Єдиний унікальний номер 626/513/22
Номер провадження 22-ц/818/32/25
26 червня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року в складі судді Гусара П.І. у справі № 626/513/22 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати по договору оренди земельної ділянки,
У березні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який надалі уточнив, до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки, загальною площею 17,0943 га, кадастровий номер 6323385500:10:000:0174, що розташована на території Красноградського району Харківської області. З 23 лютого 2017 року до 03 листопада 2022 року зазначена земельна ділянка знаходилася в оренді у ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2, який був розірваний за рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 24 листопада 2021 року у справі № 626/1496/21, яке набрало законної сили 03 листопада 2022 року.
Пунктом 9 договору оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2 визначено розмір орендної плати, який вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 31 697,67 грн на рік з періодом виплати з 01 серпня до 31 грудня. Відповідно до пункту 10 цього договору орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня кожного року.
Інформація про умови договору оренди від 08 грудня 2016 року № 2, зокрема щодо порядку та умови сплати орендної плати, зафіксована також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Водночас орендар ФОП ОСОБА_3 не сплатив йому орендну плату відповідно до умов договору оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2 за: 2019 рік - 31697,67 грн, 2020 рік - 31 697,67 грн, 2021 рік - 31 697,67 грн, з 01 січня 2022 року до 01 листопада 2022 року - 26 414,72 грн. Всього сума боргу становить 121 507,73 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 на його користь заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2 у сумі 121 507,73 грн, а також судові витрати.
Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнено з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість у сумі 121 507,73 грн зі сплати орендної плати за 2019, 2020, 2021 роки, з 01 січня 2022 року до 01 листопада 2022 року за договором оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2 та судові витрати у розмірі 1 215,07 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не сплачував позивачу орендну плату за умовами договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2016 року № 2, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 24 листопада 2021 року у справі № 626/1496/21, тому наявні підстави для задоволення позову.
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 залишено без задоволення, а заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом встановлено факт несплати відповідачем орендної плати у період з 2019 року до 2022 року, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ФОП ОСОБА_3 про те, що він наперед сплатив ОСОБА_4 як представнику ОСОБА_2 всю суму орендної плати за весь час оренди земельної ділянки.
Суд зазначив, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 20 січня 2021 року у справі № 626/1264/20, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 липня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти за оренду земельної ділянки у сумі 65 392,66 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у позові про стягнення безпідставно набутих коштів у вигляді орендної плати, отриманої від ФОП ОСОБА_3 за весь час оренди земельної ділянки, суд у справі № 626/1264/20 послався на відсутність доказів отримання таких коштів ОСОБА_4
ФОП ОСОБА_3 також не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наперед сплаченої ОСОБА_4 всієї суми орендної плати і у суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалося питання про права та обов'язки ОСОБА_4 , а тому суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України дійшов висновку про закриття апеляційного провадження.
Апеляційний суд зазначив, що оскаржуваним рішенням вирішено спір між орендарем ФОП ОСОБА_3 та орендодавцем ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за 2019 - 2021 роки, з 01 січня 2022 року до 01 листопада 2022 року за договором оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2. Зазначене рішення не містить висновків про права чи обов'язки ОСОБА_4 як представника ОСОБА_2 на підставі довіреності від 19 грудня 2011 року.
Матеріали справи не містять відомостей про наявність у ОСОБА_4 суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2.
Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2024 року касаційне провадження за заявою ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ФОП ОСОБА_3 закрито.
Касаційні скарги ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року, постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишено без змін.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання зі сплати орендної плати за спірний період відповідно до умов договору оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_4 , то рішенням суду першої інстанції вирішено спір між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФОП ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 08 грудня 2016 року № 2, оскаржуване рішення не містить висновків про його права та обов'язки як представника ФОП ОСОБА_3 на підставі довіреності від 19 грудня 2011 року, а тому зважаючи, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яким не вирішувалось питання про його права та обов'язки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Оскільки заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не було переглянуто в апеляційному порядку, суд не вбачав підстав для розгляду касаційної скарги вказаної особи.
06 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення впливає на його права, оскільки саме він, а не ОСОБА_2 є вигодонабувачем за договором оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року, який має право на отримання орендної плати за вказаним договором протягом всього строку його дії. Зазначені обставини встановлено постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 626/2904/21, відповідно до якої з ФОП ОСОБА_3 на його користь стягнуто 15 000 грн заборгованості по орендній платі за період 2019 - 2021 роки по договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року.
