Справа № 629/4430/25
Провадження № 1-кс/629/1145/25
30 червня 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025221110000545 від 01.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Надеждівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України, -
встановив:
Старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 слідчий вказує, що у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час та місці у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи всупереч вимогам статей 7, 8, 12, 13, 27, 36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.05.2025, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, який відповідно до Списку N? 1 Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N? 770 від 06.05.2000 є наркотичним засобом та рослинами, обіг яких обмежено, з метою його подальшого незаконного збуту іншим особам.
Так, 23.05.2025, ОСОБА_5 , приблизно о 19:58, перебував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , зберігаючи при собі наркотичний засіб - канабіс, з метою його подальшого незаконного збуту. Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 , який виступав під вигаданими анкетними даними під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, та прийняв від нього замовлення на придбання наркотичного засобу - канабіс. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 ,перебуваючи на вищевказаній місцевості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, передав ОСОБА_7 з зіп-пакет з наркотичним засобом - канабіс, після чого отримав від ОСОБА_7 гроші в сумі 800 (вісімсот) гривень, як плату за вищевказаний наркотичний засіб.
Таким чином, ОСОБА_5 за 800 (вісімсот) гривень продав ОСОБА_7 , тобто незаконно збув, наркотичний засіб - канабіс, що віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 5,4425 грам.
01.05.2025 дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221110000545, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
27.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, не працює, враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати домашній арешт. ОСОБА_5 вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав, зазначив, що шкодує про вчинене. Адвокат зазначив, що в клопотанні вказані бездоказові ризики, ОСОБА_5 вину визнав, щиро покаявся, співпрацює з органом досудового розслідування, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір пенсійного віку, постійне місце мешкання, неофіційно працює, також просила врахувати стан здоров'я, а саме отримання черепно мозкової травми.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п.48).
При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, є обґрунтованою.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження, що у свою чергу дає підстави для застосування до ОСОБА_5 одного з запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 , має дружину та двох неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а саме за ч. 1 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від 4 до 8 років, його вік, наявність постійного місця проживання, а також, враховуючи що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та приймаючи до уваги недоведеність прокурором недостатності застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, що передбачено кримінальним процесуальним законом України та ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна зробити висновок, що цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, про необхідність застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання.
Керуючись ст.ст.177,182,183,194,369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025221110000545 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025221110000545 від 01.05.2025, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати вищевказане житло цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) цілодобово не залишати місце проживання - АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
4) не відлучатися за межі м. Лозова, Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ч.5 ст.181 КПК України, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 , визначити до двох місяців тобто до 30.08.2025 року.
Копію даної ухвали негайно направити для виконання Лозівському РВП ГУНП в Харківській області, слідчому ОСОБА_6 , прокурору ОСОБА_3 до відома та вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_8