Справа № 346/3294/25
Провадження № 2-з/346/16/25
01 липня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Оринник Надія Сергіївна, про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Лисецька селищна рада Тисменицького району Івано-Франківської області, приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Шевчук Дмитро Валерійович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності та визнання права власності,-
30.06.2025 року позивач, в інтересах якої діє адвокат Оринник Н.С., звернулася до суду з названим позовом та вказаною заявою, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження: на земельну ділянку для обслуговування будівель та господарських споруд, що в АДРЕСА_1 , площею 0,0865 га, кадастровий номер 2610600000:27:002:0039; на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити приватному нотаріусу Коломийського районного нотаріального округу Шевчуку Д.В. вчиняти будь-які дії відносно спадкового майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
В цій заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_2 в будь-який час може без відома позивача отримати свідоцтво про право власності на майно та відчужити вищевказані земельну ділянку та житловий будинок стороннім особам, що в подальшому може призвести до утруднення чи невиконання рішення суду в даній справі. Вказаний вид забезпечення позову є абсолютно співмірним та адекватним позовним вимогам, враховуючи спосіб, у який спадкодавцем ОСОБА_3 набуто у власність спірне майно. Крім цього, в Коломийському рекламно-інформаційному тижневику №5 від 29.01.2021 року опубліковане оголошення про продаж земельної ділянки з будинком під знос, площею 0,09 га, що розташована по АДРЕСА_1 , навпроти пожежної станції біля дороги, де й знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З урахуванням приписів ч. 1 ст.153 та ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.150 ЦПК України).
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, такого: наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».
Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), яким зареєстроване право власності за ОСОБА_3 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку для обслуговування будівель та господарських споруд, яка розташована за вказаною адресою.
Відповідно до даних Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 2078260726232, зареєстрований за ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та правонаступником якого згідно з постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.08.2021 року є ОСОБА_2 ) на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду від 18.02.2020 року, яке скасоване постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.08.2021 року.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви, та обґрунтованих підстав стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказані житловий будинок та земельну ділянку, що є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Водночас, щодо заборонити приватному нотаріусу Коломийського районного нотаріального округу Шевчуку Д.В. вчиняти будь-які дії відносно спадкового майна ОСОБА_3 , суд звертає увагу, що відповідно до пп.4.18, 4.20 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153, 247, 353 ЦПК України, суд,-
заяву задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 20782660726232), який належить на праві власності ОСОБА_3 , та земельну ділянку із кадастровим номером 2610600000:27:002:0039 для обслуговування будівель та господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: Яремин М. П.