79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.01.08 Справа№ 32/104-А
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Боровцю Я.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «На околиці», м.Червоноград
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді, м.Червоноград Львівської області
про визнання нечинними рішення від 03.03.2005р. № 54 про донарахування 12 816,69 грн. страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування і застосування фінансових санкцій в сумі в сумі 4 597,86 грн. та вимог про сплату боргу від 01.03.2005р. № Ю-186 на суму 12816,69 грн. та від 03.11.2006р. № Ю-186 на суму 9378,55 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Бордюк Р.В. -представник (довіреність від 03.12.2007р.).
Від відповідача: Пелех Н.В. -завідувач юридичного сектора (довіреність від 24.12.2007р. № 10844/0612).
Представникам сторін роз»яснено права і обов»язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України.
Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «На околиці», м.Червоноград звернулось до Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді про визнання нечинними рішення від 03.03.2005р. № 54 про донарахування 12 816,69 грн. страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування і застосування фінансових санкцій в сумі в сумі 4 597,86 грн. та вимог про сплату боргу від 01.03.2005р. № Ю-186 на суму 12816,69 грн. та від 03.11.2006р. № Ю-186 на суму 9378,55 грн.
Згідно ухвали господарського суду від 05.11.2007р. було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 04.12.2007р. Розгляд справи було відкладено на 25.12.2007р. та на 15.01.2008р.
За клопотаннями представників сторін справу розглянуто поза межами строку встановленого ст. 122 КАС України.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, подав клопотання про залучення до участі у справі Президента України, так як оскаржуваними вимогами та рішенням відповідача зачіпаються права та інтереси Президента України щодо застосування чи незастосування вимог Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 (надалі -Указ Президента від 03.07.1998р. № 727/98) під час нарахування та сплати позивачем внесків в Пенсійний фонд. Крім того, в клопотанні позивач просить суд звернутися до Верховного суду України з листом про внесення конституційного подання в Конституційний суд України щодо конституційності Указу Президента від 03.07.1998р. № 727/98 та офіційного тлумачення ст.106 Конституції України про обов»язковість виконання указів та розпоряджень Президента на території України і Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»(надалі Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ) з приводу його застосування чи незастосування до суб»єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок. Крім того в клопотанні позивач просить зупинити провадження у справі до надання висновку Конституційним судом України.
Розглянувши клопотання позивача, суд прийшов до висновку про його відхилення, оскільки вимоги які ставляться позивачем в клопотанні спрямовані на затягування розгляду справи та є необгрунтованими та безпідставними.
В судовому засіданні 15.01.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.01.2008р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ На околиці»є платником єдиного податку, в період сплати якого суб»єкт підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України “Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» (надалі -Закон України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР), Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва», Указу Президента від 03.07.1998р. № 727/98 не є платником збору на обов»язкове державне пенсійне страхування, оскільки спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку (ст.. 11 Закону України “Про державну підтримку суб»єктів малого підприємництва»). Пунктом 1 ч. 8 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України № 1058 від 09.07.2003 р. встановлено розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.
Позивач вважає, що оскільки на сьогоднішній день не внесено зміни до законодавства про спрощену систему оподаткування щодо положень, які стосуються спрямування коштів до Пенсійного фонду, з метою недопущення подвійної сплати внесків до Пенсійного фонду України норми Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ не можуть бути поширеними на суб»єктів спрощеної системи оподаткування до моменту законодавчого врегулювання цих питань шляхом прийняття спеціального закону про прощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва.
На думку позивача, при перевірці проведеній відповідачем в травні 2005р. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування відповідачем всупереч чинного законодавства донараховано фонд оплати праці, що підлягає оподаткуванню за ставкою 32%. Крім того позивач вважає, що позапланова перевірка проведена відповідачем незаконно і самовільно.
