Справа № 463/2092/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1556/25 Доповідач: ОСОБА_2
25 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції апеляційні скарги представника ТОВ «НЕО-АВТО» - ОСОБА_6 , представника ФОП ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , представника ФОП ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , представника ФОП ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 квітня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_14 ,
представників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_12 ,
встановила :
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 квітня 2025 року задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62021000000000861 Офісу Генерального прокурора - прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_14 про арешт майна.
Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження
та користування на нерухоме майно, яке відповідно до Інформації
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» (код ЄДРПОУ - 43473907, стара назва - ТОВ «ОІЛ ХАБ КИЇВ»), а саме:
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля складів матеріальних (літ. «Д») загальною площею 255, 50 м2, реєстраційний номер 381273180000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля профілакторію поточного ремонту (літ. «Ж») загальною площею 682,6 м2, реєстраційний номер 381272480000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля блоку допоміжних цехів № 1
(літ. «Г») загальною площею 621, 0 м2, реєстраційний номер 381270680000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше адміністративно-побутовий корпус
(літ. «А») загальною площею 565,3 м2, реєстраційний номер 381268480000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше нежила будівля - приміщення начальників 2-х автоколон (літ. «В») загальною площею 74,6 м2, реєстраційний номер 381265880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля центрального складу запчастин (літ. «М») загальною площею 499,1 м2, реєстраційний номер 381264980000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля мийки автомобілів (літ. «И») загальною площею 864,7 м2, реєстраційний номер 381263680000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше корпус служби перевезень (літ. «Б») загальною площею 160, 2 м2, реєстраційний номер 381261680000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше нежила будівля - центральна електрощитова (літ. «Н») загальною площею 28,1 м2, реєстраційний номер 381260180000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля ковально-зварювального блоку (літ. «К») загальною площею 382,3 м2, реєстраційний номер 381258180000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше нежила будівля - приміщення начальника 1-ї автоколони (літ. «З») загальною площею 41,6 м2, реєстраційний номер 381256680000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля автозаправочної станції (літ. «О») загальною площею 16 м2, реєстраційний номер 381252580000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше виробничий корпус № 2 (літ. «Л») загальною площею 3937,1 м2, реєстраційний номер 381227180000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20;
-об'єкт нерухомого майна - інше будівля блоку допоміжних цехів (літ. «Е») загальною площею 1405,8 м2, реєстраційний номер 381221480000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Перемоги, будинок 20.
Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.
На вказану ухвалу слідчого судді представник ТОВ «НЕО-АВТО» - ОСОБА_6 , представник ФОП ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , представник ФОП ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 , представника ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 подали апеляційні скарги.
Представник ТОВ «НЕО-АВТО» - ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Адвокат ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує законні права та інтереси ТОВ «НЕО-АВТО».
Вказує, що між ТОВ «НЕО-ХАБ» та ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/10/24-Н від 01.10.2024.
Вважає, що в порушення вимог п.6 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя не врахував, що заборона користування майном ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» призведе до неможливості орендарів арештованих приміщень (у тому числі ТОВ «НЕО-АВТО») здійснювати свою господарську діяльність, платити податки з огляду на відсутність доходу, здійснювати поліпшення та підтримувати належний стан приміщень тощо.
Стверджує, що у зв'язку із забороною користування таким майном, робота ТОВ «НЕО-АВТО» фактично буде зупинена.
Окрім цього, звертає увагу, що ТОВ «НЕО-АВТО» відповідно до умов Договору передбачена можливість поліпшення об'єкту оренди та за 8 місяців оренди ТОВ «НЕО-АВТО» реалізовано зазначені положення.
Також, не зважаючи на неможливість користуватися приміщеннями, ТОВ «НЕО-АВТО» змушене буде платити за комунальні послуги.
Вказує, що основним видом діяльності ТОВ «НЕО-АВТО» є здача приміщень в суборенду, а відтак у зв'язку із накладенням заборони на користування майном, діяльність товариства буде фактично припинена.
Вважає, що викладене не є формальністю, яку слідчий суддя мав врахувати при винесенні судового рішення та зазначити в оскаржуваній ухвалі.
Представник ФОП ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.04.2025.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що слідчий суддя жодним чином не згадує про підстави накладення арешту із забороною користування майном.
Окрім цього апелянт звертає увагу, що слідчим суддею не взято до уваги, що зазначена заборона користування нерухомими майном призведе до надмірно тяжких та несприятливих умов для орендарів - суб'єктів господарювання.
Вказує, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_7 є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкції. ФОП ОСОБА_15 постійно здійснює донати на за можливості надає допомогу ЗСУ.
Звертає увагу, що за час оренди ФОП ОСОБА_7 вкладені значні кошти в облаштування та оснащення робочих місць.
Зауважує також, що ОСОБА_7 як фізична особа, так і як суб'єкт господарської діяльності жодного відношення до діяльності ТОА «АВТО ХАБ КИЇВ» не має.
