Березівський районний суд Одеської області
01.07.2025
Справа № 494/1042/25
Провадження № 2/494/551/25
01 липня 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Рябчун А. В.,
за участю секретаря Авдєєвої С. В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79546331. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач зазначає, що підписуючи договір позики позичальник підтвердив, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Товариством йому надана. Акцептуючи оферту, позичальник підтвердив отримання пояснень Товариства з метою забезпечення позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану. До того ж, відповідно до договору позики, позичальник підтвердив, що самостійно перед укладанням договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті Товариства, проєктом договору, та з ними погоджується.
Посилається на те, що 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» стає новим кредитором та отримує права вимоги по зобов'язанням та права грошових вимог до боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 25 від 20.06.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18 166,20 грн., з яких: 5 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 366,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позивач стверджує, що відповідач зобов'язання за договором позики не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилася зазначена заборгованість. При цьому з моменту отримання права вимоги до відповідача ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 79546331 від 24 січня 2024 року в сумі 18 166,20 грн., з яких: 5 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 366,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Процесуальні дії суду
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.
Згідно відповіді № 1396221 від 20 травня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 21 травня 2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому в позовній заяві просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судових засіданнях 10 червня 2025 року, 01 липня 2025 року 2025 року позов визнав частково, погодився лише на суму заборгованості у розмірі 5 800,00 грн.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 10 червня 2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «Універсалбанк» інформацію, що містить банківську таємницю, яка стосується ОСОБА_1 .
Відзив на позовну заяву відповідач не надав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 24 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79546331, відповідно до якого Товариство надало позичальнику позику у розмірі 5 800,00 грн., строком на 30 днів, процентна ставка 2,50% (базова день).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/16/21, відповідно до якого ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» стало новим кредитором та отримало права вимоги по зобов'язанням та права грошових вимог до боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 25 від 20.06.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ураховуючи додаткові угоди до нього та акт прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників №25 від 20.06.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18 166,20 грн., з яких: 5 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 366,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до розрахунку заборгованості борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 18 166,20 грн.
Відповідно до довідки від 30.06.2025 року № БТ/Е-6596, наданої АТ «Універсалбанк», на ім1я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 .
Номер телефону, на якій відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 24.01.2024 року до 27.01.2024 року - +380680427460.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.
Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Судом враховано, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за договором позики виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Обставина отримання кредитних коштів у розмірі 5 800,00 грн підтверджена в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 , який також визнав, що отримував одноразовий ідентифікатор для укладення договору.
Крім того, відповідач зазначив, що кошти у борг брав для проведення медичної операції, проте натрапив на шахрая, який його ошукав.
Отже, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконував, у результаті чого станом на 24 січня 2024 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 18 166,20 грн., з яких: 5 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 366,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Наявність заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 79546331 від 20.06.2024 року та реєстром боржників до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року.
Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом, оскільки такий не спростовано відповідачем.
Суд критично ставиться до посилань відповідача, що заборгованість у розмірі 5 800,00 грн за тілом кредиту він визнає, натомість заборгованість за відсотками просить не стягувати, оскільки порядок нарахування відсотків передбачено умовами договору позики, який був укладений, зокрема, відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/16/21, відповідно до якого ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» стало новим кредитором та отримало права вимоги по зобов'язанням та права грошових вимог до боржників.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов в повному обсязі.
З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до якого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно задовольнити та стягнути з останнього на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 18 166,20 грн., з яких: 5 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 366,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265,280 ЦПК України, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики №2771499 від 24 січня 2024 року в розмірі 18 166 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят шість) гривень 20 копійок, з яких:
5 800 (п'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу;
12 366 (дванадцять тисяч триста шістдесят шість) гривень 20 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя А. В. Рябчун