Відповідач подав заперечення від 01.12.2007р. № 9331/06-12 на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Доводи позивача відповідач вважає неправомірними, оскільки Указ Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 поширює свою дію на податкові відносини, а не на спірні відзносини із загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, які регулюються Законом України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, що набрав чинності з 01.01.2004р. та Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР). Закон України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ регулює відносини, що виникають між суб»єктами загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини тільки у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідач вважає, що ним правомірно донараховано страхові внески за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. в сумі 12 816,69 грн., та нараховано штрафні санкції згідно п.4 ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ в сумі 4 597,86 грн.
Крім того, відповідач вказує на те, що недоїмка станом на 01.10.2006р. в сумі 9 378,55 грн. виникла з врахуванням сум, що надійшли в рахунок сплати страхових внесків за найманих працівників з суми єдиного податку, тому на цю суму виставлено вимогу про сплату боргу від 03.11.2006р. № Ю-186. Вважає, що несплатою страхових внесків порушуються права найманих працівників страхувальника, щодо їх пенсійного забезпечення згідно ст.46 Конституції України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Закону України «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов»язкове державне пенсійне страхування та збору на обов»язкове державне соціальне страхування»21.05.1999р. № 700-ХІУ, Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, УПФУ в м.Червонограді проведено позапланову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002р. по 01.01.2005р. Згідно проведеної перевірки 23.02.2005р. складено акт з якого вбачається, що ТзОВ «На околиці»не нараховувало та не сплачувало страхові внески 32% за період з січня по грудень 2004р. В результаті проведеної перевірки УПФУ в м.Червонограді донараховано страхові внески на загальну суму 12 816,69 грн. за січень-грудень 2004р.
На підставі акту від 23.02.2005р. складеного за результатами проведеної перевірки, УПФУ в м.Червонограді сформовано вимогу від 01.03.2005р. № Ю-186 про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 12 816,69 грн.
В зв»язку з донарахуванням сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 12 816,69 грн. УПФУ в м.Червонограді 03.03.2005р., згідно з п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2007р. № І058-ІУ, прийнято рішення № 54 про застосування до ТзОВ «На околиці»фінансових санкцій в сумі 4 597,86 грн.
ТзОВ «На околиці», згідно ч.3 ст.106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, було оскаржено вимогу про сплату боргу від 01.03.2005р. № Ю-186 на суму 12 816,69 грн. та рішення від 03.03.2005р. № 54 про застосування фінансових санкцій в сумі 4 597,86 грн. до УПФУ в м.Червонограді, які залишені без змін.
З врахуванням сум, що надійшли в рахунок сплати страхових внесків за найманих працівників з суми єдиного податку, недоїмка станом на 01.10.2006р. становила 9 378,55 грн., на цю суму відповідачем було виставлено вимогу про сплату боргу від 03.11.2006р. № Ю-186.
ТзОВ «На околиці» було оскаржено вимогу про сплату боргу від 03.11.2006р. № Ю-186 на суму 9378,55, яка залишена рішенням від 15.12.2006р. №1 УПФУ в м.Червонограді без змін. Вищезазначене рішення було оскаржено позивачем до УПФУ у Львівській області, яке рішенням від 09.02.2007р. за №17 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
В зв»язку із набранням чинності з 01.01.2004р. Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, до внесення відповідних змін, з метою уникнення надмірної сплати страхових внесків платниками єдиного та фіксованого податків за найманих працівників сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного та фіксованого податків, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди. Зарахування здійснюється на підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного податку, поданого платником одночасно зі щомісячним розрахунком суми страхових внесків. У випадку, якщо цих коштів недостатньо для сплати страхових внесків, та з метою забезпечення необхідного страхового стажу найманим працівникам, потрібно здійснювати доплату до страхового внеску. В зв»язку з чим УПФУ в м.Червонограді було правомірно проведено позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 5 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом першим статті 11 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Законами України “Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» та “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Обов»язковість сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування не пов»язується із статусом платника податку як суб»єкта підприємницької діяльності, та не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента від 03.07.1998р. № 727/98.
Указ Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать Закону України від 09.03.2003р. № 1058-ІУ і застосуванню не підлягають.
Крім того, слід зазначити, що в Україні відповідно до ст.8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Згідно ч.1 ст.5 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, цей закон регулює відносини, що виникають між суб»єктами системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відносини із загальнообов»язкового державного пенсійного страхування регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та Законом України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 19 Закону України від 09.07.2003р. № І058-ІУ встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Отже, донарахування пенсійним органом страхових внесків до Пенсійного фонду України, виходячи з суми оплати праці (грошового забезпечення) працівників, обгрунтовані.
Суб»єкти підприємницької діяльності, включаючи тих, які обрали спрощену систему оподаткування зобов»язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тичасовій втраті працездатності страхові внески у розмірі 32% за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. 32,3 %, з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. 31,8% та з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. 33,2% і сплачувати їх в установлені строки та в повному обсязі. Крім того, вищезазначені платники зобов»язані утримувати та перераховувати до Пенсійного фонду 1-5% із сум доходу у вигляді заробітної плати, інших витрат та винагород, нарахованих (виплачених) найманим працівникам відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу.
Зарахування здійснюється на підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного податку поданого платником одночасно з поданням до органів Пенсійного фонду щомісячного розрахунку сум страхових внесків, та даних органів Державного казначейства України або інших фінансових органів про перерахування до бюджету Пенсійного фонду частини сум єдиного податку. Якщо частина суми єдиного податку, що спрямовується до Пенсійного фонду є меншою від суми внесків, нарахованих від фонду оплати праці найманих працівників за ставкою встановленою законодавством, необхідно здійснювати доплату в розмірі, що становить різницю між сумою нарахованих страхових внесків за найманих працівників та сумою частини ставки єдиного податку, спрямованої до Пенсійного фонду
Таким чином, з 01.01.2004р. зарахування в страховий стаж роботи найманих працівників у суб»єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок, здійснюється за умови сплати страхувальником страхових внесків, нарахованих у встановлених законодавством розмірах відсотка на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, а також сплати страхових внесків в розмірі 1-5% утриманих із заробітної плати найманих працівників.
ТзОВ «На околиці»порушуючи вищезаначені вимоги законодавства за період січень-грудень 2004р. не проводило нарахування страхових внесків у встановлених розмірах на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та не відображало у рядку 6 розрахунків сум страхових внесків. Тому, УПФУ в м.Червонограді, було проведено позапланову перевірку, за результатами якої 23.02.2005р. складно акт яким донараховано страхові внески за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. в сумі 12 816,69 грн. Відповідно до п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. На виконання вищевказаної Інструкції позивачу було надіслано вимогу від 01.03.2005р. № Ю-186 разом з актом документальної перевірки.
Згідно з п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003р. № І058-ІУ за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. В зв»язку з чим УПФУ в м.Червонограді і було правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 4 597,86 грн.
З врахуванням сум, що надійшли в рахунок сплати страхових внесків за найманих працівників з суми єдиного податку, недоїмка станом на 01.10.2006р. становила 9 378,55 грн., згідно цієї суми і була виставлена вимога про сплату боргу від 03.11.2006р. № Ю-186.
Відповідач подав розрахунок боргу згідно вищевказаної вимоги на суму 9 378,55 грн., згідно якого: 12 816,69 грн. -сума донарахованих страхових внесків за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.; 627,23 грн.- переплата станом на 01.01.2004р.; 2 810,21 грн. - зарахована сплата єдиного податку за період донарахованих страхових внесків; 232,51 грн. - нараховано внесків за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною, 233,21 грн. - сплачено внесків за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною (12 816,69 грн. -627,23грн. -2 810,21 грн. +232,51 грн. - 233,21 грн. = 9 378,55 грн.).
Твердження позивача про те, що позапланова перевірка проведена відповідачем незаконно та самовільно не може бути прийнята судом до уваги, оскільки право органів Пенсійного фонду проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності стосовно сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачено ст.1 Закону України «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов»язкове державне пенсійне страхування та збору на обов»язкове державне соціальне страхування»; ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
За умовами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За наведених вище обставин, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій прийняті із дотриманням норм чинного законодавства, у зв»язку із чим визнанню недійсними не підлягають.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 89, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд -
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку визначеному главою 1 розділу ІУ КАС України.
Суддя Сухович Ю.О.