Справа № 184/650/25
Номер провадження 1-кс/184/214/25
29 березня 2025 року
Слідчий суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покрова клопотання заступника начальника СВ ВП № 2 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні :
¦ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні двох н/л дітей, освіта вища, військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.. 296 ч. 4, ст. 129 ч. 1 КК України, -
На розгляд Орджонікідзевського міського суду надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати у відношенні ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчим вказано, що приблизно о 19 годині 40 хвилин 28.03.2025 військовослубовець ЗСУ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , за допомогою невстановленого предмету здійснив постріл в бік автомобіля марки "Москвич", номерний знак НОМЕР_1 , тобто вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Крім того, приблизно о 19 годині 40 хвилин 28.03.2025 військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходить на посаді командира взводу, знаходячись біля продуктового магазину "Лідер" по вул. Героїв Артану, 19 м. Покров Дніпропетровської області, за допомогою предмету, зовні схожого пістолет, вчинив погрозу вбивством ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
29.03.2025 органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зокрема, обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , прокурор та слідчий посилаються на те, що ОСОБА_5 на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та під час досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, встановлено ризики, які знайшли своє підтвердження в ході досудового розслідування та на даний час не зникли, а саме:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, на час розгляду клопотання ОСОБА_5 є військовослужбовцем та його підрозділ, у зв'язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі забезпечити виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та обвинувачений буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, а також у зв'язку з тим, що є військовослужбовцем та має безперешкодний доступ до вогнепальної зброї та боєприпасів за допомогою яких може погрожувати та здійснити вплив на потерпілих, свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, маючи фізичну, психологічну підготовку, навички володіння вогнепальною зброєю та вибуховими речовинами і безперешкодний доступ до вогнепальної зброї та боєприпасів за допомогою яких може погрожувати свідкам у кримінальному провадженні
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - враховуючи особу ОСОБА_5 , вчиняючи тяжкий злочини в умовах воєнного стану, з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, фактично може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч.4 ст.408 КК України. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Фіксування судового процесу здійснювалося відповідно до вимог ст. 107 КПК України за допомогою технічних засобів.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив не позбавляти волі, обрати домашній арешт за адресою проживання.
Захисник обвинуваченого проти клопотання прокурора, вважав ризики прокурором заявлені формально і обґрунтовано тримання під вартою тільки тяжкістю покарання, просив обрати домашній арешт.
Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого, доводи захисника, дослідивши клопотання прокурора, перевіривши долучені до нього документи, приходить до наступних висновків.
Процесуальний зміст і форма клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд приходить до висновку, що прокурор, який підтримав клопотання, довів, що існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах:
Досудовим слідством встановлено, що приблизно о 19 годині 40 хвилин 28.03.2025 військовослубовець ЗСУ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , за допомогою невстановленого предмету здійснив постріл в бік автомобіля марки "Москвич", номерний знак НОМЕР_1 , тобто вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Крім того, приблизно о 19 годині 40 хвилин 28.03.2025 військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходить на посаді командира взводу, знаходячись біля продуктового магазину "Лідер" по вул. Героїв Артану, 19 м. Покров Дніпропетровської області, за допомогою предмету, зовні схожого пістолет, вчинив погрозу вбивством ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
29.03.2025 органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочинів є наступні докази:
-Допит свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що 28.03.2025 приблизно о 19 годині 40 хвилин, він знаходився на балконі своєї квартири, де побачив, як раніше невідомий чоловік у військовій формі за допомогою пістолета здійснив постріл в бік автомобіля марки “Москвич», в якому знаходились люди,
-Допит потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив, що 28.03.2025 приблизно о 19 годині 40 хвилин, він разом зі своєю дружиною їхали на автомобілі марки “Москвич» біля будинку № 17 по вул. Героїв Артану в м. Покров Дніпропетровської області, де на дорозі побачили раніше невідомого чоловіка у військовій формі, який тримаючи пістолет здійснив 1 постріл в бік його автомобіля. Після чого потерпілий разом зі своєю дружиною з місця вчинення злочину зникли.
-Протокол пред'явлення особи для впізнання, де потерпілий ОСОБА_10 впізнав особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка вчинила злочин.
-Допит потерпілої ОСОБА_11 , яка повідомила, що 28.03.2025 приблизно о 19 годині 40 хвилин, вона разом зі своїм чоловіком їхали на автомобілі марки “Москвич» біля будинку № 17 по вул. Героїв Артану в м. Покров Дніпропетровської області, де на дорозі побачили раніше невідомого чоловіка у військовій формі, який тримаючи пістолет здійснив 1 постріл в бік його автомобіля. Після чого потерпіла разом зі своїм чоловіком з місця вчинення злочину зникли.
-Протокол пред'явлення особи для впізнання, де потерпіла ОСОБА_11 впізнала особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка вчинила злочин.
- Допит потерпілого ОСОБА_8 , який повідомив, що близько 19 години 40 хвилин 28.03.2025 до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік у військовій формі, який тримаючи пістолет в своїх руках погрожував його вбити.
-Протокол пред'явлення особи для впізнання, де потерпілий ОСОБА_8 впізнав особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
-Протокол огляду місця події, в ході якого виявлено та вилучено гільзу.
Отже, з огляду на висновок Європейського суду з прав людини, який міститься у п. 175 рішення від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України», в органу досудового розслідування є факти та інформація про те, що ОСОБА_12 , міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, тобто підозра є обґрунтованою.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя керується правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», у якій зазначено, що суворість покарання, що може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні існування ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, на час розгляду клопотання ОСОБА_5 є військовослужбовцем та його підрозділ, у зв'язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі забезпечити виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та обвинувачений буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби;
Вказані обставини свідчать на існування обґрунтованого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність слідчим наявності ризиків впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше криіналье правопорушення, передбачених п.3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, оскільки жодних належних обґрунтувань та доказів на підтвердження останніх, слідчим та прокурором не надано.
Під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_5 на поруки, що виключає передачу його на поруки.
Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що останній є військовослужбовцем, який проходить службу на посаді командира взводу ВЧ НОМЕР_2 , освіта вища, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання.
Згідно ст. 176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. При цьому їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Судом встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст.296, ч.1 ст.129 КК України, відповідно до санкції ч. 4 ст.296 КК України карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, суд при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, враховує обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Враховуючи, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, однак слідчий суддя приходить до висновку про те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але з огляду на приписи ч. 4 ст. 194 КПК України є підстави застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, та який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, а саме - домашній арешт, котрий відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, слід зауважити, що одна лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість покарання не може являтися автоматичною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, що випливає з приписів кримінального процесуального законодавства та про що неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях.
З огляду на викладене, в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, на думку слідчого судді, застосування щодо обвинуваченого іншого альтернативного запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від слідства та суду і забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам підозрюваного (обвинуваченого) переховуватись від слідства та суду.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання заступника начальника СВ ВП № 2 ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом цілодобово строком на 2 місяці за місцем його проживання: АДРЕСА_1 тобто до 29 травня 2025 року включно.
Строк дії ухвали - по 29.05.2025 року включно. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Виконання ухвали покласти на ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури, яким здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні.
Ухвала, відповідно до ст. 205 КПК України, підлягає негайному виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1