Справа № 944/1525/25
Провадження №3/944/1084/25
06.05.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворохник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
12 березня 2025 року, о 13 год 45 хв, ОСОБА_1 в межах сервісної зони ППр «Краківець», на відстані близько 500 метрів від лінії державного кордону, на напрямку 548 прикордонного знаку, територія Яворівської об'єднаної територіальної громади Яворівського району Львівської області, діючи у складі групи, вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ пред'явити для перевірки документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи, у зв'язку з перебуванням в прикордонній смузі, реагував агресивно.
06 травня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Галько Р.В. подав письмовий виступ, в якому зазначив таке.
Відповідно до матеріалів справи, а саме протоколу серії ЗхРУ № 328012 від 12 березня 2025 року, ОСОБА_1 12 березня 2025 року, близько 13:45 години, в межах сервісної зони ППр «Краковець», на відстані близько 500 метрів від лінії державного кордону України, був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Групи реагування» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ вийти з транспортного засобу та пред'явити для перевірки документів, що посвідчують особу та військово-облікові документи у зв'язку з перебуванням в прикордонній смузі, а саме на неодноразово (тричі) повторювану вимогу реагував агресивно, чинив фізичний спротив, та принижував честь та гідність військовослужбовців, використовуючи нецензурну лексику. Дане правопорушення було вчинене у складі групи осіб. Також в матеріалах справи наявні відеозаписи з місця вчинення правопорушення, протокол про вчинення даного правопорушення, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП та рапорти військовослужбовців прикордонної служби. Як вбачається з відеозаписів з місця вчинення правопорушення, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 протягом всього часу відео зйомки жодного нецензурного слова ні в бік посадових осіб ні взагалі ні до кого не говорить та не вживає таких слів. На відеозаписах неможливо зрозуміти до кого саме працівники прикордонної служби звертається щоб вийти з автомобіля. ОСОБА_1 стоїть з боку автомобіля, зі сторони водійського місця і розмовляє з працівниками прикордонної служби. Дійсно розмова відбувається на підвищених тонах, але без будь-яких образ зі сторони ОСОБА_1 в їх бік не має. Жодних принижень зі сторони ОСОБА_1 честі і гідності військовослужбовців зі сторони ОСОБА_1 не відбувається і таких доказів в матеріалах справи немає. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто, в даному випадку сам склад правопорушення був би наявний в тому випадку, якщо б ОСОБА_1 відмовився від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень військовослужбовця, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб. Проте, на наявних при матеріалах справи відеозаписах немає жодних підтверджень того, що до ОСОБА_1 взагалі хтось звертається з військовослужбовців з будь-якими вимогами. На одному з відео є звернення до осіб, які знаходяться на задньому сидінні автомобіля, щоб вони вийшли з автомобіля, проте серед цих осіб ОСОБА_1 немає. Також, як вбачається із інших відеозаписів, затримування відбувається двох інших чоловіків, до ОСОБА_1 жодних дій зі сторони військовослужбовців не застосовується і жодних вимог йому ніхто не ставить. Що стосується, відповідальності за ч. 2 статті 185-10 КуПАП, то в даному випадку відповідальність настає за вчинення даного правопорушення групою осіб, або повторно протягом року. Проте, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не вчиняє жодних дій разом з кимось, всі дії відбуваються виключно між ними та військовослужбовцями прикордонної служби одноособово, жодних спільних дій з будь-ким іншим він не вчиняє, тобто в даному випадку відсутня кваліфікуюча ознака - вчинення правопорушення групою осіб. Таким чином, в даному випадку якщо і наявні ознаки адміністративного правопорушення то за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, а не за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КУпАП, а саме злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, вчинене групою осіб, відповідно адміністративну справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Галько Р.В. підтримав свій письмовий виступ, просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника, оцінивши його доводи, викладенні в письмовому виступі, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Згідно ч. 2 ст. 185-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, вчинену групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Об'єктивними ознаками складу зазначеного адміністративного правопорушення є відкрита відмова виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування.
Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції.
Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторюваних законних вимог чи розпоряджень працівника правоохоронних чи інших державних органів при виконанні ним службових обов'язків, що свідчить про явну зневагу до цих осіб.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУПАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом серії 3хРУ № 328012 про адміністративне правопорушення від 12 березня 2025 року; протоколом про адміністративне затримання від 12 березня 2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення від 12 березня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, а саме за перебування в прикордонній смухі без документів, що посвідчують особу та військово-облікових документів; рапортами інспекторів прикордонної служби від 12 березня 2025 року; відеозаписом події, яка мала місце 12 березня 2025 року.
Доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Галька Р.В., наведені в письмовому виступі, не спростовують зазначених вище обставин і доказів.
Також суддя враховує, що постановами судді Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П. від 01 квітня 2025 року у справі № 944/1548/25, від 02 квітня 2025 року у справі № 944/1509/25 та від 12 травня 2025 року у справі № 944/1515/25, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП інших осіб, які були учасниками подій 12 березня 2025 року, о 13 год 45 хв, в межах сервісної зони ППр «Краківець», на відстані близько 500 метрів від лінії державного кордону, на напрямку 548 прикордонного знаку та чинили злісну непокору законним вимогам військовослужбовців ДПСУ.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, оскільки він з групою осіб вчинив злісну непокору законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено. Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.
Обираючи ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, враховую обставини справи, особу та його ставлення до вчиненого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При обранні виду та міри адміністративного покарання суддя враховує характер та обставини адміністративного правопорушення, які не є тяжкими, дані про особу правопорушника, його матеріальний стан, та вважає за необхідне, визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді адміністративного штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.23-24,268, 283-284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Д.Б. Поворозник