Додатково зазначає, що враховуючи договірні відносини, умови договорів суборенди, а також заборону використання зазначених приміщень, у яких фактично перебувай майно та устаткування належне ФОП ОСОБА_7 , останньому буде спричинено катастрофічні збитки. При цьому процес пошуку нових приміщень займе тривалий час, у зв'язку з чим працівникам не буде виплачуватися заробітна платня та не сплачуватимуться податки та інші платежі до Державного бюджету України.
Представник ФОП ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно від 09.04.2025.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ФОП ОСОБА_16 є фактичним володільцем майна (офісне приміщення № 108, яке знаходиться у адміністративно-побутовому корпусі літ. А, заг.площею 60 кв.м.,частина будівлі складів матеріальних літ. Д площею 109 кв.м. та частина будівлі складів матеріальних літ. Д, бокси №№ 17,18) відповідно до договору суборенди №01-03-М від 01.03.2025, укладеного з ФОП ОСОБА_17 .
Стверджує, що накладення слідчим суддею заборони на користування майном фактично позбавляє добросовісного суборендаря доступу до приміщення, які перебувають у законному володінні та використовуються ним для здійснення господарської діяльності (роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через межу Інтернет), що має наслідком зупинення операційної діяльності, втрату прибутку, порушення договірних зобов'язань перед контрагентами.
Вказує, що оскаржувана ухвала жодним чином не враховує правового статусу третіх осіб, у володінні яких знаходиться майно,не наводить оцінки впливу арешту на їх права.
На думку апелянта, речовим доказом у справі виступають самі об'єкти нерухомого майна (будівлі), а не майно, розміщене всередині них, зокрема власність добросовісного суборендаря - ФОП ОСОБА_9 , який жодним чином не пов'язаний з правовими підставами набуття права власності власником приміщень
А відтак, вважає,що ухвала слідчого судді не містить обґрунтування необхідності застосування найбільш обмежувального заходу - заборони користування нерухомим майном.
У своїй апеляційній скарзі представник ФОП ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_12 просить ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.04.2025 про накладення арешту на майно скасувати.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала слідчого судді від 09.04.2025 є незаконною, оскільки висновку суду не відповідають фактичним обставинами кримінального провадження, невмотивованою та необґрунтованою, та такою, що безпідставно суттєво порушує їх права та інтереси.
Вказує, що відповідно до договору суборенди № 01-01-ЛП від 01.01.2025ФОП ОСОБА_11 є безпосереднім володільцем та користувачем нежитлових приміщень, а саме: частини будівлі мийки автомобілів літ. И, загальною площею 376,3 кв.м.
Звертає увагу, що оскільки ФОП ОСОБА_11 жодним чином не стосується діяльності ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ», а також інших суб'єктів господарювання, жодних фінансово-господарських відносин не мав, окрім оренди приміщень, то заборона на користування орендованими приміщеннями суттєво обмежує гарантовані Конституцією України права та інтереси ФОП ОСОБА_11 .
Зауважує, що в ухвалі слідчого судді жодним чином не згадано про фактичних володільців нерухомого майна.
Стверджує, що у разі заборони користування орендованими приміщеннями та послідуючий переїзд спричинить ФОП ОСОБА_19 непередбачувані неспівмірні збитки.
Прокурор ОСОБА_14 скерував на адресу апеляційного суду заперечення на вищевказані апеляційні скарги, у яких просить ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 у судове засідання апеляційного суду не прибули, про поважні причини неявки суду не повідомили.
Інші учасники судового провадження не заперечували проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_8 в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
У судовому засіданні адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_12 подані апеляційні скарги підтримали та просили такі задовольнити.
Прокурор ОСОБА_14 проти задоволення апеляційних вимог заперечив, вказавши, що такі не ґрунтуються на вимогах закону. Окрім цього звернув увагу, що у скаржників відсутнє право на оскарження ухвали про арешт майна усього майнового комплексу, оскільки останні вправі звертатися із клопотанням про скасування ухвали слідчого судді тільки в частині того майна, яке перебуває в користуванні. Вважає, що, враховуючи те, що у прохальній частині поданих апеляційних скарг відсутня будь-яка конкретизація щодо якого саме об'єкта нерухомого майна йде мова, це може свідчити про те, що ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» ймовірно за допомогою користувачів майна намагається повторно подати апеляційній скарги та скасувати рішення слідчого судді, з яким вони не погоджуються.
Заслухавши доповідь судді, позицію учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
Детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Серед іншого, в межах досудового розслідування досліджуються обставини можливого незаконного заволодіння службовими особами ТОВ «ОІЛ ХАБ КИЇВ» нерухомого майна (комплексу будівель та споруд), що належало ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на дату складання цього клопотання ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» (код ЄДРПОУ - 43473907, стара назва - ТОВ «ОІЛ ХАБ КИЇВ» є власником об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, з клопотанням про накладення арешту на які звернувся прокурор.
Постановою процесуального керівника від 20.12.2024 вищеописані об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, що перебувають у власності ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» (стара назва - ТОВ «ОІЛ ХАБ КИЇВ») визнано речовим доказом, оскільки це нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій службових осіб ТОВ «ОІЛ ХАБ КИЇВ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та посадових осіб ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК».
Задовольняючи це клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно у зв'язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 13.05.2025 (провадження № 11-сс/811/1225/25) було залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» - адвоката ОСОБА_20 , а оскаржувану ухвалу слідчого судді від 09.04.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 - без задоволення.
Подані представником ТОВ «НЕО-АВТО» - ОСОБА_6 , представником ФОП ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 , представником ФОП ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 , представником ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_12 апеляційні скарги є практично ідентичними до апеляційної скарги представника ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» - адвоката ОСОБА_20 , а відтак усі доводи вказаних апеляційних скарг були предметом судового контролю колегії суддів апеляційної інстанції, у тому числі питання правомірності застосування такого способу арешту майна, як заборона користування майном.
Як вбачається з матеріалів апеляційних скарг, підставою для звернення з такими до апеляційного суду став лист директора ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» ОСОБА_21 від 30.05.2025 до фактичних орендарів (суборендарів) нежитлових приміщень майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, відповідно до якого останній інформує орендарів (суборендарів) про накладення арешту на нерухоме майно, у зв'язку з чим він не має можливості передати належне їм рухоме майно, що перебуває в арештованих приміщеннях.
У зв'язку з цим ОСОБА_21 рекомендував орендарям звернутися з відповідною апеляційною скаргою до Львівського апеляційного суду та надав вказівку, на які вимоги діючого законодавства України слід акцентувати увагу, а відтак у колегії суддів є підстави вважати, що подані апеляційні скарги є намаганням власника майна ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» повторно оскаржити ухвалу слідчого судді від 09.04.2025.
У будь-якому випадку, покликання апелянтів на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи.
Слід звернути увагу, що застосовані слідчим суддею заходи забезпечення кримінального провадження, не мають на меті позбавлення ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» його власності, а лише спрямовані на тимчасове обмеження можливості відчуження, розпорядження та користування майном, яке є речовим доказом та можливим об'єктом спеціальної конфіскації.
На сьогодні встановлюється реальна вартість зазначених об'єктів нерухомого майна (майнового комплексу), що можливо довести або спростувати лише шляхом проведення експертних досліджень, а тому, з метою неможливості внесення конструктивних змін до нерухомого майна, його пошкодження, псування чи вчинення інших дій, спрямованих на його штучне здешевлення/подорожчання.
Постановою прокурора від 15 травня 2025 року призначено у кримінальному провадженні № 62021000000000861 оціночно-будівельну експертизу, до проведення якої залучено експертів КНДІСЕ.
Враховуючи це, колегія суддів вважає, що накладення заборони на користування та розпорядження ним є цілком обґрунтованим заходом, який спрямований на досягнення мети кримінального провадження.
Апеляційний суд відкидає доводи апелянтів щодо посягання на права третіх осіб при накладенні арешту на об?єкт нерухомого майна, виходячи з таких міркувань. Арешт як засіб забезпечення є винятковим і застосовується необхідністю збереження схоронності майна для цілей кримінального провадження. За своєю правовою природою та наслідками арешт є істотним втручанням у право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України, а тому його застосування можливе виключно в порядку судового контролю. Під час такого контролю суд оцінює, чи є втручання обґрунтованим, необхідним і пропорційним, з урахуванням співвідношення між публічним інтересом у забезпеченні цілей кримінального провадження та приватним інтересом особи у збереженні правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження майном. У разі, якщо суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту, таке втручання у право власності визнається допустимим.
Право користування, яким наділяється орендар на підставі волевиявлення власника, є похідним від права власності. Відтак, правомірність втручання у це право вже була предметом оцінки суду під час вирішення питання про накладення арешту на майно. Будь-які похідні чи опосередковані негативні наслідки для орендаря, що виникають у зв'язку з встановленням арешту як публічного обтяження, не можуть бути предметом апеляційного розгляду в цьому випадку.
Водночас, у випадку виникнення певних перешкод, треті особи, за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, мають право звернутися до сторони обвинувачення із відповідними клопотаннями, або ж до слідчого судді з питанням про скасування арешту в тій частині, що порушує їхні права.
Також суд звертає увагу, що оскільки інтерес апелянтів щодо майна, на яке накладено арешт, ґрунтується на підставі приватно-правового договору оренди, захист та відновлення порушених прав можливі не лише в межах, визначених КПК, а в порядку, визначеному, зокрема, цивільним та господарським правом.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржене рішення прийнято відповідно до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги представника ТОВ «НЕО-АВТО» - ОСОБА_6 , представника ФОП ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , представника ФОП ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , представника ФОП ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.04.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: