Справа № 243/3939/25
Провадження № 2-о/243/86/25
27 червня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Національний банк України про визнання спадщини відумерлою,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Національний банк України про визнання спадщини відумерлою. В обґрунтування заяви, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона зайняла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 400 000 грн. Згідно наданої розписки, відповідач зобов'язувався повернути вищезазначені грошові кошти, а також відсотки в сумі 400 000 грн., всього 800 000 грн. до 01.09.2023 року. У зазначені в розписки строки, відповідач грошові кошти їй не повернув. Згідно відомій заявнику інформації, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час, померлому ОСОБА_2 на правах власності належать грошові кошти в сумі 300 000 грн. 00 коп., які перебувають на рахунках в банківських установах. Найменування банківської установи заявнику не відомо. Спадкова справа до теперішнього часу в нотаріальних органах не відкрита. Отже, майно померлого ОСОБА_2 має бути визнано відумерлою спадщиною.
У зв'язку з чим, просить суд визнати спадщину померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді: грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок, які перебувають на рахунку померлого в банківській установі.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій просить суд слухати справу у її відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Національного банку України в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав пояснення, в якому зазначив, що проти заявлених вимог заперечують, виходячи з того, що відповідно до частини другої статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Орган місцевого самоврядування до участі у справі не залучено. Заявник посилається на смерть боржника. Проте, за інформацією Міністерства юстиції України, за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Луганської області, не виявлено. Також заявник посилається на наявність розписки, за якою відповідач зобов'язувалася повернути вищезазначені грошові кошти. Зазначена розписка до заяви не долучена. Крім того, як вбачається з тексту заяви розписка була надана жінкою, а боржником зазначено чоловіка. До того ж, не зазначено про відповідача по якій справі йдеться мова.
Заявник зазначає, що: померлому ОСОБА_2 на правах власності належать грошові кошти в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок, які перебувають на рахунках в банківських установах; спадкова справа до теперішнього часу в нотаріальних органах не відкрита; перед смертю померлий проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що і є місцем відкриття спадщини. Зазначена інформація не підтверджена доказами, а тому не може бути прийнята судом до уваги. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав для відкладення судового засідання судом у відповідності до положень статті 223 ЦПК України не встановлено.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно листа № 9179/0/290/25/13 від 10.04.2025 департамент Міністерства соціальної політики України повідомив, що станом на 08.04.2025 року, згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З витребуваних за клопотанням заявника доказів, судом встановлено, що згідно листа № 178/09.1-04-06/1790 від 19.05.2025 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції повідомляє про відсутність в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та чернівецької областей актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно листа № 17108/19934-1-25/15.5 від 23.05.2025 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляє, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Луганської області, не виявлено. Перевірку наявності актового запису про смерть здійснено за період з 01.01.2018 по теперішній час.
Згідно листа № 17015/19934-1-25/15.1 від 23.05.2025 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляє, що за результатами перевірки за відомостями державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено. Перевірку наявності актового запису про смерть здійснено за період з 01.01.2018 по теперішній час.
Згідно листа № 22821/06.9-44 від 26.05.2025 Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомляє, що за результатами перевірки по поточній та поновленій державній реєстрації актового запису про смерть за період з 01.01.2018 по 22.05.2025 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено.
Згідно листа № 16250/8.1-25/вх.17122/8-25 від 26.05.2025 Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київа) повідомляє, що проведеною перевіркою у відділах державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва, Київської, Черкаської, Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено.
Згідно листа № 73473/83994-22-25/37.1 від 23.05.2025 Міністерство юстиції України щодо надання інформації зі Спадкового реєстру та витребування копії актового запису про смерть ОСОБА_2 повідомило, що Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 не передбачено повноважень Міністерство юстиції України щодо збирання та надання інформації стосовно вчинення нотаріусами України будь-яких видів нотаріальних дій, щодо осіб та їх майна, в тому числі що міститься в Спадковому реєстрі. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію, зокрема народження фізичної особи та її походження, смерті тощо.
Згідно листа № 18-0008/39620 від 22.05.2025 Національний банк України повідомив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Національного банку України не обслуговується, рахунки йому не відкривались. Фізичні особи у Національному банку не обслуговуються. Банки самостійно, без участі Національного банку, відкривають рахунки своїм клієнтам та здійснюють їх розрахунково-касове обслуговування. При цьому, ведення реєстру власників рахунків банків, не належить до функцій Національного банку.
Згідно листа № 0025800/14428-25 від 02.06.2025 Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» повідомило, що ОСОБА_2 в запитуваний проміжок часу не був клієнтом АТ «Укрексімбанк».
Згідно листа № 7116-БТ-32.3/2025 від 28.05.2025 АТ «СЕНС БАНК» повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є клієнтом Банку, рахунки на його ім'я в АТ «СЕНС БАНК» не відкривались.
Згідно листа № 81-15-9/6787 від 29.05.2025 АТ «Райффайзен Банк» повідомило, що на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - рахунків не знайдено.
Згідно листа № КНО-07.8.5/6883БТ від 27.05.2025 АТ «Перший український міжнародний банк» повідомило, що станом на 26.05.2025 р. в банку відсутні рахунки на ім'я ОСОБА_2 .
Згідно листа № 73-1-1/3032-БТ від 27.05.2025 АТ «ОТП БАНК» повідомило про відсутність відкритих рахунків стосовно ОСОБА_2 .
Згідно листа № БТ/Е-4528 від 28.05.2025 АТ «УНІВЕРСАЛ » повідомило, що на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у Банку не були відкриті карткові рахунки.
Згідно листа № 20.1.0.0.0/7-2025028/0079 від 30.05.2025 АТ «А-БАНК» повідомило, що у громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні відкриті картки/рахунки в АТ «А-БАНК».
Згідно листа № 515/41/2025 від 02.06.2025 АБ «УКРГАЗБАНК» повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є та не був клієнтом АБ «УКРГАЗБАНК».
Згідно листа № 2663 від 30.05.2025 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомило, що в станом на 3.05.2025 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відсутні банківські рахунки відкриті/закриті на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно листа № 21730/47.7 від 02.06.2025 АТ «ТАСКОМБАНК» повідомило, що ОСОБА_2 рахунки в АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 27.05.2025 не відкривались.
Згідно листа № 31-4-01/12/1089 від 30.05.2025 АТ «УКРСИББАНК» повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в облікових системах Банку не знайдено, відкриті рахунки та залишки коштів відсутні.
Згідно листа № 33/001/16200/2025 від 05.06.2025 ПАТ АБ «Південний» повідомило, що рахунків на ім'я ОСОБА_2 , в базі даних Публічного Акціонерного Товариства Акціонерного Банку «Південний» не виявлено.
Згідно листа № 86-3220бт/25 від 09.06.2025 АТ «КРЕДОБАНК» повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в АТ «КРЕДОБАНК» не обслуговується та не обслуговувався, відкриті/закриті рахунки відсутні.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 1 ч. 2 ст.16 ЦК України відноситься, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою (п. 8 ч. 2ст. 293 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч.1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Положеннями частини першої ст. 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 цього Кодексу. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст. 1283 цього Кодексу.
Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини (ст. 334 ЦПК України).
У заяві про визнання спадщини відумерлою, відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Частиною 3 ст. 1277 ЦК України передбачено, що спадщина визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Тобто, на підставі цієї норми закону територіальна громада виступає як правонаступник в порядку відумерлості, до якої переходить відумерле майно у власність, щодо якого не виявилося спадкоємців.
Відповідно до вимог ст.338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 199/353/17-ц (провадження № 61-46195св18), від 20 січня 2021 року у справі № 644/3546/17 (провадження № 61-22990св19) .
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи вищевикладене, надаючи оцінку наданим до суду доказам, судом не встановлено факту відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, відомостей щодо спадкоємців зазначених в ч. 4 ст. 1268 ЦК України, та наявності спадкового майна у вигляді грошових вкладів.
Також, суд звертає увагу на те, що заявник стверджує в заявлених вимогах про наявність між ним та ОСОБА_2 договірних відносин у вигляді позики, однак в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано до суду жодного доказу на підтвердження заявлених вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Приймаючи викладене в цілому, суд доходить до висновку, що вимоги заявника в порушення приписів ч.1 ст. 81 ЦПК України не доведені та необґрунтовані належними доказами, за наслідком чого, приймаючи що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою слід відмовити.
Згідно з ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 89, 263-265, 273, 293, 334-338, 352-354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Національний банк України про визнання спадщини відумерлою, відмовити.
Повний текст рішення виготовлений 01.07.2025 року.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко