Справа № 353/571/25
Провадження № 2-о/353/47/25
02 липня 2025 рокум.Тлумач
Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з матеріалами за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
Адвокат Жидецька С.Р., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, звернулась в суд із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме просила встановити: факт смерті ОСОБА_2 ; факт належності ОСОБА_2 заповіту посвідченого від імені ОСОБА_2 ; факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на майновий пай, виданий на ім'я ОСОБА_2 ; факт належності ОСОБА_2 . Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2 .
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід ОСОБА_2 . 11.11.2004 року дід посвідчив на ім'я заявника ОСОБА_3 заповіт, яким заповів йому все належне йому на день смерті майно. В нотаріальному поряду заявник отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки надані заявником документи на підтвердження права спадкування, родинних відносин та права власності на спадкове майно, а також документи, які додані до спадкової справи під час її заведення, мають суттєві розбіжності в прізвищі та по батькові спадкодавця і не дають можливості підтвердити факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, факт прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, наявність заповіту від спадкодавця, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подавали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. А тому, з метою оформлення спадщини, заявник звернувся до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Ознайомившись з заявою та доданими до неї документами, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження у справі, з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п.п. 6, 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті
Так ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження та просив встановити: факт смерті ОСОБА_2 ; факт належності ОСОБА_2 заповіту посвідченого від імені ОСОБА_2 ; факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на майновий пай, виданий на ім'я ОСОБА_2 ; факт належності ОСОБА_2 . Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2 , з метою подальшого оформлення спадщини в порядку спадкування за заповітом.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 3 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження №61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19 (провадження №61-14968св20), від 12 січня 2022 року у справі №227/2188/21 (провадження №61-18156св21) та від 26 січня 2022 року у справі №568/310/21 (провадження №61-16757св21).
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Метою звернення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Жидецька С.Р., з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно (майновий пай та земельну ділянку), яке залишилось після смерті спадкодавця.
Таким чином факти, про встановлення яких просить заявник та його представник, не підлягають з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Такі ж висновки викладено в постанові Верховного Суду від 21.06.2022 року у справі №199/6329/20 (провадження №61-13935св21), ухвалі від 02.05.2022 року у справі №944/2326/21 (провадження №61-3761ск22).
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається спір про право, вважаю, що на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України слід відмовити у відкритті провадження у справі.
Також у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 , який зазначений платником судового збору у квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1767451 від 26.06.2025 року, слід повернути сплачену ним суму судового збору.
На підставі викладеного, відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, керуючись ст. ст. 186, 260-261, 294, 353-355 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Заяву з додатками повернути особі, яка її подала, в порядку ч. 3 ст. 186 ЦПК України.
Повернути ОСОБА_1 сплачений ним по квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1767451 від 26.06.2025 року судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Роз'яснити заявнику та його представнику, що вони мають право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА