Справа № 186/1216/25
Провадження № 1-кп/0186/454/25
01 липня 2025 року м.Шахтарське
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Шахтарське кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025041380000238 від 18 квітня 2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, освіта середня спеціальна, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немаючого, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра неперебуваючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,
До Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, прохав суд призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, а також заявив клопотання про продовження застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з тим, що ризики передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, що зазначені в ухвалі слідчого судді при обранні йому запобіжного заходу, існують і на теперішній час.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 не працює, постійного джерела доходів не має та, враховуючи тяжкість злочину, після повідомлення про підозру, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 не працює, у нього відсутній постійний заробіток, у зв'язку з чим останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, з корисливих мотивів.
Обвинувачений та його захисник проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, прохали суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем його постійного проживання.
Вислухавши сторони суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ухвали судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2025 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на строком на 60 днів, по 14 годину 41 хвилину 03 липня 2025 року.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, суд враховує те, що у відповідність ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Суд під час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі, ніде не працює, в нього відсутній постійний заробіток, немає сталих соціальних зв'язків, а відтак, з огляду на наведені обґрунтування ризиків прокурором та покарання, яке обвинувачений може понести у випадку встановлення його винності, суд дійшов висновку про наявність існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те що він, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому необхідно продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_4 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою, не відпали, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, та уникнути ризиків передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що є достатньо підстав для продовження останньому саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку. У подальшому доцільність застосування запобіжного заходу може бути предметом перегляду, втім на даному етапі судового провадження встановлені ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахування вищенаведених обставин, враховуючи майновий стан обвинуваченого, дані про його особу, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суд вважає, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та у даному випадку буде цілком достатньою та перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків послужить достатнім фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду по даній справі не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідність до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначенні підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Шахтарському міському суду Дніпропетровської області, а тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, - суд
Призначити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025041380000238 від 18 квітня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.307 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шахтарського міського суду Дніпропетровської області на 14 годину 30 хвилин 09 липня 2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, захисника, обвинуваченого та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк запобіжного заходу на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 серпня 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому негайно після її оголошення та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
На ухвалу в частині продовження міри запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1