621/3684/23
1-кп/621/60/25
іменем України
02 липня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднані в одне кримінальні провадження № 12023226310000107, № 12023221260000530, № 12024221260000524 за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Комсомольське Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, з 25.12.2023 призначений на посаду розвідника 2 відділення (БРМ-1К) взводу спостереження розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , судимий вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.05.2025 за частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України до штрафу в розмірі 1 700 грн 00 коп.,
у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,
1. 01 вересня 2023 року близько 21:30 години, в умовах дії воєнного стану на території України, який введено із 05:30 години 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX), продовженого Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, з 05:30 години 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, ОСОБА_10 перебував у приміщенні магазину "Посад" в с-щі (нині місто) Слобожанське Чугуївського району Харківської області по вул. Ціолковського (нині Європейська), 22, де побачив ОСОБА_12 , у якого в кишені шортів знаходився мобільний телефон, після чого у ОСОБА_10 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону, належного ОСОБА_12 .
Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_10 перебуваючи за вище зазначеною адресою, переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_12 мобільний телефон "Realme C30s", б/в, вартістю 3 292 грн 20 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Зазначеними діями ОСОБА_10 вчинив в умовах воєнного стану таємне викрадення чужого майна.
2. 17 листопада 2023 року близько 14:00 години, в умовах дії воєнного стану на території України, який введено із 05:30 години 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовженого Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, з 05:30 години 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, ОСОБА_10 зустрів поблизу будинку № 16 по вул. Спортивній в с-щі (нині місто) Слобожанське Чугуївського району Харківської області, раніше знайомого ОСОБА_8 , у якого в кишені штанів знаходився мобільний телефон, після чого у ОСОБА_10 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону, належного ОСОБА_8 .
Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_10 скориставшись тим, що ОСОБА_8 був неуважним, переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав належний ОСОБА_8 мобільний телефон "Motorolla E13", вартістю 3 350 грн 70 коп., з сім-картою мобільного оператора "Vodafone", вартістю 125 грн 00 коп., та силіконовим чохлом, вартістю 152 грн 70 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3 628 грн 40 коп.
Зазначеними діями ОСОБА_10 вчинив повторне, в умовах воєнного стану таємне викрадення чужого майна.
3. Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_10 , зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь- яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_10 , був зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.
ОСОБА_10 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , призваний по мобілізації відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №102 від 25.12.2023, діючи в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_9 за наступних обставин.
Так, 16 липня 2024 року близько 23:00 години ОСОБА_10 прийшов до квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання його знайомої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де також перебувала і його співмешканка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час перебування в приміщенні квартири за вищевказаною адресою між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 виникла сварка на побутовому ґрунті, під час якої ОСОБА_10 почав хапати руками ОСОБА_9 за верхній одяг та волосся, намагаючись силоміць виволокти її з приміщення вказаної квартири у під'їзд будинку. Після того, у процесі сварки, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 перемістились з приміщення вказаної квартири до коридору під'їзду будинку, де у ОСОБА_10 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_9 та, перебуваючи позаду неї, здійснив стискання в області шиї ОСОБА_9 ліктем у згині своєї правої руки, від чого ОСОБА_9 втратила рівновагу і присіла, обпершись спиною до коробу вхідних дверей квартири ОСОБА_13 .
Далі, продовжуючи реалізовувати зазначений злочинний умисел, ОСОБА_10 стоячи у безпосередній близькості до ОСОБА_9 , діючи умисно, зі значною силою наніс один удар лівою ногою ОСОБА_9 по обличчю з лівої сторони в ділянку щелепи, чим спричинив останній середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді травматичного двобічного перелому нижньої щелепи у ділянках лівого кута та тіла між 42, 43 зубами.
Зазначеними діями ОСОБА_10 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_10 під час судового розгляду частково визнав себе винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
По першому епізоду обвинувачений ОСОБА_10 показав, що зустрів потерпілого ОСОБА_12 коли він виходив з магазину "Посад". ОСОБА_12 був п'яний, одягнений в шортах, в кишені лежав його мобільний телефон. Вирішивши, що у ОСОБА_12 телефон можуть викрасти, він непомітно витягнув цей мобільний телефон. Після події він зустрічався з ОСОБА_12 і сплатив йому 3 500 грн 00 коп., а він в свою чергу віддав коробку з-під телефону.
