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась. Документи, що підтверджують місце відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відсутні. Тобто не можливо встановити місце відкриття спадщини та коло спадкоємців, які прийняли спадщину, у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до суду.
Представник позивача, ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, посилаючись на зазначене у позові.
Відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали заяви про розгляд справи без їх участі, зазначивши, що не заперечують проти задоволення позову.
Представником відповідача, Дергачівської міської ради, ОСОБА_6 надано суду заяву, про розгляд справи за відсутності представника селищної ради.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_2 батьками позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, ОСОБА_5 , про що 22.11.2013 складено відповідний актовий запис №83 виконавчим комітетом Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківській області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29.05.1998, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду радгосп «Берізка», встановлено, що квартира (приміщення квартири спільного заселення, одноквартирний будинок), який знаходиться за адресою Р. Лозова, радгосп «Берізка» належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам сім'ї ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Згідно довідки комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвенрос» від 27.03.2018, домоволодіння розташоване в АДРЕСА_1 в цілому в рівних частинах кожному за ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією по приватизації фонда радгоспа «Берізка» від 29.05.1998. Рішення про зміну адреси Р.-Лозівської селищної ради №28 від 13.06.2017.
Позивач, ОСОБА_1 на момент смерті батька, ОСОБА_5 мешкала разом з ним за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно акта обстеження по факту проживання (не проживання) особи на території Русько-Лозівського старостинського округу від 12.02.2025, складеного депутатом Дергачівської міської ради, встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 , після його смерті вона продовжувала проживати в даному домоволодінні до травня 2022 року. Акт складено в присутності сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Позивач, ОСОБА_1 08.10.2024 звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. з питань оформлення спадщини за законом та видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 .
Листом від 08.10.2024 №596/01-16 приватний нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В. повідомила позивача, ОСОБА_1 , що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась. Документи, що підтверджують місце відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відсутні. Тобто не можливо встановити місце відкриття спадщини та коло спадкоємців, які прийняли спадщину, у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до суду.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.10.2024 відсутня інформація щодо ОСОБА_5 у спадковому реєстрі.
Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_5 однією сім'єю на час його смерті необхідно для оформлення спадкових прав.
З правової позиції викладеної у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь яка особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає.
Відповідно до п.211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Тобто, на момент смерті ОСОБА_5 разом з померлим проживала його донька ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про визнання права власності.
Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, може бути визнання права.
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).
Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1268 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Пунктом 4.12, 4.15 розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Оскільки в позасудовому порядку позивачка не може оформити своїх спадкових прав, вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Матеріали справи свідчать про те, що спадкодавець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту не залишив.
Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 , на момент його смерті проживала разом з померлим.
Відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали заяви, вказавши, що не заперечують проти задоволення позову ОСОБА_1 , а саме встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/4 частки будинка АДРЕСА_1 .
Позивачка є спадкоємицею після смерті свого батька; жодних заяв про прийняття спадщини від інших осіб не надходило; спадкова справа не заводилась; свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалось.
Отже враховуючи, що ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, вступила у володіння і розпорядження спадковим майном, не заявила про свою відмову від спадщини, а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 128, 223, 263, 265, 268, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дергачівської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання спадкоємиці, ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем, ОСОБА_5 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 на 1/4 частки будинка АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 .
Відповідач: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, адреса: майдан Перемоги, 5 м. Дергачі Харківської обл., ЄДРПОУ 04059496.
Суддя Л. В. Калиновська