іменем України
Справа № 210/2372/25
Провадження № 1-в/210/337/25
01 липня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
засудженого: ОСОБА_4 ,
захисника засудженого, - адвоката: ОСОБА_5 ,
представника адміністрації колонії: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_5 зазначила, що вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 квітня 2018 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначено покарання у вигляді 08 років 06 місяців позбавлення волі.
Згідно відповідей на адвокатські запити ОСОБА_4 позитивно характеризується, має 01 заохочення - подяка, за зразкову поведінку, виконання правил внутрішнього розпорядку та сумлінне ставлення до двохгодинних робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув'язнення. Стягнення погашено. Згідно ст.81 КК України можливість умовно-дострокового звільнення настала з 08 листопада 2023 року. Кінець відбуття покарання по строку 08 вересня 2026 року. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Має міцні соціальні зв'язки, а саме має постійне місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , де він проживав із родиною. Має на утриманні 3 (трьох) дітей, одного повнолітнього сина - ОСОБА_7 , та двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які потребують його батьківського піклування. Зв'язки з рідними та близькими стабільні та доброзичливі. Підтримує також зв'язок з матір'ю, шляхом телефонних розмов отримання передач, це позитивно впливає на засудженого. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Згідно характеристики засудженого, має низький рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на вищезазначені фактичні обставини стану здоров'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає, з об'єктивних підстав він не був залучений до праці в умовах відбування покарання та вбачається необхідність його лікування за всіма наявними діагнозами, яке йому можуть надати в лікарнях Одеської області під наглядом та можливістю фінансування його найближчих родичів, а саме старшого сина, який має бажання вилікувати свого батька, а в умовах виправної колонії лікування ускладнено.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.
Представник адміністрації колонії підтримав клопотання засудженого та направив на адресу суду подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. В обґрунтування подання начальник ДУ «Криворізька виправна колонія №80» зазначив, що станом на 22 травня 2025 року засуджений відбув 2/3 строку покарання. З 28 жовтня 2024 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправ колонія №80». За час відбування покарання характеризується посередньо, дотримується норм, які визначають порядок, умовив відбування покарання та розпорядок дня установи, 02 стягнення погашені, має одне заохочення. Працевлаштований в цеху ДПД-1, різноробітником. Приймає участь в програмі ПДВВ «Подолання алкогольної залежності». У відносинах з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом.
Суд, дослідивши клопотання захисника засудженого, подання, особову справу засудженого, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення подання, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі (ч.2, п.2 ч.3 ст.81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст.81 КК України є фактичне відбуття засудженим певної частини покарання за відповідний злочин.
Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Згідно з ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Судом досліджені характеризуючі матеріали на засудженого, висновок щодо ступеня виправлення засудженого та особова справа.
Так, вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року визнано винним ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України та призначено йому покарання у виді 08 років 06 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 09 грудня 2022 року.
Засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 13 березня 2018 року.
За час відбування покарання в установі 02 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, допущене порушення виражалося у вилученні заборонених речей, які погашені в установленому порядку. За час відбування покарання в ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» характеризується посередньо, за сумлінне ставлення до суспільно-корисної праці заохочений 01 раз. Приймає участь в програмі ПДВВ «Подолання алкогольної залежності». Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Засуджений дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання і розпорядку дня установи, дотримується розпорядку дня установи, виконує законні вимоги адміністрації, ввічливо ставиться до персоналу установи виконання покарань.
Відповідно до Висновку щодо ступеня виправлення засудженого, із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумком (загальним балом) розділів IІ-VI): засуджений ОСОБА_4 довів своє виправлення та має бути представлений до заміни покарання у виді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки набрав більше 65 балів, а саме 65 балів.
Вказане передбачено Методикою визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 19 січня 2023 року №294/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19 січня 2023 року за №117/39173.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення, засуджений ОСОБА_4 має 01 заохочення «За зразкову поведінку, виконання правил внутрішнього розпорядку та сумлінне ставлення до двохгодинних робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкування місця попереднього ув'язнення» від 31 березня 2023 року.
Отже посилання ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» про доведеність виправлення ОСОБА_4 є сумнівними та суперечливими, а зразкова поведінка, виконання правил внутрішнього розпорядку та сумлінне ставлення до двохгодинних робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкування місця попереднього ув'язнення, що зазначено як підстави заохочень ОСОБА_10 , є обов'язками засуджених, встановленими КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року №2823/5. На думку суду, заохочення ОСОБА_10 були зроблені адміністрацією установи з метою стимулювання його правослухняної поведінки, ще не є ознакою виправлення засудженого.
Суд також зазначає, що сам по собі факт сумлінного ставлення засудженого до праці та задовільного реагування на заходи виховного впливу, не може служити переконливою підставою для висновку про те, що засуджений виправився та не буде продовжувати вчиняти нові злочини. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.
Згідно Висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_10 засуджений працевлаштований, однак Довідки про доходи суду не надано.
Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На думку суду, звільнення від відбування покарання умовно-достроково з огляду на поведінку засудженого, який не довів свого виправлення, не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст. 50, 65 КК України.
Відповідно до ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2022 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов'язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.
Таким чином, встановлені судовим розглядом дані щодо обставин відбування ОСОБА_4 покарання не містять достатніх підстав для висновку щодо умовно-дострокового звільнення засудженого, адже відсутні факти, які б свідчили, що його поведінка та ставлення до праці набули таких позитивних, послідовних та сталих змін, що свідчать про його виправлення, з урахуванням строку призначеного покарання, має досить нетривалий характер, у зв'язку з чим, в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки воно є необґрунтованим, передчасним та має формальний характер.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.81 КК України, п.2 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 02 липня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1