По другому епізоду обвинувачений ОСОБА_10 показав, що зустрів у дворі ОСОБА_8 , який мав спантеличений вигляд. Скориставшись неуважністю ОСОБА_8 , він витягнув у нього з кишені мобільний телефон.
В обох випадках він не мав корисливого мотиву, а лише бажав спонукати ОСОБА_12 і ОСОБА_8 бути більш уважними щодо збереження належних їм мобільних телефонів.
По третьому епізоду обвинувачений ОСОБА_10 показав, що на той час його співмешканка ОСОБА_9 познайомилась з поганою компанією, де були наркозалежні особи, і перебувала у квартирі знайомої. Він вирішив піти і забрати ОСОБА_9 додому, але вона не хотіла йти, тому він її вдарив спричинивши тілесні ушкодження.
З приводу вчинених кримінальних правопорушень шкодує. Просив врахувати, що він передав ОСОБА_12 3 000 грн на відшкодування шкоди, а мобільний телефон ОСОБА_8 того ж дня він видав працівникам поліції.
Крім показань обвинуваченого ОСОБА_10 , його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується у повному обсязі наступними доказами, які є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності та взаємозв'язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
Щодо епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_12 .
Потерпілий ОСОБА_12 показав, що того дня він зі своїм знайомим зайшли до магазину, де зустріли обвинуваченого ОСОБА_10 , спілкувались з ним короткий проміжок часу, після чого він виявив відсутність мобільного телефону. З приводу вказаних обставин звернувся до поліції із заявою. Після написання заяви, обвинувачений ОСОБА_10 зізнався йому у крадіжці і відшкодував 3 000 грн 00 коп.
Так, даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.09.2023 підтверджується, що ОСОБА_12 повідомив про крадіжку мобільного телефону "Realme C30s" (т. 4 а. п. 159).
Даними копій індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту та застави № 2300308257 від 07.09.2023, та додаткової угоди № 383669 від 13.09.2023, підтверджується, що ОСОБА_14 отримав 2 300 грн 00 коп., під заставу мобільного телефону "Realme C30s", на загальний строк 13 днів. Вказані документи в подальшому постановою слідчого від 18.09.2023 визнані речовими доказами (т. 4 а. п. 161-163).
Свідок ОСОБА_14 показав, що придбав за 500 гривень у обвинуваченого ОСОБА_10 мобільний телефон (наче Самсунг) не робочий, але не зміг його відремонтувати і продати його, після чого видав цей телефон працівникам поліції.
Свідок ОСОБА_15 показав, що він з потерпілим ОСОБА_12 прийшли до магазину, де зустріли ОСОБА_10 та поблизу терміналу в приміщенні магазину вони проходили поряд, потім ОСОБА_12 виявив відсутність свого мобільного телефону.
Під час отримання тимчасового доступу до речей і документів, проведеного 22.09.2023, на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 21.09.2023, у приміщенні відділення № 274 ПТ "Климчук і компанія "Ломбард Капітал", розташованому в м. Харкові по вул. Пушкінській (нині Григорія Сковороди), 67/69, було виявлено та вилучено належний ОСОБА_12 мобільний телефон "Realme C30s", який в подальшому було визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області (квитанція № 486), а також за іншим провадженням передано на зберігання 2 сувенірні купюри номіналом по 1000 гривень та ватні палички зі змивами (т. 4 а. п. 185-191).
Відповідно до протоколу огляду предметів від 13.09.2023, у приміщенні поліцейської станції, розташованої в с-щі (нині місто) Слобожанське Чугуївського району Харківської області, було здійснено огляд коробки від мобільного телефону "Realme C30s", на коробці зазначені IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , яку в подальшому визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_12 (т. 4 а. п. 172-175).
Під час слідчого експерименту 18.09.2023 обвинувачений ОСОБА_10 показав про обставини викрадення майна ОСОБА_12 (т. 4 а. п. 160, 176-178).
Висновком судової товарознавчої експертизи № 4228/23 від 18.09.2023 підтверджується розмір матеріальної шкоди - 3 292 грн 20 коп., завданої викраденням майна потерпілого ОСОБА_12 , яке вчинив ОСОБА_10 . Процесуальні витрати для проведення експертизи склали 260 грн 00 коп. (т. 4 а. п. 166-171).
Щодо епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_8 показав, що обставин правопорушення цілком не пам'ятає. Він у 2023 році звертався до поліції із заявою про викрадення мобільного телефону моторолла. Тоді, він зустрів ОСОБА_10 біля свого будинку. Вони поспілкувались 3-4 хвилини, після чого він виявив відсутність свого мобільного телефону, який в подальшому йому був повернутий працівником поліції.
Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.11.2023 підтверджується, що ОСОБА_8 повідомив про крадіжку мобільного телефону "Motorolla E13" (т. 4 а. п. 112-114).
З протоколу огляду місця події від 17.11.2023, з фототаблицею, вбачається, що за адресою: вул. Дружби, 6, с-ще (нині місто) Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, ОСОБА_10 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон "Motorolla E13", у чорному чохлі з сім-карткою, який він викрав у ОСОБА_8 . Вилучений мобільний телефон з чохлом та сім-карткою було оглянуто, визнано речовими доказами, та них накладено арешт ухвалою слідчого судді від 21.11.2023, і передано на зберігання потерпілому ОСОБА_8 (т. 1 а. п. 118-135).
Крім того, у заяві від 17.11.2023 обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що добровільно видає мобільний телефон "Motorolla E13", який він викрав у ОСОБА_8 (т. 4 а. п. 118).
Даними протоколу огляду місця події від 18.11.2023 підтверджується обстановка на місці викрадення належного ОСОБА_8 мобільного телефону, а саме поблизу багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (т. 4 а. п. 115-117).
Під час слідчого експерименту 07.12.2023 обвинувачений ОСОБА_10 показав про обставини викрадення майна ОСОБА_8 (т. 4 а. п. 147-152).
Висновком судової товарознавчої експертизи № 5934/23 від 24.11.2023 підтверджується розмір матеріальної шкоди - 3 628 грн 40 коп., завданої викраденням майна потерпілого ОСОБА_8 , яке вчинив ОСОБА_10 . Процесуальні витрати для проведення експертизи склали 300 грн 00 коп. (т. 4 а. п. 138-143).
Щодо епізоду спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
17.07.2024 потерпіла ОСОБА_9 звернулася до відділу поліції №2 Чугуївського району Харківської області з заявою про вжиття заходів до ОСОБА_10 , який 16.07.2024 спричинив їй тілесне ушкодження (т. 4 а. п. 12).
Свідок ОСОБА_16 показала, що працює медичною сестрою і фельдшером швидкої допомоги, прибула на виклик, де оглянула потерпілу ОСОБА_9 , яку побив її колишній хлопець, удар їй був нанесений в щелепу. Тоді, потерпіла відмовилась від госпіталізації.
Свідок ОСОБА_17 показала, що в кінці липня 2024 року їй зателефонувала подруга дочки ОСОБА_9 , і повідомила, що обвинувачений ОСОБА_10 побив дочку. Тоді, викликали швидку. В подальшому, дочці зробили 3 операції. Крім того, дочка їй розповідала, що ОСОБА_10 і раніше бив її.
Даними протоколу огляду місця події від 30.10.2024 підтверджується обстановка на місці спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 , а саме у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_4 (т. 4 а. п. 78-82).
Під час слідчого експерименту 14.08.2024 потерпіла ОСОБА_9 показала на механізм заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_10 (т. 4 а. п. 20-29).
Відомостями листа директора КНП "Зміївська ЦРЛ" № 831 від 19.08.2024, копії історії хвороби, медичної карти стаціонарного хворого №4.3601, підтверджується, що потерпіла ОСОБА_9 20.07.2024 була оглянута лікарем-травматологом, і встановлено діагноз: Забій м'яких тканин лівої половини обличчя. Перелом нижньої щелепи. Та госпіталізована до КНП ХОР "Обласна клінічна лікарня" з діагнозом: Травматичний двобічний перелом нижньої щелепи у ділянці кута з лівого боку та у фронтальній ділянці (т. 4 а. п. 35, 37-60).
Під час слідчого експерименту 10.10.2024 обвинувачений ОСОБА_10 показав на механізм заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_9 (т. 4 а. п. 66-73).
