Єдиний унікальний номер справи 183/2412/25
Провадження № 2/183/2883/25
20 червня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року у розмірі 96 201,89 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі - Кредитодавець, Позикодавець, Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник, відповідач) укладено Договір № 2109946901924 (далі - договір, кредитний договір). Згідно з п. 1.1. Договору, за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік. Згідно з п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2.0 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 14.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4100,00 грн.
05 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2109513590137. Згідно з п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2500.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік. Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1,6% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,04% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2500.00 грн.
01 грудня 2021 року укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року та за Договором № 2109513590137 від 05 квітня 2021 року.
10 січня 2023 року укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (надалі - позивач, Новий кредитор) права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 2109946901924. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримано право вимоги до відповідача за Договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року.
10 березня 2023 року укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (надалі - позивач, Новий кредитор) права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 2109513590137. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримано право вимоги до відповідача за Договором № 2109513590137 від 05 квітня 2021 року.
Станом на день звернення до суду строк повернення грошових коштів за Договорами настав, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить: за Договором №2109946901924 від 09 квітня 2021 року 73 202,63 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4 100,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 69 102,63 грн. Проте, ураховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 52 133,14 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4 100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 48 033,14 грн.; за Договором № 2109513590137 від 05 квітня 2021 року, становить: 44 068,75 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 41 568,75 грн.
Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 96 201,89 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6 600,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 89 601,89 грн. Зазначену суму заборгованості та судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Ухвалою суду від 19 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Судом установлено, що 09 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 2109946901924 «Стандартний». Договір укладено в електронній формі та зі сторони відповідача підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень пункту 1.1 договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов цього договору, його додатків та правил.
Згідно з п.п. 1.2., 1.3., 1.4., орієнтовний строк повернення кредиту - 12 днів з моменту отримання кредиту, зі сплатою процентів: а) 2.0 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 14.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
На виконання умов Договору № 2109946901924 Кредитодавцем, із урахуванням Договору про організацію переказу грошових коштів ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», здійснено переказ грошових коштів на рахунок відповідача, вказаний у Додатку № 1 до Договору ( НОМЕР_1 ) в сумі 4 100 грн.
05 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 2109513560137 «Стандартний+». Договір укладено в електронній формі та зі сторони відповідача підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень пункту 1.1 договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов цього договору, його додатків та правил.
Згідно з п.п. 1.2., 1.3., 1.4., орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту, зі сплатою процентів: а) 1,6 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,04 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 14.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
На виконання умов Договору № 2109513560137 Кредитодавцем, із урахуванням Договору про організацію переказу грошових коштів ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», здійснено переказ грошових коштів на рахунок відповідача, вказаний у Додатку № 1 до Договору ( НОМЕР_1 ) в сумі 2 500 грн.
01 грудня 2021 року укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року та за Договором № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року.
10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109946901924. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримано правом вимоги до відповідача за Договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року.
10 березня 2023 року укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 2109513560137. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримано правом вимоги до відповідача за Договором № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року.
Станом на день звернення до суду строк повернення грошових коштів за Договорами настав, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості за Договором № 2109946901924, станом на 10 січня 2023 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 73 202,63 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4 100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 69 102,63 грн. При цьому, з указаної суми за Договором № 2109946901924 позивач, посилаючись на принцип розумності, просить стягнути 52 133,14 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4 100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 48 033,14 грн.; за Договором № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року станом на 10 березня 2023 року відповідно до розрахунку заборгованості становить: 44 068,75 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 41 568,75 грн.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Так, згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 підписала кредитні договори № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року та № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року електронним підписом за допомогою одноразових ідентифікаторів.
Відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредитів, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідачем не були надані докази того, що він повернув кредитні кошти позичальнику або його правонаступникам, а також не було надано відповідного контрозрахунку заборгованості.
Щодо відступлення права вимоги за вказаним вище кредитним договором слід зазначити наступне.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Отже, ТОВ «Коллект Центр», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року та № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.
Проте, з наданими позивачем розрахунками заборгованості за відсотками, нарахованими за кредитним договором № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року та кредитним договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року укладеними між відповідачем та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» суд не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами першою - третьою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contraproferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
За умовами п.п. 1.2, 1.3 договору про надання фінансових послуг №2109946901924 від 09 квітня 2021 року кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту 12 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 12 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Пунктом 1.4 Договору про надання фінансових послуг визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом, відповідно до якого нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:
a) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в);
д) тип процентної ставки фіксована.
Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 12 день з моменту отримання кредиту, в сумі що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 12 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п.п. 1.4.1, 1.4.2).
Водночас у заяві-анкеті (для отримання кредиту), який є додатком № 1 до кредитного договору, сторони погодили, що відповідач зобов'язується повернути кредит у розмірі 4100,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 12 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 12 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково позичальник зобов'язався повернути кредит у розмірі 4100 грн. та сплатити проценти у розмірі 984,00 грн.
У Паспорті споживчого кредиту (додаток №3 до договору), серед основних умов кредитування зазначено строк кредитування - 12 днів. Вибір позичальником строку кредитування 12 днів підтверджується також Інформацією щодо порядку (процедури), хронологій дій щодо укладання електронного договору, вчинених Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею, із зазначенням часу та дати таких дій.
Відповідно до графіку розрахунків (додаток №2 до договору), сума заборгованості на кінцевий термін кредитування - 20 квітня 2021 року, становить 5 084,00 грн.
Аналізуючи наведені умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд приходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору.
Адже, в анкеті визначений орієнтовний строк повернення кредиту - 12 днів з моменту отримання кредиту, нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 12 день з моменту отримання кредиту, тоді як зміст пункту 1.4. вказує на те, що нарахування процентів є саме відповідальністю позикодавця за неповернення кредиту (неправомірне користування коштами), хоча одночасно передбачено продовження строку кредитування до невизначеної дати.
Також, за умовами п.п. 1.2, 1.3 договору про надання фінансових послуг №2109513590137 від 05 квітня 2021 року кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Пунктом 1.4 Договору про надання фінансових послуг визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом, відповідно до якого нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:
a) 1,6% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,04 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в);
д) тип процентної ставки фіксована.
Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п.п. 1.4.1, 1.4.2).
Водночас у заяві-анкеті (для отримання кредиту), який є додатком № 1 до кредитного договору, сторони погодили, що відповідач зобов'язується повернути кредит у розмірі 2500,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково позичальник зобов'язався повернути кредит у розмірі 2500,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 640,00 грн.
У Паспорті споживчого кредиту (додаток №3 до договору), серед основних умов кредитування зазначено строк кредитування - 16 днів. Вибір позичальником строку кредитування 16 днів підтверджується також Інформацією щодо порядку (процедури), хронологій дій щодо укладання електронного договору, вчинених Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею, із зазначенням часу та дати таких дій.
Відповідно до графіку розрахунків (додаток №2 до договору), сума заборгованості на кінцевий термін кредитування - 20 квітня 2021 року, становить 3140,00 грн.
Аналізуючи наведені умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд приходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору.
Адже, в анкеті визначений орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту, нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, тоді як зміст пункту 1.4. вказує на те, що нарахування процентів є саме відповідальністю позикодавця за неповернення кредиту (неправомірне користування коштами), хоча одночасно передбачено продовження строку кредитування до невизначеної дати.
Отже, слід виходити з того, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом.
Таким чином, за період до прострочення боржником свого обов'язку підлягають стягненню лише проценти від суми позики (кредиту), відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто, як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Указане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем заборгованість за відсотками за кредитним договором № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року у розмірі 41 568,75 грн. та кредитним договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року у розмірі 48 033,14 грн., розрахунок якої здійснено станом на день підготовки позову, не відповідає вимогам статті 1048 та ч. 2 статті 625 ЦК України.
Оскільки відповідачем зобов'язання за договором належним чином виконані не були, суд дійшов висновку, що окрім заборгованості за тілом кредиту з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом на кінцевий термін кредитування, згідно до графіків розрахунків (додатки №2 до договору).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що є підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь правонаступника первісного кредитора - ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року у розмірі 3140,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 640,00 грн., та кредитним договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року у розмірі 5084,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 984,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. З ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
Оцінюючи складність цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн. є неспівмірною з категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об'ємом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року № 910/7032/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
За таких обставин, ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з урахуванням того, що розгляд цієї цивільної справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що, на думку суду, не потягне за собою надмірного тягара для платника і можливого виникнення «боргової кабали» відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при подачі позовної заяви, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 207,11 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість:
- за кредитним договором № 2109513560137 від 05 квітня 2021 року у розмірі 3140,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 640,00 грн.;
- за кредитним договором № 2109946901924 від 09 квітня 2021 року у розмірі 5084,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 984,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" судові витрати, які складаються з: 207,11 грн. - витрат зі сплати судового збору та 2000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306;
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 20 червня 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна