Справа № 186/1042/25
Провадження № 3/0186/251/25
в справі про адміністративне правопорушення
01 липня 2025 року м. Шахтарське
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Демиденко С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від Військової частини НОМЕР_1 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Котовськ, Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 притягнутого за ч.2 ст.172-15 КУпАП,
До Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В протоколі серії А4934 №9 від 02 травня 2025 року зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.01.2025 року № 22 на лейтенанта ОСОБА_1 , покладено обов'язок проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Строк проведення вказаного службового розслідування та подання акту службового розслідування встановлений наказом до 16.02.2025 року. Станом на 02.05.2025 року службове розслідування ОСОБА_1 не завершено. Таким чином останній маючи прямий умисел та намір на порушення військової дисципліни не виконав наказ командира, вчинивши недбале ставлення до військової служби.
Окрім цього, в протоколі серії А4934 №10 від 02 травня 2025 року зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.02.2025 року № 22 на лейтенанта ОСОБА_1 , покладено обов'язок проведення службового розслідування за фактом пошкодження екскаватора САТ320, В/Н НОМЕР_3 , внаслідок атаки БПЛА. Строк проведення вказаного службового розслідування та подання акту службового розслідування встановлений наказом до 04.03.2025 року. Станом на 02.05.2025 року службове розслідування ОСОБА_1 не завершено. Таким чином останній маючи прямий умисел та намір на порушення військової дисципліни не виконав наказ командира, вчинивши недбале ставлення до військової служби.
У судове засідання ОСОБА_1 не заявися, надав заяву згідно якої прохав суд врахувати, що службові розслідування він не мав можливості вчасно завершити з відстав зазначених ним в адміністративних протоколах. Враховуючи викладене прохав справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В пояснення до протоколів ОСОБА_1 зазначено, що після призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення службової частини для його проведення та завершення ОСОБА_1 було підготовлено та направлено сім запитів до в/ч НОМЕР_4 з метою отримання документів (копії військового квитка, паспорту, ІПНЮ тощо). Однак отримано документи лише на одного солдата ОСОБА_3 . Для завершення службового розслідування за фактом пошкодження екскаватора внаслідок атаки БПЛА необхідно було отримати відповідні документи з інженерної служби, які біли надані ОСОБА_1 лише 30.04.2025 року.
Також ОСОБА_1 надано копії листів командиру в/ч НОМЕР_4
На обґрунтування вини ОСОБА_1 до протоколів про адміністративні правопорушення долучено:
- витяг з наказу №27 від 17.09.2023 року про призначення ОСОБА_4 командиром військової частини НОМЕР_1 ;
- витяг з наказу №208 від 20.07.2024 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника розрахунково-аналітичної роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ;
- витяг з наказу №22 від 25.01.2025 року про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виконання якого доручено ОСОБА_1 ;
- витяг з наказу №44 від 16.02.2025 року про призначення службового розслідування за фактом пошкодження екскаватора САТ320, В/Н НОМЕР_3 , внаслідок атаки БПЛА, виконання якого доручено ОСОБА_1 .
Надавши оцінку протоколам та з'ясованим під час судового розгляду обставинам, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Суд чи інша посадова особа, що здійснює розгляді протоколу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
В вину ставиться недбале ставлення військовою службовою особою, до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що передбачено ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ст.172-15 КУпАП є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
Недбале ставлення до служби припускає несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов'язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).
Несумлінне ставлення до службових обов'язків характеризує об'єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.
Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України.
Невиконання службових обов'язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею.
Згідно ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначений обов'язок кожного військовослужбовця щодо непорушного додержання вимог Конституції України та законів України, військової дисципліни, знання та виконання своїх обов'язків та додержання вимог Статутів Збройних Сил України. Аналогічні вимоги закріплено у ст.ст.1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
При визначенні сфери службової недбалості підлягають установленню межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі.
На це в своїй постанові від 21.05.2021 у справі № 185/12161/15-к вказав Верховний Суд, який зазначив, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Як вбачається з витягу з наказу заступника командира військової частини НОМЕР_1 №208 від 20.07.2024 року, ОСОБА_1 призначено на посаду на посаду начальника розрахунково-аналітичної роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з витягу з наказу №22 від 25.01.2025 року ОСОБА_1 наказано провести службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , строк виконання наказу до 16.02.2025 року.
Згідно з витягу з наказу №44 від 16.02.2025 року ОСОБА_1 наказано провести службове розслідування фактом пошкодження екскаватора САТ320, В/Н НОМЕР_3 , внаслідок атаки БПЛА, строк виконання наказу до 04.03.2025 року.
В той же час, доказів недбалого ставлення ОСОБА_1 до службових обов'язків, передбачених Статутами, суду не надано. Відомості щодо недбалого ставлення до службових обов'язків зазначено лише в протоколі. Будь-яких матеріалів службового розслідування, пояснень свідків чи інших матеріалів, до протоколу не додано.
При цьому з копій листів командира в/ч НОМЕР_1 вбачається, що до в/ч НОМЕР_4 неодноразово, а саме 26.02.2025 року за вих. №2457/302, 10.03.2025 року за вих. №2457/381, 14.03.2025 року за вих. №2457/410, 23.03.2025 року за вих. №2457/466, 28.04.2025 року за вих. №2457/679 та 30.04.2024 року, направлялися запити з метою отримання копій документів стосовно солдатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою проведення службового розслідування за фактом залишення ними військової частини НОМЕР_1 , де вони знаходилися у службовому відрядженні. Що в свою чергу вказує на вжиття заходів ОСОБА_1 для проведення та завершення службових розслідувань.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі - презумпції невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України), а тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.
Так як матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, що вказувало б на його недбале ставлення до військової служби, провадження у справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247 ч.1 п.1, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП.
СУДДЯ: С.М. Демиденко
Постанова набирає законної сили ______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання _______________________