Вказаними рішеннями встановлено, що 10 березня 2017 року сторонами договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року була укладена додаткова угода, якою його визначено вигодонабувачем за вказаним договором оренди землі, на користь якого сплачується орендна плата.
Сторони дійшли згоди припинити всі грошові зобов'язання орендаря - ФОП ОСОБА_3 перед орендодавцем - ОСОБА_2 щодо сплати орендної плати за весь строк оренди шляхом прощення всього боргу зі сплати всієї орендної плати.
Угода набула чинності , а тому ФОП ОСОБА_3 не має грошових зобов'язань зі сплати орендної плати по договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року перед ОСОБА_2 .
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 26 червня 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_2 отримав 30 січня 2025 року в електронному кабінеті (том 3, а.с.216).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 отримав 01 лютого 2025 року (том 3, а.с.223).
Адвокат Сімейко Артур Миколайович - представник ФОП ОСОБА_3 отримав 30 січня 2025 року в електронному кабінеті (том 3, а.с.216).
ОСОБА_4 отримав 01 лютого 2025 року (том 3, а.с.220).
ОСОБА_1 отримав 01 лютого 2025 року (том 3, а.с.221).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід закрити, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 19 грудня 2011 року ОСОБА_2 видав довіреність строком на двадцять років, тобто до 19 грудня 2031 року, якою уповноважив ОСОБА_5 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких органах, установах чи організаціях незалежно від їх підпорядкування чи форм власності, а саме: орендувати земельну ділянку, площею 17,0943 га, що належить на підставі державного акта 1V-XP№005443, виданого Красноградською районною державною адміністрацією Харківської області 30 серпня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 445, кадастровий номер 6323385500:10:000:0174; одержувати сільськогосподарську продукцію чи гроші згідно з цими державними актами на право власності на земельну ділянку чи технічну документацію з правом посвідчувати договори оренди земельної ділянки чи їх розірвання у приватному, державному чи іншому підприємстві та фізичної особи (том 1, а.с. 192 -193).
08 грудня 2016 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6323385500:10:000:0174, власником якої є ОСОБА_2 , строком на 15 років (том 1, а.с. 6-10).
Відповідно до пункту 5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 633 953,40 грн з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01 січня 2017 року.
Згідно з пунктами 9, 10 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 31 697,67 грн, період виплати з 1 серпня до 31 грудня. Орендна плата вноситься у строк, не пізніше 31 грудня кожного року.
Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів від 22 лютого 2020 року № 20-40-52-08-35 станом на 27 лютого 2020 року інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2019 року до 4 кварталу 2019 року відсутня (а.с.17).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27 квітня 2021 року № 213/20-40-58-01-23 станом на 23 березня 2021 року інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2020 року до 4 кварталу 2020 року відсутня (том 1, а.с. 18).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 04 лютого 2022 року № 2016-22-00018 та від 05 грудня 2022 року № 2016-22-01423 вбачається, що станом на 02 лютого 2022 року за період з 1 кварталу 2021 року до вересня 2022 року позивач отримував заробітну плату (том 1, а.с. 19, 89).
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06 червня 2019 року, уточненим ухвалою цього ж суду від 06 червня 2019 року про виправлення арифметичної помилки, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Розірвано Договір оренди земельної ділянки № 2 від 08 грудня 2016 року, плошею 17,0943 га (кадастровий номер 6323385500:10:000:0174), що розташована на території Піщанської сільської ради Красноградського району Харківської області, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі довіреності від 19 грудня 2011 року в інтересах ОСОБА_2 .
Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 58 704 грн 91 коп. та 1 379 грн 59 коп. судового збору (том 1, а.с. 139-143).
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06 червня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2305 грн 20 коп. судового збору (том 1, а.с. 144-149).
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 липня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти від оренди земельної ділянки площею 17,0943 га, кадастровий номер 6323385500:10:000:0174, що розташована на території Піщанської сільської ради Красноградського району Харківської області, у сумі 65392 грн 66 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 653 грн 76 коп (том 1, а.с. 158-164, 165-171).
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 24 листопада 2021 року, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, у справі № 626/1496/21 розірвано договір від 08 грудня 2016 року № 2 оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6323385500:10:000:0174, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 (том 1, а.с. 42-52, 53-59).
Відповідно до вказаного судового рішення підставою для розірвання договору оренди стало систематичне порушення умов договору оренди, а саме, несплата орендної плати за 2019-2020 роки.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині 1 статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини 1 статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства особа, яка не брала участі у справі, може подати апеляційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про її права, свободи або про її обов'язки, тобто безпосередньо встановлено, змінено або припинено права або обов'язки цієї осіб.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв'язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов'язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв'язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.
Судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов'язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов'язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних праві обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17.
У пункті 3 частини 1 статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Тобто, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до додаткової угоди від 10 березня 2017 року до договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року він є вигодонабувачем та орендна плата за спірним період має стягуватись саме на його користь, а не ОСОБА_2 , як визначено оскаржуваним заочним рішенням. Також зазначав, що обставини правомірності вказаної угоди щодо зміни отримувача орендної плати були встановлені судовим рішенням у справі № 626/1166/23.
Відповідно до додаткової угоди від 10 березня 2017 року до договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року ОСОБА_4 , діючий на підставі довіреності, посвідченої 19 грудня 2011 року приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І., реєстр № 1989, від імені та в інтересах ОСОБА_2 (орендодавець) з одного боку та ФОП ОСОБА_3 (орендар), з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року про таке, зокрема:
- п. 1.1. Викладено п. 8 Договору в наступній редакції:
8. Договір укладено на 35 повних календарних років та 23 дня, рахуючи з дня, наступного за днем підписання цього договору, а саме договір укладено на строк з 09 грудня 2016 року по 31 грудня 2051 року включно, незалежно від дати державної реєстрації цього договору. Рік оренди за цим договором збігається з календарним роком. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
- п. 1.2. Доповнений розділ «Орендна плата» Договору новими пунктами 9-1, 9-2, 9-3, а пункти 9, 10 та 11 викладені в новій редакції:
9. За взаємною згодою та домовленістю сторін орендна плата за один повний календарний рік оренди складає 5000 грн. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі шляхом видачі готівкових коштів або шляхом здійснення безготівкового перерахунку. Розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися також у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
10. Сторони, керуючись приписами ст. 636 ЦК України дійшли взаємної згоди про те, що орендна плата, передбачена умовами цього Договору, сплачується на користь ОСОБА_1 , який є вигодонабувачем за цим договором.
11. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на користь вигодонабувача у строки, передбачені цим Договором та додатковими угодами до нього.
ІІ. Враховуючи, що орендна плата за 23 дні 2016 року, за 2017 та 2018 роки була фактично сплачена до дня підписання цієї додаткової угоди, сторони дійшли згоди, що умови розділу «Орендна плата» Договору в редакції цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, починаючи з 01 січня 2019 року.
Орендна плата, яка була сплачена раніше у розмірі, встановленому сторонами до внесення цією Додатковою угодою до розділу «Орендна плата» Договору, перерахунку не підлягає.
ІІІ. Орендна плата, передбачена умовами Договору, в тому числі з урахуванням змін, внесених цією Додатковою угодою до розділу «Орендна плата» Договору, сплачується на користь вигодонабувача ОСОБА_1 в наступні строки: за 2019-2021 роки - одним платежом в строк до 01 вересня 2021 року; за 2022-2051 - одним або кільками платежами у строк до 31 грудня 2051 року.
V. Ця додаткова угода складена в трьох оригінальних примірниках (сторонам та вигодонабувачу), які мають однакову юридичну силу, є невід'ємною частиною договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року, набирає чинності зі дня її підписання Сторонами, але умови розділу «Орендна плата» Договору, в редакції цієї Додаткової угоди, застосовуються до відносин Сторін, починаючи з 01 січня 2019 року (том 3, а.с 170).
Також, Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 13 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15000 грн заборгованості по орендній платі та 908 грн судового збору, а всього 15908 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15000 грн заборгованості по орендній платі та 908 грн судового збору, а всього 15908 грн 00 коп.
Відповідно до вказаного рішення, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 10 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 було укладена додаткова угода по договору оренди землі № 2 від 08 грудня 2016 року, пунктом 9 якої передбачено, що орендна плата за один календарний рік складає 5000 грн. Вигодонабувачем за даною додатковою угодою виступає позивач - ОСОБА_1 . Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договорів оренди в частині своєчасної сплати орендної плати за 2019-2021 рік, суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15000 грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 реалізував своє право на захист своїх прав як вигодобувача у іншому судовому провадженні, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав вважати, що заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року було порушено права на отримання орендної плати за спірним правочином.
Отже, судова колегія вважає, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
За таких обставин апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року має бути закрито.
На підставі викладеного, керуючись ст. 362, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 квітня 2023 року в складі судді Гусара П.І. у справі № 626/513/22 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати по договору оренди земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 01 липня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова