Ширяївський районний суд Одеської області
30.06.2025 Справа №: 518/767/25 Провадження № 2/518/305/2025
30 червня 2025 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Гуржій А.В.
секретаря - Майнич В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ширяєве цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №486868-КС-001 про надання кредиту від 18.01.2024 року, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 30724,02 грн., а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.01.2024 року позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 486868-КС-001 про надання кредиту. 18.01.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 486868-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Цього ж дня ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №486868-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Відповідно до умов договору кредиту, позивач надав відповідачу - позичальнику грошові кошти у розмірі 7000 гривень шляхом перерахування на банківську картку на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти. Відповідач не виконав свої зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 23.04.2025 року утворилась заборгованість за договором №486868-КС-001 про надання кредиту в розмірі 30724,02 гривень, що складається з тіла кредиту та прострочених платежів по процентах.
Ухвалою суду від 09.05.2025 року відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судові засідання призначені на 09.06.2025 року 30.06.2025 року сторони не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації, які повернулися з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17), тому він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів листом з описом вкладення та надав суду докази їх надсилання.
Відповідач, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
18.01.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 486868-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Розмір та порядок нарахування плати за користування (сума коштів, яка виражена в процентах, за користування кредитом), термін дії договору визначається в п. 1 договору.
Так, умовами кредитного договору визначено: строк кредиту - 16 тижнів; процентна ставка в день - 2,0 фіксована; знижена процентна ставка в день - 1,16272505; комісія за надання кредиту - 1050 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 14720 грн.; термін дії договору до 09.05.2024 року.
Пунктом 2 договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку (графік погашення кредиту визначений сторонами в п. 3 договору).
За додатковою угодою до вказаного договору від 14.03.2025 року , строк сторонами визначений до 21.11.2024 року.
ТОВ «Бізнес Позика» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання за договором № 486868-КС-001 про надання кредиту, перерахувавши 18.01.2024 року відповідачу на картковий рахунок, вказаний позичальником ОСОБА_1 в особистому кабінеті, грошові кошти у розмірі 7000 грн. одним платежем, що підтверджується випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданому на виконання ухвали суду про витребування доказів, по вказаному картковому рахунку.
Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 23.04.2025 року утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором, з урахуванням часткового виконання зобов'язань відповідачем, що підтверджується випискою з балансового рахунку, та становить 30724,02 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом 23724,02 грн.
Розрахунок розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами ОСОБА_1 за кредитним договором, наданий позивачем суду, відповідає умовам договору та вимогам закону. Відповідачка не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надала, до позивача із заявою про розірвання кредитного договору не зверталася.
Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
З виписки про рух коштів за банківським рахунком (номер рахунку міститься в матеріалах справи), емітованою АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на ім'я відповідача, вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти та користувався ними.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірних зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням в загальному розмірі 30724,02 грн. підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
З боку відповідача суду не надано жодного належного та допустимого доказу на спростовування доводів, викладених позивачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 486868-КС-001 про надання кредиту від 18.01.2024 року в розмірі 30724,02 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Гуржій