Рішення від 02.07.2025 по справі 307/2091/25

Справа № 307/2091/25

Провадження № 2/307/731/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В., з участю секретаря судового засідання Половко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 24 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24.03.2024-100002708, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 10 000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 63 дні. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав і станом на 25 травня 2025 року, його заборгованість перед позивачем становить 10000,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Разом з тим відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 4000 грн. від 16.04.2025, на суму 8200 грн. від 15.05.2024, на суму 2500 грн. від 25.05.2024, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.

Що є підтвердженням існування такого боргу. Такий висновок кореспондує із позицією Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зазначено, щодо дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть належати визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 24.03.2024-100002708, укладеним 24 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та ОСОБА_1 в сумі 10000 грн. 00 коп. та судові витрати.

Ухвалою суду від 13.06.2025 року відкрито провадження по справі та призначено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві просить справу розглянути у його відсутності, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, не подав відзиву на позов, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24.03.2024-100002708 шляхом підписання електронним цифровим підписом Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки на отримання кредиту.

Відповідно до умов договору ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачці кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 63 днів - до 25.05.2024, зі сплатою відсотків.

За умовами Договору, Процентна ставка "Економ"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.???

Неустойка - 250 гривень за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 6.1 Договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитора готівкою або перерахування на рахунок Кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії- не пізніше термінів, вказаних у Заявці, б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором- негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за Договором Кредитор залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка невід'ємною частиною даної оферти.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 24.03.2024, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), які містять електронний підпис відповідача.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що заявка до кредитного договору підписана відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е124.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Оскільки, у наявних в матеріалах справи копії заявки відповідача та підтвердження кредитного договору, Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти ), наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, графік платежів, вказана заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні умови кредитного договору.

Станом на 25 травня 2025 року, його заборгованість перед позивачем становить 10000,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., що підтверджено Довідкою- розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 24.03.2024-100002708 від 24.03.2024 уповноваженого співробітника ТОВ "Споживчий центр".

Разом з тим відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 4000 грн. від 16.04.2025, на суму 8200 грн. від 15.05.2024, на суму 2500 грн. від 25.05.2024, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.

Що є підтвердженням існування такого боргу. Такий висновок кореспондує із позицією Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зазначено, щодо дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть належати визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Заперечень щодо розрахунку суми заборгованості від відповідачки не надійшло.

У відповідності до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від ТОВ "Споживчий центр" грошових коштів не повернув, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10000,00 гривень.

За таких обставин, позов ТОВ "Споживчий центр" є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

Керуючись ст. ст.141, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, суму боргу за кредитним договором № 24.03.2024-100002708 від 24.03.2024 року, в розмірі 10000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Чопик В.В.

Попередній документ
128549021
Наступний документ
128549023
Інформація про рішення:
№ рішення: 128549022
№ справи: 307/2091/25
Дата рішення: 02.07.2025
Дата публікації: 03.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.08.2025)
Дата надходження: 12.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
02.07.2025 09:20 Тячівський районний суд Закарпатської області