Єдиний унікальний номер справи 183/6244/25
Провадження № 1-кс/183/1192/25
26 червня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, з середньою освітою, вдови, яка має малолітню доньку 2015 року народження, кулеметника 2-го штурмового спеціалізованого відділення 3-го штурмового спеціалізованого взводу 7-ї штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», яка не є особою з інвалідністю, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
-18 травня 2023 року Зміївським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 121 КК України, засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; 23 серпня 2024 року звільнена з Качанівської ВК № 54 Харківської області умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
Слідчим відділом Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 24 червня 2025 року № 12025042350000714.
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області в межах кримінального провадження від 24 червня 2025 року № 12025042350000714 подане клопотання слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУВП № 4, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої громадянці ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, попередньо кваліфікованого за ч. 5 ст. 407 КК України. Так, досудовим розслідуванням установлено, що солдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що вона, будучи військовослужбовцем, кулеметником 2-го штурмового спеціалізованого відділення 3-го штурмового спеціалізованого взводу 7-ї штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_2 , під час воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався, в тому числі Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024, та діє на теперішній час, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, згідно рапорту старшого викладача зведеного начального батальйону школи індивідуальної підготовки за № 6665 від 22.07.2024 стало відомо, що згідно рапорту командира 7 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 стало відомо, що солдат ОСОБА_5 16 грудня 2024 року була виписана з лікарні комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна районна лікарня» Новомосковської міської ради та по теперішній час солдат ОСОБА_5 не повернулася до розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 . Про причини своєї відсутності солдат ОСОБА_5 безпосереднього командира не повідомляла. Всі спроби вийти на зв?язок з солдатом ОСОБА_5 були марними і встановити її місцезнаходження не вдалося. Таким чином, ОСОБА_5 в умовах дії особливого періоду, в умовах воєнного стану, без дозволу начальників, яким підпорядкована за службою, без поважних причин, 18 грудня 2024 року самовільно залишила місце несення служби, чим незаконно припинила виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та самовільно вибула до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводила час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та продовжувала ухилятися від військової служби до 24 червня 2025 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу її місцезнаходження, а саме на території м. Самар Дніпропетровської області. Ураховуючи особу підозрюваного, сторона обвинувачення вважає наявними ризики, визначені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним слідчим у клопотанні письмово, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи ризики не підтвердженими та безпідставними. У разі застосування запобіжного заходу, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні обставини інкримінованого правопорушення визнала, просила не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, бо бажає проходити службу в ЗСУ, але в іншій частині, однак пояснила, що відповідний рапорт на переведення не подавала. Також пояснила, що має доньку 9 років, але донька постійно проживає зі своїм батьком у м. Харків, просила визначити залог у мінімальному розмірі.
Вислухавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з такого.
24 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000714 внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
24 червня 2025 року о 15 год 30 хв громадянку ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25 червня 2025 року громадянці ОСОБА_5 у присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 12025042350000714 та вручено клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання по суті, слідчий суддя виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, а також приймаючи до уваги визнання підозрюваною фактичних обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянці ОСОБА_5 підозру у вчиненні діяння, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 407 КК України.
Стосовно ризиків, визначених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо імовірності їх виникнення, з огляду на особу підозрюваної, яка міцних соціальних зв'язків не має, характеризується негативно, будь-якою суспільно корисною працею не займається, не має офіційного джерела доходу, вихованням та утриманням доньки не займається, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованого органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України. Усе зазначене свідчить, що підозрювана, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання, а також матиме реальну можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, а отже застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недоцільним і неможливим на цій стадії в силу процесуального закону.
У той же час в судовому засіданні не доведений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя критично ставиться до висловленого підозрюваною бажання повернутися для проходження служби, яке, начебто, виникло у неї ще до затримання, оскільки будь-яких дій ОСОБА_5 з цього приводу вчинено не було, жодного рапорту не подано, до представників ТЦК та СП чи військової частини з цього приводу вона не зверталася.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею ураховані положення законодавства щодо неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Також, слідчий суддя ураховує вагомість наданих в обґрунтування клопотання доказів, вік та стан здоров'я підозрюваної, які не вказують на неможливість застосування запобіжного заходу, про який просить сторона обвинувачення, те, що дії, які інкримінуються підозрюваній, мають виняткову суспільну небезпечність, оскільки відбулися в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, особливо, в бойовій обстановці. Зазначене є беззаперечною підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із зазначених вище обставин, а також з урахуванням характеристики підозрюваної з місця служби та враховуючи інші данні, що характеризують підозрювану, слідчий суддя вважає за доцільне не визначати розмір застави підозрюваній.
Щодо визначення місця застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходжу з того, що діючий кримінально-процесуальний закон, у тому числі, з метою проведення ефективного досудового розслідування, надає право слідчому визначати місце перебування підозрюваного, у зв'язку з чим, клопотання сторони обвинувачення щодо визначення в ухвалі слідчого судді місця застосування запобіжного заходу є таким, що не в повній мірі відповідає процесуальному закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 182, 183, 194 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (кримінальне провадження від 24 червня 2025 року № 12025042350000714) - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 серпня 2025 року включно.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 15 год 50 хв 30 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1