Справа № 496/1492/25
Провадження № 2/496/1875/25
02 липня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, визнання права на спадщину, визнання недійсним свідоцтва про право власності, зобов'язання прийняти заяву про прийняття спадщини,
Адвокат Богомолова І.Г., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом в якому просить (дослівно):
1. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем і права на спадщину, задовольнити у повному обсязі;
2. встановити факт проживання позивача - ОСОБА_1 , разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , однією сім'єю до моменту його смерті;
3. визнати за позивачем право на частку в спадщині, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , у вигляді земельної ділянки за адресою - с. Камянка Одеського району Одеської області, яка внесена до реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером - 512108200:0і:00і:0303 площею 7.0542 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
4. визнати недійсним свідоцтво про право власності за цим майном, видане відповідачу - ОСОБА_2 ;
5. зобов'язати Біляївську державну нотаріальну контору Одеської області, код ЄДРПОУ 02899631, у визначений судом термін прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини і видати йому свідоцтво про право на половину частки спадщини від батька - ОСОБА_3 .
6. позивач бере участь у судовій справі у формі представництва, тому про дату та час розгляду позовної заяви повідомити саме представника засобами телефонного зв'язку.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.03.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, для визначення з позовними вимогами та подання належним чином оформленої позовної заяви відповідно до положень ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з урахуванням наведених в ухвалі обставин.
Так, представником позивача - адвокатом Богомоловою І.Г., в порушення вимог ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено: 1) відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; 2) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; 3) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 4) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, у позовній заяві представник позивача зазначила, що позивач отримав відповідь від нотаріуса, що він пропустив термін подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з чим йому не може бути видано свідоцтво про право на спадщину. Натомість, представником позивача вказану відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину до позовної заяви не долучено.
Позивачем заявлені позовні вимоги про: 1) встановлення факту проживання зі спадкодавцем; 2) визнання права на спадщину; 3) визнання недійсним свідоцтва про право власності; 4) зобов'язання прийняти заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на половину частки спадщини.
Пункт 3 прохальної частини позову містить вимогу про визнання за позивачем право на частку в спадщині, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , у вигляді земельної ділянки за адресою: с. Кам'янка Одеського району Одеської області, яка внесена до реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 512108200:0і:00і:0303, площею 7.0542 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проте, пункт 3 прохальної частини позову не конкретизований, а саме представником позивача не вказано розмір частки в спадщині, який вона просить визначити за позивачем.
Крім того, представнику позивача слід правильно зазначити кадастровий номер земельної ділянки.
Пункт 4 прохальної частини позову містить вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право власності, видане відповідачу - ОСОБА_2 . Натомість, пункт 4 прохальної частини позову не конкретизований - представником позивача не вказано дату видачі, серію, номер свідоцтва, орган, що видав свідоцтво про право власності, яке вона просить суд визнати недійсним.
Пункт 5 прохальної частини позову містить вимогу про зобов'язання Біляївську державну нотаріальну контору Одеської області у визначений судом термін прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини і видати йому свідоцтво про право на половину частки спадщини від батька - ОСОБА_3 . Проте, пункт 5 прохальної частини позову не конкретизований, а саме представником позивача не вказано термін, який вона просить суд визначити, для прийняття заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини.
Також стороні позивача роз'яснено, що у разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк, настануть наслідки, передбачені ч.3 ст. 185 ЦПК України.
Копію вищезазначеної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету представника позивача 18.06.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа через підсистему «Електронний суд».
23.06.2025 року, через систему «Електронний суд», адвокатом Богомоловою І.Г. подано заяву про виконання ухвали Біляївського районного суду Одеської області про залишення позовної заяви без руху та про її необґрунтованість.
За змістом ч.2 ст. 185 ЦПК України недоліки позовної заяви повинні бути усунуті саме у спосіб, визначений в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Оцінивши подану представником позивача на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху відомості, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви не усунуто, оскільки сторона позивача не визначилась з позовними вимогами та не подав належним чином оформлену позовну заяву відповідно до положень ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки стороною позивача недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 28.03.2025 року не усунуто, позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Окремо слід звернути увагу, стосовно зазначення в поданій заяві адвокатом Богомоловою І.Г. повідомлення про намір подачі скарги представником позивача на дії судді, ще до відкриття провадження у справі, та у період не усунення недоліків заяви самим заявником є недопустимим та прямим тиском на суддю, ще до відкриття провадження у справі.
Так, у вищевказаній заяві адвокатом Богомоловою І.Г., крім іншого, вказано «…Вимоги автора ухвали свідчать про намагання зробити наукову рецензію тексту з власних міркувань є проявом надмірного формалізму поза межами процесуального строку і фактичною відмовою в доступі до правосуддя…», «…Інші твердження суду про нібито, недоліки заяви, зокрема, нібито неконкретизована прохальна частина позову щодо частки в спадщині, прямо суперечить тексту заяви про зобов'язання видати свідоцтво про спадщину про право на половину частки спадщини від батька, тощо, не є такими за приписами чинного законодавства, а свідчать про упередженість судді Пасечник саме по відношенню до адвоката, якого вона ідентифікувала з клієнтом…».
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Зміст ухвалених суддею судових рішень не свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. ст. 20, 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 127, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, визнання права на спадщину, визнання недійсним свідоцтва про право власності, зобов'язання прийняти заяву про прийняття спадщини - вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя М.Л. Пасечник