Справа № 210/4590/25
Провадження № 2-н/210/1636/25
іменем України
02 липня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є. перевіривши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),
До суду 01.07.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 .
Вивчивши заяву та наявні матеріали, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Заявник у поданій заяві адресою місця реєстрації боржника ОСОБА_2 зазначає: АДРЕСА_3 .
Згідно відповіді №1536910 від 02.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 з 18.01.1987 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 161 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила підсудності врегульовані ст.27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його зайняття (роботи).
Цивільним процесуальним законодавством України передбачені такі види підсудності: загальна, альтернативна та виключна.
Загальна територіальна підсудність - підсудність справ за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до абз.2 п.34, п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Статтею 162 ЦПК України встановлена загальна територіальна підсудність в справах про видачу судового наказу, тобто за зареєстрованим місцем проживання боржника.
Права на застосування альтернативних правил підсудності розділом 2 глави 9 ЦПК України «Наказне провадження» не передбачено.
В пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності.
Зокрема, заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи.
Заявник у поданій заяві адресою місця проживання боржника зазначає: АДРЕСА_3 . Згідно відповіді №1536910 від 02.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 з 18.01.1987 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально не відноситься до Металургійного району міста Кривого Рогу, а отже справа не підсудна Металургійному районному суду міста Кривого Рогу.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно з ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про відмову у видачі судового наказу у зв'язку із порушенням правил підсудності.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 161, 162, 165, 166 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Р. Є. Скотар