Висновками судово-медичної експертизи № 12-14/173-Зм/24 від 16.08.2024, додаткової судово-медичної експертизи № 12-14/243-Зм/24 від 24.10.2024, підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_9 мали місце: травматичний двобічний перелом нижньої щелепи у ділянках лівого кута та тіла між 42, 43 зубами. Вказані вище тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, індивідуальні особливості якого своїй травмуючій поверхні не відобразилися, можливо внаслідок нанесення удару озутою ногою нападаючого, з місцем прикладання сили в область нижньої щелепи потерпілої, і могли утворитися в строк і за обставин, зазначених вище. По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження в своїй сукупності, що утворилися по єдиному механізму відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за тривалістю розладу здоров'я, характерні для даного виду травми та її тяжкості (згідно п. 2.2.1 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995). Виключена можливість утворення вищевказаних тілесних ушкоджень, при падінні ОСОБА_9 з висоти власного росту, або внаслідок самоспричинення, що не характерно для даного виду травми. Показання обвинуваченого ОСОБА_10 , надані під час слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілій ОСОБА_9 , і відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи (т. 4 а. п. 32, 33, 76, 77).
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_10 є винуватим:
- у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, і його дії суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
- в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, і його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким та тяжкими злочинами;
- обставину, що пом'якшує покарання, передбачену пунктом 2 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається часткове відшкодування шкоди, про що повідомив потерпілий ОСОБА_12 під час судового розгляду;
- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України;
- особу обвинуваченого, який на час вчинення кримінальних правопорушень вважався таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України, під час перебування цього кримінального провадження на судовому розгляді вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України, за яке засуджений до штрафу (т. 4 а. п. 88, 89, 202, 203, 205), під наглядом в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебував (т. 4 а. п. 83, 84, 200, 201); скарг на нього за місцем проживання не надходило (т. 4 а. п. 204), призваний 25.12.2023 за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 та самовільно залишив відповідну військову частину (т. 4 а. п. 85-87, 91-106, 199).
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкцій частини 4 статті 185 та частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України.
Частиною 1 статті 70 КК України передбачено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Оскільки ОСОБА_10 вчинив два епізоди корисливих злочинів у 2023 році, а потім у липні 2024 року вчинив злочин проти здоров'я особи, покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, належить визначити шляхом часткового складання призначених покарань.
З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить застосувати у відношенні ОСОБА_10 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу рахувати строк відбуття покарання, зарахувавши у строк відбутого покарання період з 13.12.2023 по 25.12.2023 (день призову за мобілізацією) перебування останнього під цілодобовим домашнім арештом, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Відповідно до статей 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_10 належить стягнути: 260 грн 00 коп. процесуальних витрат на залучення судового експерта ОСОБА_18 для проведення судово-товарознавчої експертизи № 4228/23 від 18.09.2023; 300 грн 00 коп. процесуальних витрат на залучення судового експерта ОСОБА_18 для проведення судово-товарознавчої експертизи № 5934/23 від 24.11.2023.
Застосований щодо речових доказів арешт на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 21.11.2023, належить скасувати.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року, яким ОСОБА_10 засуджений за частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України до штрафу у розмірі 1 700 грн 00 коп., належить виконувати самостійно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_10 винуватим у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
- за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців;
- за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців приєднати 6 (шість) місяців позбавлення волі, що є частиною покарання, призначеного за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, і остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
До набрання вироком законної сили застосувати у відношенні ОСОБА_10 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу, а саме 02.07.2025, рахувати строк відбуття покарання.
Відповідно до частини 7 статті 72 Кримінального кодексу України строк перебування ОСОБА_10 під цілодобовим домашнім арештомв період часу з 13.12.2023 по 25.12.2023 зарахувати до відбутого покарання із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року, яким ОСОБА_10 засуджено за частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України до штрафу у розмірі 1 700 грн 00 коп., - виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_10 560 (п'ятсот шістдесят) грн 00 коп. на користь судового експерта ОСОБА_18 на відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 4228/23 від 18.09.2023 та судово-товарознавчої експертизи № 5934/23 від 24.11.2023.
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 21.11.2023 арешт тимчасового вилученого майна.
Речові докази:
- мобільний телефон "Realme C30s", що переданий на зберігання до камери зберігання ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області (квитанція № 486), повернути потерпілому ОСОБА_12 ;
- 2 сувенірні купюри номіналом по 1000 гривень та ватні палички зі змивами, що передані на зберігання до камери зберігання ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області (квитанція № 486), - знищити;
- мобільний телефон "Motorolla E13", з сім-картою мобільного оператора "Vodafone" та силіконовим чохлом, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8 , вважати повернутими власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1