справа № 399/295/25
провадження № 2/399/185/2025
01 липня 2025 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Шульженко В.В.,
при секретарі судового засідання - Москаль Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Верес» від імені якого діє представник, адвокат Супрун Л.В., до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач, від імені якого діє представник, адвокат Супрун Л.В., звернувся з вказаним позовом до суду в якому просив визначити додатковий двомісячний строк для подання ТОВ «Верес», як спадкоємцем за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Крім неї, за вказаною адресою був зареєстрований її син, ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на земельну ділянку площею 5,3544 га (кадастровий номер - 3524681300:02:000:0317), призначену для ведення особистого сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Онуфріївської селищної ради (раніше - Деріївської сільської ради) Олександрійського району Кіровоградської області. Її спадкоємцем за заповітом від 13.06.2019, реєстраційний номер - 312, посвідченого приватним нотаріусом Цибульським Г.В. є позивач ТОВ «Верес». Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, як відомо позивачу, немає. У березні 2025 ТОВ «Верес», в особі представника, ОСОБА_3 , звернувся до державного нотаріуса Онуфріївської державної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини та видачі свідоцтва. Але від нього дізнався про неможливість прийняття спадщини через пропущення строку для подання заяви, який згідно ст. 1270 ЦК України складає 6 місяців з часту відкриття спадщини. У встановлений законом шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини представник позивача не звернувся у зв'язку з тим, що позивачу не було відомо про існування заповіту, який ОСОБА_2 склала на його ім'я. 19.08.2019 між ТОВ «Верес» та ОСОБА_2 було укладено Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) стосовно вищевказаної земельної ділянки. Строк користування земельною ділянкою землекористувачем на праві емфітевзису склав 50 років. Плата за користування вказаною земельною ділянкою склала 110000,00, яка встановлювалася вказаним Договором, як одноразова і яку власник - отримував у тому ж 2019 році. У зв'язку з вищевикладеним, представники позивача, хоч і знали ОСОБА_2 , але давно не зустрічали останню та не знали про її місце перебування, та про її смерть. Про вказані обставини представнику позивача, ОСОБА_3 , стало відомо випадково лише в березні 2025 від старости с. Деріївка, який і передав оригінал заповіту. Указаним заповітом ОСОБА_2 заповіла ТОВ «Верес» належне їй вищевказане майно.
Ухвалою суду від 04.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито позовне провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.05.2025 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача, адвокат Супрун Л.В., подав до суду заяву про розгляд справи без участі в якій просив розгляд справи здійснити за моєї відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав повністю. Не заперечував щодо винесення судового (у тому числі - заочного) рішення по даній справі.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання в якому останній просив розгляд даної цивільної справи здійснити за його відсутності. Позовні вимоги визнав повністю. Не заперечував щодо винесення судового рішення по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, з'ясувавши всі обставини на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого 05.08.2024 серії НОМЕР_1 /а.с. 12/.
ОСОБА_2 13.06.2019 склала заповіт посвідчений приватним нотаріусом Онуфріївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Цибульським Г.В., яким заповіла ТОВ «Верес» належну їй на земельну ділянку за кадастровим номером 3524681300: 02:000:0317, площею 5,3544 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та належній їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю Р1 № 310247, виданого Онуфріївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 17.09.2002, що підтверджується копією заповіту зареєстрованого в реєстрі за № 312 /а.с. 11/.
До позову додано Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 310247, з якого вбачається, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 5,35 га, кадастровий номер 3524681301:02:000:0317, що підтверджується копією зазначеного акта /а.с. 18/.
З довідки ЦНАП Онуфріївської селищної ради від 18.03.2025 № 344 вбачається, що за даними реєстру територіальної громади гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою на момент смерті з померлою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - син, реєстрація з 10.11.1989 р. по теперішній час, що підтверджується копією довідки /а.с. 17/.
При матеріалах справи наявна копія Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 19.08.2019 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Верес» /а.с. 19-21/.
Позивачем додано до позову копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копію свідоцтва № НОМЕР_2 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ТОВ «Верес» /а.с. 5-10/.
Також позивачем додано до позову Витяги зі Спадкового реєстру та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 419546991 від 25.03.2025 р. /а.с. 13-15, 22/.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.03.2025 року вбачається, що державним нотаріусом Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А.А. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 16/.
Судом встановлено, що строк для прийняття спадщини становив до 30.01.2025 року.
Позивач із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк не звернулася до нотаріуса у зв'язку із тим, що позивачу не було відомо про смерть ОСОБА_2 та про існування заповіту.
За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 “Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Такого правового висновку Верховний суд дійшов у постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їм додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи, що позивач через зазначені причини пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини, суд дійшов висновку, що позивач пропустив вищевказаний строк з поважних причин, відповідно позов підлягає задоволенню, відтак позивачу слід визначити додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, який є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.
Судові витрати по справі залишити як фактично понесені позивачем.
При складенні повного рішення, суд застосовує положення другого речення ч.5 ст. 268 ЦПК України та, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі 1519/2-5034/11.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визначити Товариству з обмеженою відповідальністю «Верес», ЄДРПОУ 30108718, додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати по справі залишити як фактично понесені позивачем.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Верес», ЄДРПОУ 30108718, адреса: м. Київ, вул. Петропавлівська, 15.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 01.07.2025.
Суддя Онуфріївського районного
суду Кіровоградської області В.В. Шульженко