Справа № 932/4497/25
Провадження № 2-аз/932/5/25
02 липня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Потоцької С.С., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 09.04.2025 № 359 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Ухвалою від 09.05.2025 відкрито провадження у справі, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) сторін.
ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження від 18.06.2025 ВП № 78300043 та винесена постанова про арешт коштів від 18.06.2025. Підставою для відкриття є постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2025 № 359. Звертає увагу, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, на підставі якого вже накладено арешт на рахунок позивача та може бути здійснено стягнення суми штрафу. З урахуванням цього є необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суди не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Суд зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів справи встановлено, що предметом спору у справі є оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2025 № 359 про накладення адміністративного стягнення.
Так, на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2025 № 359 про накладення адміністративного стягнення, Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження від 18.06.2025 № ВП № 78300043 та винесена постанова про арешт коштів від 18.06.2025.
Суд зазначає, що винесення постанов від 18.06.2025 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 78300043, на виконання постанови про накладення штрафу від 09.04.2025 № 359, яка є предметом оскарження, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи те, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження зі стягнення штрафу в розмірі 34000 грн., стосовно позивача проводяться виконавчі дії, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та може призвести до негативних фінансових наслідків для заявника, а тому сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за постановою від 09.04.2025.
Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що, в даному випадку, позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваним постановам, діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову -задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 78300043 на підставі виконавчого документа - постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2025 № 359 про стягнення штрафу в розмірі 17000 грн до набрання законної сили судовим рішення у справі № 932/4497/25
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Потоцька